1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3504/20 1-кс/335/1270/2025
15 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019080000000040 від 04.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України,
11.04.2025 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла вказана скарга, подана в порядку ст. 303 КПК України, в якій порушується питання про скасування постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 від 09.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 06.04.2025 про закінчення досудового розслідування у вказаному кримінального провадження до кінця квітня 2025 року.
Скарга обґрунтована посиланням на таке.
Запорізькою обласною прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №42019080000000040 від 04.04.2019 року.
06.04.2025 року ОСОБА_5 звернувся до зазначеної прокуратури з клопотанням про проведення слідчих та процесуальних дій.
09.04.2025 року прокурор Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 винесла постанову про відмову в задоволенні клопотання.
ОСОБА_3 вважає цю постанову такою, що винесено передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Так, прокурор ОСОБА_6 вважає, що "наразі відсутні докази для повідомлення у порядку ст.ст.276-278 КПК України про підозру особі (особам) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.2 ст.372,ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.365 КК України. У зв'язку з тим, що в оскаржуваній постанові, всупереч вимогам ч.5 ст.110 КПК України, відсутня мотивувальна частина, не вдається дійти висновку, які підстави дали прокурору ОСОБА_7 прийняти рішення про відмову у задоволенні клопотання.
Водночас, на думку скаржника, досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Запорізькоі обласноі прокуратури ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в 2018 році зоорганізувалися для вчинення особливо тяжкого злочину та розробили злочинний план по притягненню до кримінальноі відповідальності особи, яка не вчиняла жодного правопорушення. Зокрема, прокурори ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вручили повідомлення про підозру невинуватій особі та відносно якоъ не було зареєстровано жодного кримінального провадження. СУ ГУ НП в Запорізькій області слідчим ТУ ДБР у м. Мелітополі надані довідки, що відносно громадянина Украіни ОСОБА_3 станом на 11.10.2018 року (дата повідомлення про підозру) та 16.10.2018 року (дата про обрання запобіжного заходу взяття під варту) не було зареєстровано жодного кримінального провадження.
За ствердженням скаржника, прокурорами ОСОБА_14 та ОСОБА_9 самостійно та незаконно була змінена фабула кримінального провадження №12014080020001068 від 29.03.2014 року, зареєстрованого за ознаками злочину, передбаченими ч.3 ст.191 КК України у зв'язку з розкраданням коштів посадовими особами МКП «Основаніє» на ч. 2 ст. 364 КК України, внесені завідомі неправдиві факти начебто протиправної діяльності ОСОБА_3 , що є за межами здорового глузду, що ОСОБА_3 розробив злочинний план по погодженню реєстрів платежів комунальних підприємств міста Запоріжжя та самостійно погоджував або викреслював ті чи інші платежі, внаслідок чого його було притягнуто до кримінальної відповідальності. В подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що, усвідомлюючи свою відповідальність за вчинення тяжкого злочину, проведення досудового розслідування без реєстрації кримінального провадження, прокурор ОСОБА_9 29.11.2018 року склала рапорт на ім'я заступника начальника управління прокуратури Запорізькоі області ОСОБА_15 , що на підставі допиту свідків вважає за доцільне зареєструвати кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 яке має ознаки злочину, передбачені ч. 2 ст. 364 КК України, тобто через півтора місяця після вручення повідомлення про підозру відносно громадянина України ОСОБА_3 , який не вчиняв жодного правопорушення, було зареєстроване кримінальне провадження, яке в подальшому було закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину. Не зважаючи на те, що свідками та стороною захисту ОСОБА_3 були надані неспростовні докази відсутності кримінальних правопорушень у його діях, а саме, що Запорізьким міським головою було видано два розпорядження про контроль за рухом коштів, яке здійснювалося виключно комісійно, що у слідства не було жодного доказу його протиправної діяльності, що всі його дії були виключно на підставі та у спосіб, передбачений діючим законодавством та розпорядженнями міського голови, прокурори ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , вчинили особливо тяжкий злочин, який має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч. 2 ст.372, ч.3 ст.365 КК України.
Також ОСОБА_3 у своїй скарзі посилався на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019080000000040 від 04.04.2019.
Відтак, ОСОБА_3 просив скасувати оскаржувану постанову прокурора і зобов'язати прокурора розглянути його клопотання з постановленням мотивованої постанови.
В судовому засіданні з розгляду скарги ОСОБА_3 підтримав свою вимогу, пославшись на факти і доводи, викладені у позовній заяві. Підкреслив, що основною підставою подання ним скарги є те, що він вважає постанову прокурора від 09.04.2025 невмотивованою, оскільки в ній не викладено мотивів, з яких прокурор вважає, що не зібрано достатньо доказів для повідомлення певним особам про підозру в межах вказаного кримінального провадження. Зокрема, скаржник зауважив, що він і не звертався з клопотанням про повідомлення комусь про підозру, а просив вчинити процесуальну дію щодо закінчення досудового розслідування до кінця квітня 2025 року. При цьому скаржник не мав наміру втручатись у дискреційні повноваження прокурора щодо визначення достатності підстав для повідомлення комусь про підозру чи закінчення досудового розслідування в інший спосіб, а також щодо визначення обґрунтованості клопотання потерпілого. Як стверджує скаржник, вже близько трьох років в межах цього кримінального провадження не проводяться слідчі чи інші процесуальні дії, що породжує у нього, як потерпілого, нерозуміння того, чому прокурор не вчиняє жодної процесуальної дії щодо закінчення досудового розслідування. Відтак, ОСОБА_3 наполягав на тому, що має право на отримання постанови прокурора за результатами розгляду його клопотання, бодай і про відмову у його задоволенні, але з викладенням відповідних мотивів, які не залишали б сумнівів у обґрунтованості прийнятого прокурором процесуального рішення.
Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд скарги без її участі.
Також прокурор надала заперечення по суті скарги, з посиланням на таке.
06.04.2025 ОСОБА_3 звернувся до прокурора із клопотанням у порядку ст. 220 КПК України про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019080000000040 протягом квітня 2025 року.
Встановлено, що у провадженні першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, перебуває кримінальне провадження № 42019080000000040 від 04.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, розпочате на підставі заяв ОСОБА_3 .
За результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 16.01.2025 про повідомлення про підозру ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 365, 367, 372 КК України, а також про проведення одночасних допитів між ним та ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , слідчим 18.01.2025 винесено постанову про задоволення клопотання в частині одночасних допитів між ОСОБА_3 та зазначеними ним особами. На цей час слідчим вживаються заходи для організації проведення допитів, оскільки вказані свідки не з'являються на виклик слідчого. В частині повідомлення вищезазначеним особам про підозру на час розгляду клопотання, слідчим прийнято рішення про відмову в його задоволенні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Підстав для скасування постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 в частині повідомлення про підозру ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, не вбачається.
Таким чином, на теперішній час, досудове розслідування кримінального провадження № 42019080000000040 від 04.04.2019 триває та жодній особі не повідомлено про підозру.
На підставі викладеного, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019080000000040 протягом квітня 2025 року, прокурором 09.04.2025 винесено постанову про відмову у його задоволенні
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як випливає із змісту ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова прокурора складається, в тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Оцінюючи зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя вбачає, що вона вказаним вище вимогам відповідає не в повній мірі.
Так, ОСОБА_3 у своєму клопотанні від 06.04.2025 просив прокурора протягом квітня 2025 року закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019080000000040, в межах якого він має статус потерпілого.
Вказане клопотання ОСОБА_3 обґрунтував тим, що, на його думку, всі необхідні і достатні докази для вчинення однієї з процесуальних дій, зазначених у ст. 283 КПК України, однак водночас слідчі не проводяться, нові докази не збираються і не можуть бути зібрані, сплинули розумні строки досудового розслідування. Відтак, ОСОБА_3 , як потерпілий у вказаному кримінальному провадженні, вбачає порушення у цьому ст. 2 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру
Очевидним є також те, що кримінальне провадження може бути закрите і до повідомлення про підозру.
Слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ОСОБА_3 у своєму клопотанні не просив закінчити досудове розслідування саме шляхом звернення до суду з обвинувальним актом, а порушив питання про його закінчення як таке.
Водночас прокурор в оскаржуваній постанові зазначила про неможливість закінчення досудового розслідування лише у зв'язку з недостатністю доказів для повідомлення певним особам про підозру.
За сенсом ч. 5 ст. 110 КПК України, обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинна знайти вираження в його мотивуванні.
Мотивування постанови виражається в детальному викладенні тих обставин, які є підставами для прийняття відповідного процесуального рішення та наведення необхідних доводів і доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, зазначивши про відсутність законних підстав для повідомлення певним особам про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, прокурор не навела жодного мотиву, з яких вона виходила при цьому, не надала оцінки доводам потерпілого та зібраним у кримінальному провадженні доказам, не навела жодних мотивів та їх обґрунтувань щодо питання про неможливість закінчення досудового розслідування в один з інших способів, зазначених у ч. 2 ст. 283 КПК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
З наведеного випливає, що кожен, хто вважає себе потерпілим від кримінального правопорушення, має законні підстави очікувати від органу досудового розслідування і відповідного прокурора вчинення всіх необхідних процесуальних дій і рішень у розумні строки, без зайвих зволікань.
При цьому тягар доведення розумності строку досудового розслідування покладається саме на сторону обвинувачення.
Як випливає з матеріалів скарги, в межах даного кримінального провадження розслідуються обставини завідомо незаконного притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та завідомо незаконного позбавлення його особистої свободи, тобто вчинених представниками державної влади посягань, об'єктом яких було одне з фундаментальних прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Остання обставина вимагає від держави особливо ретельного підходу до проведення досудового розслідування.
Відтак, потерпілий має право розраховувати на закінчення досудового розслідування в межах розумних строків, з тим, що винуваті особи понесли відповідальність в межах відповідних строків давності, а разі наявності об'єктивних перешкод для цього потерпілий має право на отримання вичерпної інформації щодо ходу досудового розслідування, вірогідних строків його закінчення та (або) причин неможливості його закінчення.
Таким чином, розглядаючи клопотання потерпілого, прокурор мав у відповідній постанові не просто викласти свою думку щодо відсутності підстав для повідомлення певним особам про підозру, а й навести конкретні мотиви такого ствердження і матеріали досудового розслідування, на підставі яких прокурор дійшов такого висновку, а також вказати об'єктивні перешкоди, які не дозволяють закінчити досудове розслідування в межах розумних строків.
Доводи прокурора, викладені нею у запереченнях скарги, слідчий суддя до уваги взяти не може, оскільки вони не впливають на оцінку змісту оскаржуваної постанови як документа і процесуального рішення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 220, 303-307, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 від 09.04.2025, про відмову у задоволенні клопотання потерпілого, винесену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019080000000040 від 04.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, - задовольнити.
Постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 від 09.04.2025, про відмову у задоволенні клопотання потерпілого, винесену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019080000000040 від 04.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, - скасувати.
Зобов'язати прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , або іншого прокурора, що включений до групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019080000000040 від 04.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 06.04.2025 про закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, шляхом винесення постанови з викладенням мотивів прийнятого процесуального рішення та їх обґрунтування, з урахуванням висновків слідчого судді, викладених у цій ухвалі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений о 16 год. 30 хв. 17.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1