Справа № 461/1167/25
Провадження № 1-кс/461/2236/25
іменем України
17.04.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
Заявник власник майна ОСОБА_3 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалую слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року, (справа № 461/1167/25 провадження № 1-кс/461/1332/25) якою клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, було задоволено, та накладено арешт, шляхом заборони його відчуження та розпорядження транспортними засобами на транспортний засіби VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , який належить заявнику ОСОБА_3 .
Клопотання мотивує тим, що накладення такого арешту є безпідставним та обмежує права законного власника та володільця майна, оскільки ОСОБА_3 придбав вказаний авторанспортний засіб у ОСОБА_5 , 15.01.2025 року, що підтверджується нотаріально посвідченим дорученням на право користування та розпорядження вказаним транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT від 15.01.2025 р., наданою ОСОБА_5 на ОСОБА_3 , актом прийому-передачі вказаного трансапортного засобу від 15.01.2025 р., та розписки ОСОБА_5 від 15.01.2025 р. про отримання від ОСОБА_3 за продаж автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , суми в розмірі 19000 доларів США, з подальшою перереєстрацією вказаного транспортного засобу.
Стверджує, що арешт накладено необгрунтовано, і в подальшому застосуванні заборони його користування відпала потреба, виходячи з того, що підозрюваний ОСОБА_5 на час накладення арешту 26.02.2026 р. на вказаний транспортний засіб вже фактично не був його власником, хоча формально згідно даних реєстру ним залишався, оскільки заявник ОСОБА_3 не встиг використати своє право на перереєстрацію автомобіля так як у сервісних центрах МВС України, де здійснюється реєстрація транспортних засобів були великі черги та він не зміг фізично записатися туди до 26.02.2025 р. Також заявник вказує на те, що він в цей період також перебував у відрядженні в іншій області, згодом хворів та були присутні інші життєві сімейні обставини, які також перешкоджали здійснити реєстраційні дії щодо вказаного транспортного засобу.
Також заявник зазначає, що він не має жодного відношення до кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, не має там ніякого процесуального статусу.
Просить також постановити ухвалу, якою скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року (справа № 461/1167/25, провадження № 1-кс/461/1332/25), в частині заборони його відчуження та розпорядження транспортними засобами на транспортний засіби VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 .
Такоє просить повернути вищевказаний траспортний засіб його власнику ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_1 . .
Стверджує, що відсутні підстави для арешту майна, та такий арешт є неспівмірним обтяженням для власника майна.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його розгляду, подав клопотання від 15.04.2025 р. в якому просив клопотання розглядати у його відсутність..
Старший слідчий слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його розгляду. При цьому, ним було подано клопотання від 11.04.2025 р., в якому він заперечив клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна з тих підстав, що ОСОБА_6 є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке законом передбачене покарання в тому числі у виді конфіскації майна. В органу досудового розсілдування відсутні докази відчуження ОСОБА_5 вказаного автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , а тому він вважається належним його власником, в зв'язку з чим скасування арешту на цей автомобіль є недоцільним, та просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання. Також слідчий просив проводити його розгляд у відсутності слідчого.
За таких обставин, враховуючи стислі строки розгляду вказаного клопотання встановлені КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання у відсутності заявника, та слідчого, оскільки їх неявка не є обв'язковою відповідно вимог ст. 174 КПК України, та не перешкоджає його розгляду по суті.
Дослідивши матеріали клопотання приходжу до переконання, що клопотання слід задоволити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Стаття 7 та 16 КПК України передбачають, що одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права, законність та недоторканість права власності.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2025 ОСОБА_7 , діючи в групі осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 на транспортному засобі «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_3 (СТТ541784) з напівпричепом марки «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_4 заїхав на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Дяково», що в с. Неветленфолу, вул. Фогодо, 106, Закарпатської області, приховавши наявність ОСОБА_8 в транспортному засобі Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_3 (СТТ541784). В подальшому, під час проходження митного контролю ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7 покинув транспортний засіб та очікував на території міжнародного автомобільного пункту пропуску «Дяково» поміж інших автомобілів. Після проходження митного контролю ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7 , який діяв в групі осіб за попередньою змовою з ОСОБА_5 заховався в напівпричепі «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_4 поміж металевих конструкцій, де був виявлений працівниками Державної прикордонної служби України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2025 р. у справі №461/1167/25, провадження №1-кс/461/1332/25, задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, та накладено арешт шляхом заборони його відчуження та розпорядження, зокрема, в тому числі на: транспортний засіби VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , згідно даних органу досудового розслідування.
Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного
ОСОБА_5 судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_3 придбав вказаний авторанспортний засіб у ОСОБА_5 , 15.01.2025 року, що підтверджується нотаріально посвідченим дорученням на право користування та розпорядження вказаним транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT від 15.01.2025 р., наданою ОСОБА_5 на ОСОБА_3 , актом прийому-передачі вказаного трансапортного засобу від 15.01.2025 р., та розписки ОСОБА_5 від 15.01.2025 р. про отримання від ОСОБА_3 за продаж автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , суми в розмірі 19000 доларів США, з подальшою перереєстрацією вказаного транспортного засобу.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 на час накладення арешту 26.02.2026 р. на вказаний транспортний засіб вже фактично не був його власником, хоча формально згідно даних реєстру ним залишався, оскільки заявник ОСОБА_3 не встиг використати своє право на перереєстрацію автомобіля так як у сервісних центрах МВС України, де здійснюється реєстрація транспортних засобів були великі черги та він не зміг фізично записатися туди до 26.02.2025 р. Також заявником доведено, що він в цей період також перебував у відрядженні в іншій області, згодом хворів та були присутні інші життєві сімейні обставини, які також перешкоджали йому здійснити реєстраційні дії щодо вказаного транспортного засобу.
Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до положень ч.1, 4 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 цього Кодексу.
В матеріалах клопотання відсутні докази, що арешт на вказаний автопоїзд було накладено необгрунтовано чи з порушенням вимог КПК України, ухвалу слідчого судді про накладення вказаного арешту заявник не оскаржував в апеляційному порядку.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як наведено вище, згідно ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності.
Згідно зі ст.1 Першого проколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства), Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінальною розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п,35).
Слідчий суддя відхиляє заперечення слідчого ОСОБА_4 щодо скасування арешту на вказане майно, оскілки у судовому засіданні доведено, що автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , ще 15.91.2925 року, тобто задовго до 26.02.2025 р. коли на нього було накладено арешт, змінив власника з ОСОБА_5 на ОСОБА_9 . При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, не має там ніякого процесуального статусу.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що арешт накладений на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , є необгрунтованим, та підлягає скасуванню, а клопотання ОСОБА_3 слід задоволити.
Таким чином, накладення арешту в частині заборони розпорядження та володіння на автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , не відповідає зазначеним вище вимогам КПК України, не є пропорційним, тобто таким, що не відповідає тяжкості можливого правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для власника рухомого майна, адже однозначно порушує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема заявника.
З огляду на вищевикладене, вважаю, що такий транспортний засіб підлягає передачі законному власнику ОСОБА_3 ..
За таких обставин клопотання слід задовільнити та скасувати арешт на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 .
Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заявника власника майна ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, - задоволити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року (справа № 461/1167/25, провадження № 1-кс/461/1332/25), в частині заборони його відчуження та розпорядження на транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 .
Повернути автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , його власнику ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_1 ..
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1