вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1111/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Гуменюк О.С. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Спец Комплект Постач"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області
про стягнення заборгованості в сумі 6 297 773,79 грн
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальність "Спец Комплект Постач" (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 797 773,79 грн, у зв'язку з неналежним виконанням договору субпідряду №27/4РС від 26.09.2023.
Ухвалою суду 11.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, розгляд справи по суті призначено на 16.01.2025.
Ухвалою суду від 27.12.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальність "Спец Комплект Постач" про надання додаткового строку для подання відзиву.
14.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області надійшли пояснення третьої особи щодо позову.
16.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив, в якому представник просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняти відзив до розгляду та долучити до матеріалів судової справи. Окрім того, представник зазначив про часткове визнання позовних вимог та оплати частини боргу в розмірі 500 000, 00 грн. Окрім того повідомив, що відповідачем на адресу позивача скеровано лист з пропозицією укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог та укладення у справі №918/1111/24 мирової угоди.
Ухвалою суду від 16.01.2025 поновлено строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято даний відзив до матеріалів справи. Підготовче засідання відкладено на 28.01.2025.
Ухвалою суду від 28.01.2025 закрито провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 500 000,00 грн. Продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 11 03.2025 року включно та відкладено підготовче засідання відкласти на 11.02.2025.
Ухвалою суду від 11.02.2025 підготовче засідання відкладено на 04.03.2025.
12.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копію платіжного доручення №11239 від 11.02.2025 про сплату частини заборгованості в сумі 50 000, 00 грн.
Ухвалою суду від 04.03.2025 закрито провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2025.
Ухвалою суду від 03.04.2025 розгляд справи по суті відкладено на 10.04.2025.
04.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальність "Спец Комплект Постач" надійшло клопотання про долучення доказів часткового погашення 30.12.2025 частини боргу у сумі 500 000, 00 грн.
В судове засідання 10.04.2025 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судове засідання 10.04.2025 відповідач не з'явився, однак 10.04.2025 надійшла заява про відкладення розгляду справи через неможливість взяти участь у судовому засіданні з поважної причини. Також представник зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги з урахуванням погашення 30.12.2024 частини боргу у сумі 500 000, 00 грн та 31.03.2025 в сумі 500 000, 00 грн.
В судове засідання 10.04.2025 представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області не з'явився, однак був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Суд, розглянувши подану заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки жодних доказів в підтвердження зазначених у ньому обставин суду не подано.
Ухвалою суду від 17.04.2025 закрито провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 500 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов'язкової участі учасників справи.
За приписами ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відтак, враховуючи неявку учасників справи, суд зазначає, що датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец Комплект Постач" (далі - Генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД- ЦЕНТР" (надалі- Субпідрядник) був укладений Договір субпідряду №27/4РС від 26.09.2023 року (надалі - Договір субпідряду) на надання послуг (виконання робіт) з експлуатаційного утримання, а саме виконати роботи з влаштування вирівнюючих шарів з асфальтобетонної суміші на автомобільній дорозі загального користування міжнародного значення М-06 Київ-Чоп на ділянці км 419 - км 422 (надалі - роботи).
Відповідно до п. 1.1. Договору субпідряду, Субпідрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР") зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик виконати роботи в обсязі згідно затвердженого Генеральним підрядником Дефектного акту, в межах Договірної ціни та в обумовлений цим Договором термін, а Генеральний підрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ") зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи згідно із цим Договором та чинним законодавством України після перевірки їх фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість після надходження коштів від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області на його рахунок для оплати робіт за цим Договором.
Договір субпідряду був укладений на виконання основного договору №27 від 15.12.2022 року, який укладений між Службою автомобільних доріг у Рівненській області (Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області) (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ" (Виконавець).
Умовами Договору від 15.12.2022 року №27 Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ" взяло на себе зобов'язання надати послуги з Експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 700,2 км, до складу яких входять роботи з влаштування шарів з асфальтобетонної суміші на автомобільних дорогах загального користування державного значення, в тому числі М-06 Київ- Чоп на ділянці км 419- км 422.
Керуючись умовами укладеного договору № 27 від 15.12.2022 року про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 700,2 км ТОВ "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ" звернулось до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області з листом від 22.09.2023 вих. № 653 про погодження залучення субпідрядної організації ТОВ "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" для виконання робіт з влаштування вирівнюючих шарів з асфальтобетонної суміші на автомобільній дорозі загального користування міжнародного значення М-06 Київ - Чоп на ділянці км 419-км 422.
Служба відновлення у Рівненській області погодила залучення субпідрядної організації ТОВ "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" для виконання робіт ТОВ "СПЕЦ КОПЛЕКТ ПОСТАЧ" , згідно листа № 12/1894/1 від 25.09.2023.
На виконання умов вищевказаного договору Виконавець - ТОВ "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ" надав Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та усі підтверджуючі документи, які підтверджують виконання робіт, а Замовник - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області перевірила обсяги відображені в Актах приймання виконаних будівельних робіт та оплатила виконані роботи з влаштування вирівнюючих шарів з асфальтобетонної суміші на автомобільній дорозі загального користування міжнародного значення М-06 Київ - Чоп на ділянці км 419- км 422 в повному обсязі.
Роботи з влаштування вирівнюючих шарів з асфальтобетонної суміші на автомобільній дорозі загального користування міжнародного значення М-06 Київ - Чоп на ділянці км 419- км 422 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області були перевірені та прийняті без зауважень, а також оплачені ТОВ "СПЕЦ - Комплект Постач" в повному обсязі в жовтні 2023 року та в квітні 2024 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР", керуючись умовами Договору субпідряду виконало передбачені договором роботи, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в), а саме: - Акт приймання виконаних будівельних робіт від 16.05.2024 на суму 7 545 970,56 грн; - Акт приймання виконаних будівельних робіт від 16.05.2024 на суму 52 156, 33 грн.
Після закінчення даного обсягу робіт на об'єкті, ТОВ "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" надало Генеральному підряднику для перевірки та підписання вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт на загальну суму 7 598 126,89 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ", як Генеральний підрядник підписав акти та довідки про виконання підрядних робіт без жодних заяв та зауважень, про що свідчать підписи уповноважених осіб Генерального підрядника та відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ". Таким чином, Відповідач підтвердив обсяг виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим Договором, та вимогам державних стандартів, будівельних норм та інших нормативно-правових актів.
Відповідач не оплатив частину підрядних робіт, виконаних згідно договору №27/4РС від 26.09.2023 на суму 5 598 126, 89 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків по стану за період: січень 2023 року - грудень 2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" і Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ" за Договором та актами приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в).
Відповідно до п. 4.1. Договору субпідряду передбачено, що Розрахунки за виконані роботи проводяться Генеральним підрядником протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня надходження коштів від Замовника - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області для оплати робіт за цим Договором.
Пунктом 6.1.1. Договору субпідряду вказано, що оплатити належним чином виконані Субпідрядником роботи у порядку та у строк, визначеному в п. 4.1. Договору, згідно підписаного Сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) лише після надходження коштів від Замовника - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області для оплати робіт за цим Договором.
Також згідно п. 7.2.6. Договору субпідряду Сторони дійшли згоди, що за несвоєчасне або неналежне виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором винна Сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Пункт 7.2.7. Договору зазначає, що сплата за відшкодування збитків не звільняє винну у порушенні договірних зобов'язань Сторону від їх виконання у повному обсязі.
На підтвердження заборгованості на суму 5 558 126, 89 грн позивач надає підписаний обома сторонами акт звіряння взаємних розрахунків від 20.11.2024 за період: 01.01.2024 - 20.11.2024.
Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ", отримавши кошти від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, не здійснили повний розрахунок з ТОВ "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" протягом п'ятьох днів, чим порушили умови Договору.
Позивач надіслав відповідачу претензію №578 від 27.09.2024, однак вона була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З аналізу наявних в матеріалах справи доказів слідує, що між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання договору підряду.
Частинами 1, 2, 3 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
У відповідності до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що договір підряду (субпідряду) є двостороннім і оплатним договором, на підставі якого у підрядника виникає обов'язок виконати обумовлені договором роботи та здати їх замовнику, а у замовника - обов'язок прийняти виконані роботи та здійснити їх оплату.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно з положеннями ст. ст. 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач порушив зобов'язання за Договором, оскільки кошти від Служби автомобільних доріг у Рівненській області було отримано 27.10.2023 та 05.10.2024 в повному обсязі, а розрахунок із позивачем відповідно до умов Договору здійснено лише частково.
Генеральним підрядником не виконано зобов'язання із оплати наданих послуг (виконаних робіт) Субпідрядником, та на момент пред'явлення позову сума основного боргу позивача перед відповідачем становила 5 598 126, 89 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття провадження у справі 30.12.2024 та 31.03.2025 відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у загальному розмірі 1 000 000, 00 грн. Ухвалами суду від 28.01.2025 та 17.04.2025 провадження закрито в частині оплачених сум основної заборгованості.
Також, ухвалою суду від 04.03.2025 провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 50 000, 00 грн - закрито. Однак, як встановлено судом даний платіж був здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Спец Комплект Постач" з оплати за генпідрядні послуги згідно договору 27/4РС від 29.09.2023. Сума сплачених послуг не є предметом спору у справі 918/1111/24, а тому суд не враховує даний платіж.
Враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов'язання не виконав, визнав позовні вимоги щодо решти заборгованості у розмірі 4 598 126, 89 грн основного боргу, зазначена заборгованість виникла із укладеного між сторонами договору субпідряду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 4 598 126, 89 грн.
Крім того, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача 361 637, 34 грн - інфляційних втрат, 748 746, 28 грн - пені та 89 263,28 грн - 3% річних.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 зазначила, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. 7.2.6 Договору, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами інших своїх зобов'язань за Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання генеральним підрядником обов'язку з оплата виконаних робіт, субпідрядник має право на стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом перевірено розрахунки пені, інфляційних втрат та 3 % річних наведені в позовній заяві за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено наступне.
Обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3% річних становить 89 019, 39 грн, при заявленому 89 263, 28 грн.
Обґрунтований розмір стягнення з відповідач інфляційних втрат становить 348 975, 76 грн, при заявленому 361 637, 34 грн.
Обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 735 404, 21 грн, при заявленому 748 746, 28 грн.
Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем, а тому вони підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Правилами ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи що відповідач сплатив частину основного боргу після відкриття провадження у справі та визнав решту позовних вимог у вигляді основного боргу на суму 4 598 126, 89 грн - суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором субпідряду у розмірі 4 598 126, 89 грн основного боргу, 348 975, 76 грн інфляційних втрат, 89 019, 39 грн 3 % річних та 735 404, 21 грн пені.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 101 966, 61 грн, згідно платіжної інструкції №9066 від 05.12.2024.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У зв'язку із закриттям провадження у справі в частині 1 000 000, 00 грн основного боргу суд роз'яснює позивачу про його можливість звернення до суду із письмовим клопотанням про повернення з Державного бюджету України у розмірі 15 000, 00 грн.
Згідно зі ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку про повернення позивачу за відповідним клопотанням з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 43 286, 44 грн (50 % від 86 572, 89), сплачений згідно з платіжним дорученням згідно платіжної інструкції №9066 від 05.12.2024.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням розміру задоволених позовних вимог судовий збір, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача становить 43 286, 44 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Спец Комплект Постач" (08132, Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 38680240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" (46008, м. Тернопіль, вул. Шептицького, 4, код ЄДРПОУ 33768346) 4 598 126 (чотири мільйона п'ятсот дев'яносто вісім тисяч сто двадцять шість) грн 89 коп. основної суми заборгованості; 89 019 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятнадцять) грн 39 коп. - 3% річних; 348 975 (триста сорок вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 76 коп. - інфляційні втрати; 735 404 (сімсот тридцять п'ять тисяч чотириста чотири) грн 21 коп. - пені та 43 286 (сорок три тисячі двісті вісімдесят шість ) грн 44 коп. - судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог про стягнення в сумі 26 247, 54 - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне текст рішення складено та підписано 17 квітня 2025 року.
Суддя А.М. Горплюк