Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/522/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО"
доКомунального підприємства "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" Куп'янської міської ради Харківської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Куп'янська міська рада Харківської області
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до КП "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КМР, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1.033.725,45грн, з яких: 833.378,63 грн - борг за поставлену електричну енергію; 110.479,24 грн - 15% річних, 89.867,58 грн - інфляційні втрати, а також витраті зі сплати судового збору.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем як споживача грошового зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині оплати вартості спожитої (купленої) електричної енергії за період січень-березень 2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/522/25, визначено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Куп'янську міську раду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/522/25 залучено АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2025 у справі №922/522/25 продовжено АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" строк для подання пояснень щодо позову.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС та отримана останнім 21.02.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
10.03.2025 через підсистему ЄСІСТ "Електронний суд" від Куп'янської міської ради надійшли пояснення щодо позову (вх. №6200/25), в яких заперечує щодо позовних вимог, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що на підставі Розпорядження Куп'янської міської військової адміністрації від 18.01.2024 №22 відповідач з 19.01.2024 перебуває в стані припинення, цим розпорядженням кредиторам встановлений двомісячний строк для заявлення своїх вимог. Натомість, позивач жодних вимог до ліквідаційної комісії КП "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КМР не направляв. Також позивачем не доведені обставини проінформованості відповідача про обсяги поставленої електроенергії, а також не вручені належним чином рахунки на оплату електроенергії, внаслідок чого у відповідача не виникли підстави для оплати рахунків позивача.
17.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надійшли заперечення на пояснення третьої особи (вх. №6830/25), в яких зазначає, що надання споживачу повідомлення про початок постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та/або заяви-приєднання не передбачено. А отже, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником. При цьому, обсяг спожитої відповідачем електричної енергії в січні-березні 2024 було визначено лише після отримання від АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" відповідних звітів про фактичне споживання електричної енергії.
21.03.2025 через підсистему ЄСІСТ "Електронний суд" від Куп'янської міської ради надійшли додаткові пояснення (вх. №7238/25), в яких третя особа фактично зазначає ті ж самі заперечення, що й у поясненнях (вх. №6200/25 від 10.03.2025).
27.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надійшли заперечення на додаткові пояснення третьої особи (вх. №7803/25), в яких зазначає, що комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Нормами чинного законодавства не встановлена обов'язкова вимога щодо письмової форми при укладанні договору постачальника "останньої надії". Відповідачем було безакцептно прийнято умови Договору та комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8. Рахунки на оплату спожитої електричної енергії направлялися на електронну пошту відповідача, котра була повідомлена останнім свої листом від 20.03.2023 №39.
04.04.2025 через підсистему ЄСІСТ "Електронний суд" від Куп'янської міської ради надійшли письмові пояснення (вх. №8490/25).
09.04.2025 через підсистему ЄСІСТ "Електронний суд" від АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" надійшли пояснення щодо позову (вх. №8845/25), в яких зазначає, що протягом січня-березня 2024 ним було надано КП "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КМР послуги з розподілу електричної енергії у кількості 128.804,00 кВт*год. А отже, обсяг розподіленої електричної енергії який передається АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" до ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" для проведення відповідних розрахунків збігається з виставленими рахунками на оплату вартості спожитої електричної енергії позивачем.
17.04.2025 через підсистему ЄСІСТ "Електронний суд" від Куп'янської міської ради надійшли додаткові пояснення, в яких третя особа фактично зазначає ті ж самі заперечення, що й у поясненнях (вх. №6200/25 від 10.03.2025).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 №1344 ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (зі змінами) визначено ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" постачальником "останньої надії" з 01.01.2019.
Листом від 11.01.2024 №56к-01/04-107 АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" повідомило ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" про споживачів, які переходять до постачальник "останньої надії" з 01-11.01.2024.
Між ДПЗД "Укрінтеренерго" (постачальник) та КП "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КМР (споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Відповідно до пунктів 3.6., 3.7. Договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ. У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником, умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем.
Згідно з пунктом 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (далі - комерційна пропозиція).
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.7. Договору).
В пункті 5.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (пункт 13.1. Договору).
Позивачем встановлено умови комерційної пропозиції №8 від 07.11.2023, яка є невід'ємним додатком 1 до Договору.
На підставі звітів Оператора системи розподілу АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" від 08.02.2024 №56к-01/04-508, від 06.03.2024 №56к-01/04-803, від щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в період з січня 2024 до березня 2024, позивачем були складені акти купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2024 №053221 на суму 314.923,66 грн, від 29.02.2024 №054880 на суму 243.874,64 грн, від 31.03.2024 №055576 на суму 274.580,33 грн.
Також позивачем були складені та підписані рахунки для їх оплати відповідачем, а саме: від 13.02.2024 №000043161346/19/О01/60958 на суму 314.923,66 грн, від 12.03.2024 № 000043161346/19/О02/62634 на суму 243.874,64 грн, від 12.04.2024 №000043161346/19/О03/63348 на суму 274.580,33 грн.
Вказані акти та рахунки надсилались позивачем на електронну адресу відповідача - kup_Teplo@ukr.net, котру КП "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КМР повідомило у своєму листі від 20.03.2023 №39.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав обов'язку з оплати спожитої електричної енергії в період з січня 2024 до березня 2024 за Договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 833.378,63 грн.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №910/8958/20.
Відповідно до статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору в період з січня 2024 до березня 2024 позивачем була продана відповідачу електрична енергія в загальній кількості 128.804,00 кВт*год., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актами купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2024 №053221 на суму 314.923,66 грн, від 29.02.2024 №054880 на суму 243.874,64 грн, від 31.03.2024 №055576 на суму 274.580,33 грн, які були складені на підставі даних Оператора системи розподілу АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії.
Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Умовами пункту 4.5. Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8 до Договору передбачено, що оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.
Постачальник надсилає споживачу рахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.6. Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8 до Договору).
Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення будь яким із наступних способів, зокрема, засобами електронного зв'язку на електронну пошту споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або зазначену ОС, або зазначену в листуванні між сторонами (пункт 4.7. Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8 до Договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату електричної енергії від 13.02.2024 №000043161346/19/О01/60958 на суму 314.923,66 грн, від 12.03.2024 № 000043161346/19/О02/62634 на суму 243.874,64 грн, від 12.04.2024 №000043161346/19/О03/63348 на суму 274.580,33 грн. Зазначені документи надсилалися позивачем на електронну адресу відповідача - kup_Teplo@ukr.net, що підтверджується скріншотом з поштової програми Microsoft Outlook.
Належних та допустимих доказів того, що вказана електронна адреса не є електронною адресою відповідача, або перестала працювати, відповідачем не надано.
Посилання Куп'янської міської ради Харківської області на ту обставину, що між ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" та КП "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КМР не була укладена угода про електронний документообіг, а позивач особисто не вручав та/або засобами поштового зв'язку не надсилав ані рахунки на оплату електричної енергії, ані акти купівлі-продажу електроенергії суд вважає помилковими, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 13.7. Договору усі і повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Відповідно до п. 4.3 Комерційної пропозиції, рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв'язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).
Разом із тим суд зазначає, що обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов'язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні.
Відповідно до статей 3, 5, 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронні документи стали частиною ділового обороту та юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (пункт 84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20).
Загальні вимоги до документів, якими обмінюються сторони у спірних відносинах, визначені укладеним ними договором та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - Правила).
Так, у відповідності до пункту 4.14. Правил платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.
Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв'язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії (підпункт 5 пункту 4.14. Правил).
У відповідності до вимог пункту 4.7. Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8 у разі направлення Постачальником рахунків електронною поштою, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником споживачу відповідного електронного повідомлення.
Згідно з положеннями пункту 4.8. Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8 після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію Акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.
Враховуючи те, що Комерційна пропозиція від 07.11.2023 №8 є невід'ємним додатком до Договору, то надсилання позивачем відповідачу рахунків та актів купівлі-продажу електричної енергії на електронну пошту останнього не суперечить умовам пункту 13.7. Договору. Оскільки така комерційна пропозиція розроблена у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил, ЦК України та ГК України, тобто пункти 4.7., 4.8. Комерційної пропозиції передбачають детальне регулювання надсилання рахунків та актів купівлі продажу і доповнює цим умови Договору, а отже не суперечить йому. При цьому, всі комерційні пропозиції розміщені на офіційному веб-сайті постачальника.
Крім того, посилання Куп'янської міської ради Харківської області на пункт 3.1.7. глави 3.1. розділу III Правил суд вважає безпідставним, оскільки вказані положення стосуються умов постачання електричної енергії на роздрібному ринку, а не постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Що ж доводів Куп'янської міської ради Харківської області про те, що відповідач не підписував комерційну пропозицію від 07.11.2023 №8, суд вважає за необхідне зазначити, що таке твердження є хибним, з огляду на наступне.
Всі комерційні пропозиції є додатком № 1 до публічного договору та розміщені на офіційному веб-сайті постачальника. Як зазначено у пункті 1.1 Договору він укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору на умовах Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком до цього договору.
Так, 07.11.2023 на сайті ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" опубліковано комерційну пропозицію №8, яка діяла в період січня-березня 2024. З урахуванням того, що відповідач споживав електричну енергію в спірний період, тому він приєднався до умов комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8, яка діяла у той період. Доказів зворотного, останній не надав.
Окрім цього, факт споживання електричної енергії підтверджується наданими поясненнями АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" , в яких протягом січня-березня 2024 ним було надано КП "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КМР послуги з розподілу електричної енергії у кількості 128.804,00 кВт*год. А отже, обсяг розподіленої електричної енергії, який передається АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" до ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" для проведення відповідних розрахунків збігається з виставленими рахунками на оплату вартості спожитої електричної енергії позивачем.
Щодо посилання Куп'янської міської ради Харківської області на те, що на підставі Розпорядження Куп'янської міської військової адміністрації від 18.01.2024 №22 КП "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КМР перебуває в стані припинення, а позивач не звертався до ліквідаційної комісії з жодними кредиторськими вимогами, суд зазначає наступне.
Частиною п'ятою статті 105 ЦК України передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
В пункті 4 Розпорядження Куп'янської міської військової адміністрації від 18.01.2024 №22 встановлений двомісячний строк для заявлення кредиторами своїх вимог.
В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до ліквідаційної комісії із заявою про визнання грошових вимог до боржника (відповідача). Втім, відсутність таких доказів не позбавляє права позивача на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази правонаступництва відповідача, відповідні докази також не надані Куп'янською міською радою Харківської області.
Відповідно до усталеної практики, якщо боржник не виконує грошове зобов'язання, то належною позовною вимогою є вимога кредитора про стягнення грошових коштів. Така вимога опосередковує такий спосіб захисту, встановлений законом, як примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України).
Ефективність цього способу захисту забезпечується можливістю примусового виконання судового рішення про присудження виконавцем попри небажання боржника виконувати свій обов'язок, підтверджений судом.
Отже, позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов'язку в натурі ), і цей спосіб є ефективним (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі №905/451/22).
З урахуванням викладеного, заперечення Куп'янської міської ради Харківської області, викладені в поясненнях третьої особи щодо позову, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, правових позиціях Верховного Суду та фактичних обставинах справи, а по суті являють собою їх довільне тлумачення, спрямоване на виправдання ухилення від виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості зі спожитої електричної енергії.
Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача за Договором зі спожитої електричної енергії за період січень-березень 2024 становить 833.378,63 грн.
Згідно з нормами статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 833.378,63 грн за спожиту в січні-березні 2024 електричну енергію не подано.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлену електричну енергію в розмірі 833.378,63 грн.
Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 110.479,24 грн - 15% річних та 89.867,58 грн - інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8 до Договору (пункт 7.4.) споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 15% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що такі розрахунки виконані згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 15 річних у сумі 110.479,24 грн та інфляційних втрат у розмірі 89.867,58 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 12.404,70 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "КУП'ЯНСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" Куп'янської міської ради Харківської області (Україна, 63705, Харківська обл., місто Куп'янськ, пр. Конституції, буд. 108А, код ЄДРПОУ 43161346) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600)
- 833.378,63 грн - борг за поставлену електричну енергію;
- 110.479,24 грн - 15% річних;
- 89.867,58 грн - інфляційні втрати;
- 12.404,70 грн - витрати зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "17" квітня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля