Справа №463/2485/25
Провадження №2-а/463/23/25
10 квітня 2025 року м.Львів
Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючий суддя Юрій БІЛОУС,
за участі секретаря судового засідання Оксани КОЗАК,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4244527 від 11.03.2025 року, -
учасники справи:
позивач Жаріков М.О.,
представник відповідача - Департаменту патрульної поліції, не з'явився,
встановив:
І. Стислий виклад позовних вимог:
18 березня 2025 року до Личаківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , (надалі Позивача) до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4244527 від 11.03.2025року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.03.2025 р., поліцейським 2 взводу 2 рота 1 БПП з обслуговування Чернівецького району УПП Чернівецької області ДПП рядовим поліції Роскрут Г.М., Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 22.1 ПДР України, а саме: порушення правил перевезення вантажу, за що відповідальність передбачена ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає до скасування з огляду на таке.
Так 11.03.2025р. ОСОБА_1 , Позивач у справі керував транспортним засобом «Volkswagen LT35» реєстр.номер НОМЕР_1 в с. Оршівці, що на А/Д Н-10, де був зупинений працівниками поліції.
Зазначає, що після того як був зупинений поліцейським, він надав на вимогу документи, які підтверджували правомірність керування транспортним засобом та документи на вантаж, який перевозився автомобілем, також просив поліцейського пояснити причину зупинки, що саме ним, як водієм було порушено, однак після тривалого спілкування з поліцейським, такий причини зупинки не пояснив. Після перевірки наданих ним документів, а саме: огляду товарно-транспортної накладної №Р13349 від 10.03.2025р., поліцейський зазначив, що Позивачем порушено правила перевезення багажу, оскільки оглянувши ТТН№Р13349 від 10.03.2025р., поліцейський встановив, що вага вантажу, який перевозиться становила 1647кг, що перевищує величину встановлену технічною характеристикою ТЗ на 347кг.
Позивач намагався пояснити поліцейському, що в ТТН№Р13349 від 10.03.2025р., зазначена загальна ТЗ маса/вага з вантажем та маса брутто, а не вага самого товару, який перевозиться, а також, для встановлення дійсної ваги товару він просив поліцейського закликати працівника Укртрансбезпеки, оскільки ваговий пункт знаходився поруч біля місця зупинки транспортного засобу, однак поліцейський відповів йому відмовою та виніс постанову на місці.
З огляду на зазначене просить постанову ЕНА №4244527 від 11.03.2025 року визнати незаконною, скасувати, а справу провадження закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
07.04.2025р., на адресу Личаківського районного суду м. Львова засобом поштового зв'язку надійшов відзив у справі, з додатками, за підписом представника за довіреністю Маланчука М.В..
У відзиві представник Відповідача зазначив наступне.
У провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4244527 від 11.03.2025 року.
Ознайомившись із змістом та вимогами адміністративного позову категорично не погоджуюсь з вимогами громадянина ОСОБА_1 (далі Позивач), вважаю їх необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.
Під час несення служби в с. Оршівці, на А/Д Н-10, 204 км, Чернівецька область, 11.03.2025 року, екіпажом патрульної поліції було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, водій керував транспортним засобом «Volkswagen LT 35» з номерним знаком НОМЕР_1 та порушив правила перевезення вантажу, згідно товарно-транспортної накладної маса вантажу становила 1647 кг, маса якого перевищувала величину встановлену технічною характеристикою транспортного засобу на 347 кг, чим порушив пункт 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яким визначено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати транспортного засобу величин, визначених технічною характеристикою такого.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП поліцейським було роз'яснено Позивачеві його права як громадянина України, передбачені ст.63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Поліцейський Роскрут Г.М., встановили всі обставини справи, виніс постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на Позивача в розмірі 340 грн. відповідно до санкції статті.
Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності зазначають наступне.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п. 2.3.6 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Враховуючи те, що виявлення та припинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху є прямим обов'язком Відповідача відповідно до законодавства України, та те, що Позивач не зазначив у позовній заяві щодо порушення Відповідачем будь-якого із зазначених вище принципів, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні. Розглянути справу без участі сторони відповідача.
Відповідь на відзив від Позивача не надходила.
ІІ. Позиція учасників справи:
В судовому засіданні Позивач вимоги позовної заяви повністю підтримав надавши усні пояснення аналогічн,і викладеним у позові.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції, у судове засідання не з'явився, про поважність нез'явлення у судове засідання не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про місце, час та дату проведення судового засідання.
