Ухвала від 27.03.2025 по справі 917/119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

27.03.25 Справа № 917/119/24(917/1243/24)

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Акціонерного товариства "РВС Банк" (м. Київ, вул. Введенська, б. 29/58, код ЄДРПОУ 39849797) від 29.07.2024, б/н (вх. № 1304/24 від 30.07.2024) про грошові вимоги до боржника у справі № 917/119/24, яка відкрита

за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", вул. Алмазова Генерала, буд. 4а, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938

про банкрутство

За участю представників учасників у справі: згідно протоколу

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частину даної ухвали відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України та повідомив, що ухвали у справі про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, повний текст ухвали суду буде виготовлено протягом 10 днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі по тексту - АТ "Райффайзен Банк", ініціюючий кредитор) звернулося до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №130/24 від 24.01.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (далі - ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", боржник) відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/119/24 та визначено головуючим у справі суддю Ореховську О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.01.2024 заяву АТ "Райффайзен Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" прийнято судом до розгляду та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

За результатами підготовчого засідання ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024, з - поміж іншого, відкрито провадження у справі № 917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (далі - Гусар І.О.) з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено дату розгляду справи у попередньому засіданні.

З метою виявлення всіх кредиторів боржника 04.07.2024 суддею Ореховською О.О. на офіційному веб порталі судової влади України було оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (номер повідомлення 73551).

ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі № 917/119/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити АТ "Райффайзен Банк та ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 апеляційну скаргу ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/119/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2024 касаційну скаргу ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/119/24 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 з-поміж іншого припинено повноваження керівника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" Кравченка Сергія Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) та покладено виконання обов'язків керівника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" на арбітражного керуючого розпорядника майна Гусара І.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 143 від 15.04.2013, ідентифікаційний код 2771607693).

Постановою Східного апеляційного господарського суду 22.01.2025 ухвала Господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 в зазначеній частині залишена змін.

30.07.2024 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Акціонерного товариства "РВС Банк" (м. Київ, вул. Введенська, б. 29/58, код ЄДРПОУ 39849797) (далі - АТ "РВС Банк", заявник, кредитор) про грошові вимоги до боржника від 29.07.2024, б/н (вх. № 1304/24 від 30.07.2024, а.с. 1-25 т. 27).

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.07.2024 зазначену заяву передано судді Ореховській О.О. для розгляду в межах справи про банкрутство №917/119/24 та присвоєно єдиний унікальний номер справи - 917/119/24(917/1243/24).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.09.2024 заяву АТ "РВС Банк" про грошові вимоги до боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.202024, зобов"язано боржника та розпорядника майна надати суду та заявнику письмові обґрунтовані результати щодо розгляду заявлених грошових вимог.

19.08.2024 від розпорядника майна боржника Гусара І.О. надійшов Звіт про розгляд кредиторських вимог ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (вх. № 11079).

14.10.2024 від представника боржника адвоката Остапенка О.П. надійшли письмові пояснення щодо результатів розгляду кредиторських вимог АТ "РВС Банк" (вх. № 13575). Також у тексті вказаного пояснення представником боржника заявлено клопотання про зменшення нарахованих банком розміру відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.10.2024 відкладено засідання суду з приводу розгляду заяви АТ "РВС Банк" про грошові вимоги до боржника на 05.12.2024.

17.11.2024 від АТ "РВС Банк" надійшли письмові пояснення до заяви про грошові вимоги до боржника з урахуванням заяви боржника про зменшення відсотків річних (вх. № 15555).

За наслідками судового засідання 05.12.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 04.02.2025.

За наслідками судового засідання 04.02.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 20.02.2025.

За наслідками судового засідання 20.02.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 27.03.2025. Учасники у справі повідомлені про час, дату та місце проведення наступного судового засідання безпосередньо в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників учасників у справі, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами підготовчого засідання ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 відкрито провадження у справі № 917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", введено процедуру розпорядження майном ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара І.О. з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

З метою виявлення всіх кредиторів боржника 04.07.2024 суддею Ореховською О.О. на офіційному веб порталі судової влади України було оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі № 917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (номер повідомлення 73551).

Згідно ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Розгляд всіх вимог кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна, здійснюється господарським судом у попередньому засіданні (ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства).

В межах 30-денного строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, з грошовими вимогами до боржника звернулось АТ "РВС Банк" (м. Київ, вул. Введенська, б. 29/58, код ЄДРПОУ 39849797) (заява про грошові вимоги до боржника від 30.07.2024, б/н (вх. №1304/24 від 30.07.2024, а.с. 1-25 т. 27).

Кредиторські вимоги АТ "РВС Банк" до боржника, згідно поданої заяви, становлять 3 741 870,28 грн і ґрунтуються на рішенні Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023 у справі № 9917/1384/22.

Розпорядник майна боржника Гусар І.О., який одночасно виконує і повноваження керівника боржника, за результатами розгляду грошових вимог АТ "РВС Банк" до ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" зазначені кредиторські вимоги визнав частково, в сумі 3 448 989,57грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4 844,80грн. Водночас розпорядник майна заперечує вимоги кредитора в частині нарахування інфляційних втрат в сумі 292 880,71грн. На його думку, сторони у Договорі про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022 відступили від приписів ст. 625 ЦК України та врегулювали дані відносини на власний розсуд, встановивши розмір відповідальності з розрахунку 30 % річних. Даний висновок, як зазначає розпорядник майна, підтверджується тим, що АТ "РВС Банк" у справі № 917/1384/22 вимога про стягнення інфляційних втрат не заявлялась. Таким чином, на переконання розпорядника майна, вимога про визнання 292 880,71грн інфляційних втрат заявлена безпідставно (див. Звіт про розгляд кредиторських вимог ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" за вх. № 11079 від 19.08.2024, повідомлення про розгляд грошових вимог кредитора від 16.08.2024, б/н, а.с. 34-43 т. 27).

Представник боржника адвокат Остапенко О.П. у письмових пояснення щодо результатів розгляду кредиторських вимог АТ "РВС Банк" (вх. № 13575 від 14.10.2024) кредиторські вимоги заявника визнає частково, в сумі 2 505 799,50грн. В частині нарахованих заявником відсотків річних представник боржника просить суд зменшити розмір відсотків річних з 30% річних до 3% річних, як визначено у ст. 625 ЦК України. Зазначає, що загальна сума нарахованих 30% річних та інфляційних втрат складає 1 236 070,78грн, що становить 67,70% від основної суми боргу (1 825 867,77грн). На рахунках ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" , відкритих в АТ "РВС Банк", станом на 09.10.2024 знаходяться кошти у сумі 1 176 469,17грн і Банк міг самостійно задовольнити свої грошові вимоги на дану суму. Також представник божника стверджує, що стягнення відсотків річних більше за 3% перетвориться на несправедливо непомірний тягар для ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків для АТ "РВС Банк", а також не буде спрямоване на досягнення мети, визначеної законодавством про банкрутство. При цьому, представник боржника посилається на правові позиції Верховного суду, викладені у постановах від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та від 16.06.2021 у справі № 910/17380/19.

АТ "РВС Банк" в реагування на клопотання боржника про зменшення розміру відсотків річних подав письмове поясненнях (вх. № 15555 від 17.11.2024) в якому зазначає, що посилання боржником на висновки, викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 є безпідставними , оскільки у зазначеній справі суд вирішував питання щодо зменшення 96% річних , нарахованих відповідно до умов договору. Банком у заяві про грошові вимоги до боржника здійснено нарахування 30% річних відповідно до умов Договору про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022, а тому, за твердженням заявника, наявні обставини очевидної неспівмірності заявлених до стягнення сум процентів в порівняні з вищенаведеною судовою справою № 902/417/18.

Також банк зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, що триває до сьогодні.

