с-ще Новомиколаївка
Іменем України
17 квітня 2025 року ЄУ № 322/2001/24 (Провадження № 1-в/322/14/25)
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, поданого в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР 18.11.2024 за №12024082300000167,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся зі вказаним клопотанням, у якому просив скасувати арешт автомобіля «УАЗ 3303-01» д.н.з. НОМЕР_1 .
Зі змісту клопотання випливало, що ухвалою слідчого судді від 26.11.2024 накладено арешт на автомобіль «УАЗ 3303-01» д.н.з. НОМЕР_1 , в кузові якого знаходяться фрагменти спиляних дерев різних порід поліно-подібної форми в кількості близько 3,0548 метрів кубічних, який належить ОСОБА_4 , але яким фактично користується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною користування і розпорядження цим майном.
Підставою накладення арешту на автомобіль послугувало те, що 17.11.2024 близько 16:06 годин в с. Зарічне Запорізького району Запорізької області згаданий автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , перевозив деревину без відповідних документів.
За даним фактом 18.11.2024 розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
28.03.2025 прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12024082300000167 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Володілець майна і слідчий в судове засідання не прибули. ОСОБА_3 надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. У заяві також просив ухвалити рішення щодо повернення йому вилученого майна. Слідчий в не процесуальний спосіб (засобами телефонного зв'язку) повідомив, що перебуває у відрядженні в м. Запоріжжі.
З огляду на неявку слідчого і володільця майна, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.
Встановлено, що в рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 26.11.2024 накладено арешт на автомобіль «УАЗ 3303-01» д.н.з. НОМЕР_1 .
Арешт майна відповідно до п.7 ч.2 ст.132 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.
Постановою слідчого від 28.03.2025 кримінальне провадження відомості про яке внесені до ЄРДР 18.11.2024 за №12024082300000167, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Вказана постанова слідчого прокурором не скасована.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст.132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст.3 Конституції України, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч.4 ст.132 КПК є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Аналогічні висновки наведені в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №554/2506/22.
Отже на теперішній час клопотання ОСОБА_3 в частині прохання про скасування арешту майна є неактуальним, оскільки наразі фактично відсутній предмет розгляду, адже арешт на автомобіль скасований 28.03.2025 - у день винесення постанови про закриття кримінального провадження і одночасно день припинення дії ухвали слідчого від 26.11.2024.
Водночас після закриття слідчим кримінального провадження в порядку, передбаченому законом, автомобіль продовжує перебувати у ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171 - 174 цього Кодексу.
ОСОБА_3 є законним володільцем і користувачем автомобіля «УАЗ 3303-01» д.н.з. НОМЕР_1 , саме у нього цей автомобіль вилучався, тому після припинення дії заходу забезпечення кримінального провадження, він (автомобіль) має бути повернутий ОСОБА_3 .
Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.100, 132, 174, 369 - 372, 377, 392, 532 КПК України, суд
ухвалив:
клопотання ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СВн ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області повернути ОСОБА_3 автомобіль «УАЗ 3303-01» д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з припиненням дії ухвали слідчого Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26.11.2024, якою було накладено арешт на згаданий автомобіль.
В задоволенні решти вимог клопотання, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя ОСОБА_1