У відповідності до вимог частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Заслухавши думку Позивача, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності представника Відповідача, взявши до уваги його письмовий відзив та долучені до нього докази.
Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали вказаної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
18.03.2025року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану адміністративну справу передано для розгляду судді Білоусу Ю.Б.
Ухвалою судді від 24 березня 2025 року відкрито провадження по даній адміністративній справі та призначену таку до судового розгляду.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
У відповідності з статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Закону України «Про автомобільний транспорт», Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306 (далі - ПДР) та ст.286 КАС України.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , 11.03.2025року о 10:59год., на 204 км автодороги Н-10, в с.Оршівці, Чернівецької області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen LT35», реєстр.номер НОМЕР_1 , порушив правила перевезення вантажу, маса вантажу становила 1647 кг при допустимій 1300 кг, що на 347кг перевищує величину встановлену технічною характеристикою ТЗ.
Постановою серії ЕНА№4244527 від 11.03.2025 року на Позивача накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 340 грн.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративних правопорушень, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. за №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. за №1306.
Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до п.1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало те, Позивач ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, в населеному пункті Оршівці, перевищивши дозволену масу вантажу, який перевозив, на 347 кг., чим порушила п.22.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За змістом статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» №1534-IX, який набув чинності 01 жовтня 2021 року, статтю 48 після частини другої доповнено двома новими частинами такого змісту:
«При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Як убачається з матеріалів справи та пояснень Позивача, після зупинення працівниками поліції він надав таким усі документи, які підтверджували правомірність керування транспортним засобом та відповідність вимогам перевезеного вантажу.
Однак працівником поліції не було прийнято до уваги заперечення Позивача щодо помилковості розуміння поліцейським маси вантажу, оскільки поліцейський одноособово взяв чомусь за вихідну величину масу вантажу в розмірі - 1647 кг., хоча в ТТН№Р13349 від 10.03.2025р., зазначено, що загальна вага/маса з вантажем становить 1647кг.
Слід зазначати, що пред'явлена Позивачем товарно-транспортна накладна повністю відповідала вимогам пункту 11.7 розділу 11 Наказу Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 1997 року №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні».
Дана обставина цілковито враховується судом до уваги для прийняття рішення, оскільки є ключовим носієм доказів при вирішенні даного спору та спростовує помилкове сприйняття поліцейським дійсної ваги вантажу.
Підставою для прийняття спірної постанови ЕНА№4244527 від 11.03.2025 року слугував огляд ТТН №Р13349 поліцейським.
Однак для прийняття об'єктивного та законного рішення щодо маси вантажу, який перевозився Позивачем працівник поліції був зобов'язаний залучити представника Укртрансбезпеки, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, (далі - ПДР) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Даний пункт правил дорожнього руху є загальний, оскільки цей пункт правил не описує самі правила, а лише зазначає про відповідальність за їх порушення, самі ж правила викладені в наступних пунктах, як от:
п.22.2 водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
п.22.3 Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він:
a)не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху;
б)не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним;
в)не обмежує водієві оглядовості;
г)не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою;
ґ)не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Приймаючи до уваги вище зазначене до повноважень працівників ДПП входить контроль саме за не допущення порушень правил перевезення вантажу, а щодо встановлення перевищення ваги вантажу, який перевозиться, ці повноваження відносяться суто до компетенції уповноважених представників Укртрансбезпеки.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон №2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону №2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону №2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року N 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок №1567).
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Зазначена вище позиція висловлена в Постанові Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21.
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.
Підсумовуючи викладене суд констатує, що працівник ДПП при прийняті оскаржуваної постанови не дотримався в повній мірі вимог чинного законодавства і виніс спірну постанову необ'єктивно та перейнявши на себе повноваження Укртрансбезпеки, помилково надавши оцінку ТТн №Р1349 від 10.03.2025року.
Щодо покликань представника Відповідача у відзиві на п. 51 Постанови КМУ від 27 червня 2007р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг» та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, то слід зазначити, що представник свідомо вводить суд в оману, оскільки досліджена судом Постанова КМУ від 27 червня 2007р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг» та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю…., містить усього 42 пункти з додатком про «Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні».
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду Позивачем надано суду достатні документальні докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як Відповідачем не доведена правомірність винесення стосовно Позивача оскаржуваної постанови, з урахуванням вимог статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 10-12, 72-77, 94, 139, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4244527 від 11.03.2025 року - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4244527 від 11.03.2025 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста,3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Юрій БІЛОУС