Відповідно до пп. 5 п. 15 Постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/ республіки білорусь, за винятком здійснення на території України сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов'язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Таким чином, як зазначає заявник, ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" має виключну можливість відповідно до пп. 5 п. 15 Постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" виконувати свої зобов'язань за банківською гарантією перед АТ "РВС Банк" , проте, продовжує здійснювати порушення зобов'язання за Договором про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022.

Розглянувши матеріали справи суд встановив, що 18.01.2022 АТ "РВС БАНК" на підставі заяви ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" та на підставі Договору про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022 видано Гарантію № 21-22Г виконання зобов'язань ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (надалі - Принципал) перед Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (надалі - Бенефіціар) за Договором про надання послуг з проведення сейсморозвідувальних досліджень на Жемчужній ділянці Скиданівської площі за технологією 3D на суму 4 804 900,00 грн.

У зв'язку з невиконанням Принципалом умов вищезазначеного Договору, забезпеченого Гарантією, 05.09.2022 Банком сплачено Бенефіціару суму Гарантії у розмірі 4 804 900,00 грн.

На підставі вищезазначеного у Банку в порядку ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України виникло право зворотної вимоги (регресу) до Принципала у розмірі суми гарантії, враховуючи списання коштів в рахунок погашення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 17.04.2023 у справі № 917/1384/22 (в редакції ухвали про виправлення описки в рішенні від 28.04.2023) позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 38516938) на користь Акціонерного товариства "РВС Банк" (код ЄДРПОУ 39849797) 1 825 867,77 грн. основного боргу, 70 383,31 грн - річних, 92 026,90 грн пені, 480 490,00 грн. штрафу, 37 031,52 грн. судового збору. В іншій частині позову - відмовлено (а.с. 6-11 т. 27).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 917/1384/22 рішення Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023 у справі № 917/1384/22 залишено без змін (а.с. 11-15 т. 27).

При цьому, вищезазначеними судовими рішенням встановлено, що право регресу АТ "РВС БАНК" за Договором про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022 виникло 13.09.2022 в порядку ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України.

На примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023, які набрали законної сили 28.08.2023, Господарським судом Полтавської області 27.09.2023 видано відповідний наказ (а.с. 16 т. 27).

Станом на дату постановлення даної ухвали доказів погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023 (в редакції ухвали про виправлення описки в рішенні від 28.04.2023) у справі № 917/1384/22 , залишеного без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", матеріали справи не містять.

Суд встановив, що кредиторські вимоги АТ "РВС Банк" в частині визнання та включення до реєстру вимог боржника 1 825 867,77 грн. основного боргу, 70 383,31 грн - річних, 92 026,90 грн пені, 480 490,00 грн. штрафу, 37 031,52 грн. судового збору, присуджених до стягнення з ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" згідно судових рішень у справі 917/1384/22 підтверджені належними доказами та визнаються судом у повному обсязі.

У зв"язку з тим, що боржником заборгованість за Договором про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022 не погашена АТ "РВС Банк", у відповідності до умов вказаного Договору, продовжено нарахування боржнику 30% річних, а також проведено нарахування інфляційних втрат на стягнуту за рішенням суду у справі 917/1384/22 суму основного боргу (1 825 867,77 грн).

АТ "РВС Банк" у заяві про грошові вимоги до боржника просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 943 190,07грн 30% річних за період 14.10.2022 по 03.07.2024 та 292 880,71 грн інфляційних втрат за загальний період з 13.09.2022 по 03.07.2024.

Під час розгляду заявлених кредиторських вимог ТОВ "РВС БАНК" судом приймаються до уваги наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із матеріалів справи у ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" на підставі Договору про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022 виник обов'язок зі сплати основної заборгованості у розмірі 1 825 867,77грн.

Суд встановив, що при розгляді справи № № 917/1384/22 суди дослідили обставини укладання між АТ "РВС Банк" та ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" Договору про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022, а також об"єм виконання сторонами договірних зобов"язань.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023 (в редакції ухвали про виправлення описки в рішенні від 28.04.2023) у справі № 917/1384/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 917/1384/22 присуджено до стягнення з ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 38516938) на користь Акціонерного товариства "РВС Банк" (код ЄДРПОУ 39849797) 1 825 867,77 грн. основного боргу, 70 383,31 грн - річних, 92 026,90 грн пені, 480 490,00 грн. штрафу, 37 031,52 грн судового збору. В іншій частині позову - відмовлено (а.с. 6-11 т. 27).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факти встановлені рішенням суду у справі № 917/1384/22 щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язання Договором про надання гарантії № Д-21-22Г від 05.01.2022 повторного доведення не потребують.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заявник нарахував боржнику за порушення виконання грошового зобов"язання 30% річних в сумі 943 190,07грн за період з 14.10.2023 по 03.07.2024 та інфляційні втрати в сумі 292 880,71грн за період з 13.09.2022 по 03.07.2024.

Стосовно розрахунку 30% річних, судом встановлено, що сторони у п. 4.2 Договору відступили від приписів ст.625 ЦК України та ст.253 ЦК України і погодили розмір процентів, які принципал сплачує гаранту до повного відшкодування 30% річних за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році -365 (366)) у валюті гарантії за період з моменту сплати банком гарантії та до моменту зарахування боргу на рахунки банку; також сторони погодили порядок нарахування процентів: враховується перший день перерахуваня (сплати) банком грошових коштів за гарантією бенефіціару і не враховується день фактичного повернення принципалом грошових коштів.

Вказане узгоджується зі ст. 6 ЦК України, якою закріплено право сторін в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 30% річних за весь час прострочення, тобто, по день сплати боржником коштів, оскільки в такому випадку зобов'язання відповідно до ст.599 ЦК України припинилося внаслідок його виконання.

Наведене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, зокрема, постанова від 10 квітня 2018 року по справі №914/1033/17, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до правової позиції викладеній в п. 4.31. постанови КГС Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18 та від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16

Отже, за змістом ст.ст.598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Тобто наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Як встановлено судом вище, грошове зобов'язання ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", яке випливає із рішення Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023 (в редакції ухвали про виправлення описки в рішенні від 28.04.2023), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 917/1384/22, на підставі яких було видано наказ № 917/1384/22 від 27.09.2023, виконано не було. Зазначені дії боржника є підставою для захисту майнових прав та інтересів кредитора відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Таким чином, суд погоджується з доводами кредитора при обрахуванні відсотків річних щодо наявності порушення боржником грошового зобов'язання за період з 14.10.2022, оскільки 30% річних, які стягнуті судовим рішенням у справі № 917/1384/22, були нараховані за період з 05.09.2022 по 13.10.2022 включно. Стягнення інфляційних втрат не були предметом судового розгляду у справі № 917/1384/22, а тому кредитор здійснив вказані нарахування в загальному розмірі 292 880,71 грн за загальний період з 13.09.2022 (з урахуванням встановленого судами у справі № 917/1384/22 початку періоду просточення виконання грошового зобов'язання ), по 03.07.2024.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 30% річних від простроченої суми, а також розрахунок інфляційних втрат, і встановив, що обчислення виконано арифметично правильно, згідно з приписами законодавства.

З огляду на зазначене та доведення факту неналежного виконання боржником договірних зобов"язань, вимоги кредитора в частині нарахування відсотків річних та інфляційних втрат є правомірними.

З урахуванням вищевикладеного, заперечення розпорядника майна боржника щодо неправомірності нарахування інфляційних втрат є безпідставними.

Боржник, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №902/417/18 від 18.03.2020, просить суд зменшити розмір відсотків річних з 30 % річних до 3% річних, як визначено у ст. 625 ЦК України. Зазначає, що загальна сума нарахованих 30% річних та інфляційних втрат складає 1 236 070,78грн, що становить 67,70% від основної суми боргу (1 825 867,77грн). На рахунках ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" , відкритих в АТ "РВС Банк", станом на 09.10.2024 знаходяться кошти у сумі 1 176 469,17грн і банк міг самостійно задовольнити свої грошові вимоги на дану суму. Боржник стверджує, що стягнення відсотків річних більше за 3% перетвориться на несправедливо непомірний тягар для ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків для АТ "РВС Банк", а також не буде спрямоване на досягнення мети, визначеної законодавством про банкрутство.

