Дата документу 17.04.2025
Справа № 334/3043/25
Провадження № 2/334/2128/25
17 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши позовну заяву адвоката Дьякової Тетяни Вікторівни (ордер № 1206093 від 03.04.2025) в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
Адвокат Дьякова Т.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:
1) поділити майно набуте за час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
2) визнати за ОСОБА_3 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 .
Дослідивши позовну заяву суддя вважає що заяву, згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, належить залишити без руху виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до вимог п.9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Визначаючи ціну позову, представником надана частина Звіту № 07/2025 про незалежну оцінку нерухомого майна, сторінки з 3 по 33 відсутні.
Таким чином, представнику позивача слід надати суду Звіт у повному об'ємі, а не його частину.
Крім того, відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений вст.16 ЦК України.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно з пунктами 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Так в позові під п.1 представник позивача просить поділити майно набуте за час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому відсутня конкретизація, яке саме майно слід поділити .
Таким чином, представнику слід визначити (конкретизувати) яке саме майно він просить поділити суд.
В позові зазначено, що позивач 13.11.2001 придбав квартиру АДРЕСА_1 та додана фотокопія договору купівлі-продажу від 13.11.2001 (копія отримана на запит приватного нотаріуса).
В договорі зазначено, що він підлягає реєстрації в Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження квартири, проте жодна відмітка (реєстраційне посвідчення) про таку реєстрацію на договорі відсутня.
Таким чином, представнику слід надати договір з відміткою про його реєстрацію в ЗМБТІ (реєстраційне посвідчення договору), а також докази належності квартири АДРЕСА_1 відповідачу, станом на час звернення до суду, тобто на 15.04.2025 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно….. )
В позові представник позивача посилається на відсутність відомостей, щодо спірного майна в Реєстрі, проте доказів, що це підтверджує не надано.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,-
ухвалила:
Позовну заяву адвоката Дьякової Тетяни Вікторівни (ордер № 1206093 від 03.04.2025) в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: