вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2025 р. м. Рівне Справа №918/1068/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши подання відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - керівника Приватного підприємства "ЛТ ТРАНС" фізичної особи ОСОБА_1 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр"
до Приватного підприємства "ЛТ Транс"
про стягнення заборгованості в сумі 45 204, 00 грн
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.01.2022 (суддя Заголдна Я.В.) позов задоволено, ухвалено стягнути з Приватного підприємства "ЛТ Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" 45 204,00 грн (з яких 37 670 грн 00 коп. - основний борг, 7 534, 00 грн - штраф у розмірі 20%) та 2 270,00 грн судового збору.
21.02.2022 на виконання зазначеного рішення видано накази.
14.04.2025 до Господарського суду Рівненської області надійшло подання відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - керівника Приватного підприємства "ЛТ ТРАНС" фізичної особи ОСОБА_1 .
У зв'язку зі смертю судді ОСОБА_2 , враховуючи наказ Господарського суду Рівненської області №04-43/155/22 від 06.05.2022 про припинення трудових відносин, для розгляду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникла необхідність призначити повторний автоматизований розподіл справи № 918/1068/21.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями справу №918/1068/21 передано судді Горплюку А.М.
Розглянувши документи і матеріали, які подані, з'ясувавши обставини на які виконавець посилається, як на підставу свого подання, дослідивши подані документи, господарський суд дійшов до наступних висновків.
В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника виконавець зазначає про невиконання рішення суду, а також свідоме невчинення будь яких дій, спрямованих на його виконання.
Підставою для застосування вказаних заходів виконавець зазначив ст. 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження" і ст. 337 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Із матеріалів подання вбачається, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції старшим державним виконавцем Булан Катериною Миколаївною знаходиться виконавче провадження 69542005 з виконання наказу № 918/1068/21 виданий 21.02.2022 про стягнення із Приватного підприємства "Лт Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" 45 204 грн (з яких 37 670 грн - основний борг, 7 534 грн - штраф у розмірі 20%).
За вказаним виконавчим документом боржником є - Приватне підприємство "Лт Транс", (33009, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Князя Володимира, будинок 112А, код ЄДРПОУ: 42456739) керівником юридичної особи згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, наступні відомості про майно боржника. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником права власності на нерухоме майно не зареєстровано.
Згідно відповіді МВС України відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Згідно відповіді ДФС України від 12.10.2022 у боржника наявні відкриті рахунки в АТ "Кредобанк" та АТ КБ "Приватбанк", нових відкритих боржником рахунків не виявлено.
Постановою про арешт коштів боржника від 16.09.2022 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх рахунках в АТ "Кредобанк" та АТ КБ "Приватбанк". Згідно запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю на рахунках боржника в АТ "Кредобанк" та АТ КБ "Приватбанк" кошти відсутні.
Частиною 3 статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи Приватного підприємства "Лт Транс" є Ситий Олександр Іванович (громадянин України, місцезнаходження: Україна, 11783, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н(з), село Барвинівка(з), вул. Шевчуків, буд. 45).
Виконавцем 26.03.2025 на адресу боржника ПП "ЛТ Транс" (33009, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Князя Володимира, будинок 112А, код ЄДРПОУ: 42456739) надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду.
Згідно акту державного виконавця від 28.03.2025 за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112А встановлено, що це промислова зона, на території якої знаходяться склади та адміністративні будівлі, в зв'язку з чим встановити місцезнаходження боржника не вдалося.
Доказів отримання ПП "ЛТ Транс" чи уповноваженою особою на отримання даних документів виконавцем до матеріалів подання не долучено.
Також, в матеріалах подання відсутні відомості про повідомлення самого керівника Ситого Олександра Івановича, який згідно витягу проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Аналіз Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 по справі № 910/8130/17 наголошено, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".
Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.
Законом України "Про виконавче провадження" передбачено право виконавця на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик та право накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.
Однак, неявка боржника на перший виклик державного виконавця не є підставою для застосування до боржника такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон. Окрім того, матеріали подання не містять доказів повідомлення самого керівника ОСОБА_1 .
З вказаного суд дійшов висновку, що така обов'язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, в розумінні ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", матеріалами справи не підтверджується. Більше того, матеріали справи не містять доказів накладення виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Проте, всупереч наведеному, виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів вчинення боржником свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі. Наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.
Враховуючи наведені норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 такого виключного заходу виконання судового рішення як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без наявності всіх обов'язкових умов для вжиття таких заходів, а тому суд відмовляє у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
Відповідно до п. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти справу №918/1068/21 до свого провадження.
2. У задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи Ситого Олександра Івановича до виконання зобов'язань, покладених на нього наказом № 918/1068/21 виданим 21.02.2022 про стягнення із Приватного підприємства "Лт Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" 45 204 грн (з яких 37 670 грн -основний борг, 7 534 грн - штраф у розмірі 20%) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 17 квітня 2025 року у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України .
Суддя А.М. Горплюк