Суд відмовляючи у задоволенні даного клопотання, виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 звертає увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому, в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки, кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, зокрема, повне виконання боржником основного зобов'язання, суттєве збільшення у договорі процентів річних та періоду нарахування санкцій, в порівнянні з тими, які передбачені ст. 625 ЦК України та ГК України, надання суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за договором, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.

КГС Верховного Суду у постанові від 24.06.2021 у справі № 904/3177/20 зазначено, що: "Застосування судами обмежень свободи договору носить винятковий характер. Отже, виключність випадку для зменшення судом розміру процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, має бути підтверджена встановленими судами дійсно надзвичайними обставинами".

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи усі обставини справи у сукупності, зокрема період виникнення боргу, тривалість прострочення, не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованих кредитором відсотків річних. Судом враховано, що порушення відповідачем виконання грошового зобов"язання є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів, а перебування боржника в процедурі банкрутства не звільняє його від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Наведена боржником судова практика щодо зменшення розміру відсотків річних (справа №902/417/18) не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки в зазначеній справі суд виходив з інших фактичних обставин при зменшенні розміру відсотків річних, зокрема, у спірних правовідносинах розмір відсотків річних становив 40% річних, нарахованих відповідно до умов договору.

Посилання боржника на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 16.06.2021 у справі № 910/17380/19, є безпідставним, оскільки у вказаній справі позовні вимоги про стягнення нарахувань за ст. 625 ЦК України заявлені позивачем за період, коли відповідач вже перебував у процедурах банкрутства, передбачених Законом про банкрутство. В той час як у справі, яка розглядається, нарахування за ст. 625 ЦК України здійснені кредитором до дати відкриття провадження у справі № 917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ".

Суд встановив, що кредиторські вимоги ТОВ "РВС Банк" на загальну суму 3 741 870,28 грн обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому визнаються судом у повному обсязі.

Судові витрати в сумі 4 844,80грн судового збору (платіжна інструкція № 6 від 16.07.2024 - а.с. 5 т. 27), сплаченого заявником при зверненні із заявою про грошові вимоги до боржника, підлягають відшкодуванню за рахунок боржника з включенням їх в реєстр вимог кредиторів боржника в черговості, визначеній Кодексом України з процедур банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати розпорядника майна включити визнані судом грошові вимоги ТОВ "РВС Банк" у визначених судом розмірах до реєстру вимог кредиторів ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" відповідно до черговості, встановленої ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:

- 1 825 867,77 грн основного боргу (четверта черга), 1 013 573,38грн 30% річних (четверта черга), 292 880,71грн інфляційних втрат (четверта черга), 37 031,52грн судового збору по рішенню суду (четверта черга), 92 026,90грн пені (шоста черга), 480 490,00грн штрафу (шоста черга),

- 4 844, 80грн витрати по сплаті судового збору, сплаченого заявником при зверненні із заявою про грошові вимоги до боржника.

Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "РВС Банк" (м. Київ, вул. Введенська, б. 29/58, код ЄДРПОУ 39849797) в наступному розмірі та черговості:

- 1 825 867,77 грн основного боргу (четверта черга), 1 013 573,38грн 30% річних (четверта черга), 292 880,71грн інфляційних втрат (четверта черга), 37 031,52грн судового збору по рішенню суду (четверта черга), 92 026,90грн пені (шоста черга), 480 490,00грн штрафу (шоста черга),

- 4 844, 80грн витрати по сплаті судового збору, сплаченого заявником при зверненні із заявою про грошові вимоги до боржника.

2. Розпоряднику майна внести вимоги вищевказаного кредитора у визнаних судом розмірах та черговості до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ".

3. Копію ухвали направити учасникам у справі про банкрутство.

4. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.04.2025

Суддя О.О. Ореховська