65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5079/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,
розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідачів:
1) Фермерського господарства «АСНА» (74332, Херсонська обл., Бериславський район, с. Ольгівка, вул. Миру, буд. 28; код ЄДРПОУ 33335376),
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 157 581,94 грн;
представники сторін:
від позивача - Ляхов О.В. (в режимі відеоконференції),
від відповідача-1 - не з'явився,
від відповідача-2 - не з'явився,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства «АСНА» (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про стягнення 157 581,94 грн, з яких: 104 931,25 грн заборгованості за кредитом (в тому числі 1 931,25 грн заборгованості по страховому платежу від 21.09.2022); 52 650,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
В обґрунтування вимог позивач покликається на укладення з відповідачем-1 Кредитного договору № 33335376-КД-1 від 21.09.2020, належне виконання зі свого боку зобов'язань за договором шляхом перерахування відповідачу-1 грошових коштів у розмірі 309 000,00 грн, встановлення господарським судом у справі № 916/2897/23 здійснення відповідачем-1 часткової сплати кредитної заборгованості та, відповідно, порушення останнім обов'язків в частині сплати тіла кредиту та процентів за його користування. Зазначає, що у справі № 916/2897/23 про солідарне стягнення з цих самих відповідачів 181 643,01 грн заборгованості по кредиту та 17 616,84 грн заборгованості по процентам господарський суд встановив правомірність вимог щодо стягнення 74 780,51 грн неповернутих кредитних коштів та 17 616,84 грн заборгованості по процентам; суд вважав обґрунтованими вимоги щодо стягнення чергового платежу погашення, який позивач фактично перерахував страховій компанії, у розмірі 1 931,25 грн, та водночас визнав необґрунтованими вимоги банку щодо стягнення чергового платежу погашення у розмірі 1 931,25 грн, включеного до тіла кредиту, оскільки в матеріалах справи були відсутні докази його фактичного перерахування; щодо решти вимог у справі № 916/2897/23 про стягнення 104 931,25 грн заборгованості по тілу кредиту господарський суд зауважив, що оскільки до матеріалів справи не було надано доказів надсилання позивачем повідомлення позичальнику на виконання п. 2.3.2. кредитного договору, строк виконання обов'язку з дострокового повернення кредиту у повному обсязі не настав, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в цій частині. Звертаючись до суду з позовом у справі № 916/5079/24, позивач зазначає, що 24.07.2024 надіслав на електронну адресу, зазначену в кредитному договорі з відповідачем-1 та договорі поруки з відповідачем-2, повідомлення-вимогу вих. № 00918HEV3S0KH від 24.07.2024, запропонував позичальнику та поручителю не пізніше 24.08.2024 погасити прострочену заборгованість, що відповідачами виконано не було. Щодо 1 931,25 грн заборгованості по страховому платежу від 21.09.2022, яку банком включено до заборгованості за кредитом, позивач зазначає, що оскільки рішенням господарського суду від 03.10.2023 у справі № 916/2897/23 було відмовлено в стягненні страхового платежу у розмірі 1 931,25 грн, включеного 21.09.2022 до тіла кредиту, у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів його перерахування страховій компанії, такі докази надаються разом із даним позовом (у справі № 916/5079/24). Так, позивач наголошує, що станом на 15.11.2024 відповідач-1 має заборгованість в розмірі 237 040,42 грн, яка складається з 181 643,01 грн заборгованості за кредитом та 55 397,41 грн заборгованості по процентам за користування кредитом. Водночас зазначає, що рішенням від 03.10.2023 у справі № 916/2897/23 заборгованість, розраховану станом на 02.02.2023, стягнуто частково, в подальшому позивач додатково нарахував відсотки за користування кредитом з 02.02.2023 по 15.11.2024, а відповідач-1 за цей самий період сплатив 14 870,12 грн заборгованості по відсоткам. З урахуванням стягнутих сум у справі № 916/2897/23 та часткового погашення відповідачем-1 заборгованості, позивач звернувся з даним позовом про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2, як поручителя, 104 931,25 грн заборгованості за кредитом (в тому числі 1 931,25 грн заборгованості по страховому платежу від 21.09.2022); 52 650,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
Ухвалою від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу-2.
04.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
Ухвалою від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5079/24, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.12.2024, запропоновано відповідачу-1 та відповідачу-2 у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзиви на позовну заяву.
27.12.2024 представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити підготовчі судові засідання за його відсутності та водночас вирішити питання про його участь у судовому засіданні з розгляду справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Підготовче судове засідання було відкладено на 27.01.2025 та 26.02.2025.
Протокольною ухвалою від 26.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.03.2025.
26.03.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 07.04.2025.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі правом на подання відзивів не скористались, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлялись належним чином шляхом надсилання ухвал суду за адресою їх реєстрації - 74332, Херсонська обл., Бериславський район, с. Ольгівка, вул. Миру, буд. 28.
Однак, судова кореспонденція поверталася до суду з відмітками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1-5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд виснував про можливість розгляду справи за наявними доказами.
07.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Статтею 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/2897/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Фермерського господарства «АСНА», ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 181 643,01 грн та заборгованості по процентам у розмірі 17 616,84 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.10.2023 позов у справі № 916/2897/23 задоволено частково, стягнуто солідарно з Фермерського господарства «АСНА» та ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 74 780,51 грн, заборгованість по страховому платежу у розмірі 1 931,25 грн, заборгованість по відсоткам у розмірі 17 616,84 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 414,93 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення від 03.10.2023 у справі № 916/2897/23 набрало законної сили 31.10.2023.
У справі № 916/2897/23 господарський суд встановив наступне.
21.09.2020 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Банк) та ФГ «АСНА» (Позичальник) укладено Кредитний договір №33335376-КД-1, відповідно до п.п.А.1, А.2, А.3 якого вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту. Ліміт цього договору: 316 725 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 309 000 грн на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання; у розмірі 7 725 грн - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12. цього Договору. Термін повернення кредиту: 01.09.2024.
За вказаним Договором між сторонами склалися кредитні правовідносини.
За умовами укладеного Договору Банк зобов'язався надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Постачальника для придбання Позичальником сільськогосподарської техніки та/або обладнання, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1., 2.2.12. цього Договору, а Позичальник - ФГ «АСНА» - використовувати кредит на цілі та в порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього Договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Кредитного договору №33335376-КД-1 цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.
Згідно п.4.1. Кредитного договору №33335376-КД-1 за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
21 вересня 2020р. між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ФГ «АСНА» була укладена Додаткова угода №1 до Кредитного договору №33335376-КД-1, в Додатку №1 до якої сторонами викладено Графік погашення кредиту, відповідно до якого Позичальник мав здійснювати сплату тіла кредиту рівними платежами по 25 750 грн щомісяця з 01.10.2020р. по 01.09.2024р. (12 платежів).
Крім того, Позичальник мав здійснити сплату страхового платежу 3-ма рівними частинами у розмірі 1 931 грн 25 коп. 01.10.2021р., 01.10.2022р. та 01.10.2023р.
Згідно п.1 Додатку №1 до Додаткової угоди за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі та порядку сплати згідно п.п. 2.1 - 2.4 Додаткової угоди №1.
У відповідності до п.2.1. Додаткової угоди Позичальник сплачує Банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 13.04 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 5%; де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства фінансів України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Міністерства фінансів України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляду розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства Фінансів України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов'язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом.- відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта, відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка «Viber»; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах, ІVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером «Чат Sender», а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.
Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди №1 у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Згідно п.2.3. Додаткової угоди №1 Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов цієї Додаткової угоди за перший квартал користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 7 % річних. Розмір компенсаційних процентів, що зазначений в цьому пункті, Банк щоквартально переглядає. Критерієм для перегляду Банком розміру компенсаційної процентної ставки є приріст робочих місць Позичальника. Під час аналізу приросту робочих місць Позичальника Банк враховує зміни середньої чисельності працівників за попередній звітний календарний квартал з урахуванням інших учасників групи пов'язаних контрагентів.
Згідно п.п. 4.7.-4.8. Кредитного договору №33335376-КД-1 розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної д. ти сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія і а пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.
Пунктом 2.4 Додаткової угоди №1 визначено, що Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п. 2.1.-2.3. цієї Додаткової угоди.
Згідно п.2.5. Додаткової угоди №1 за надання кредиту Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду в розмірі 0,5 відсотка від суми кредиту, за виключенням розміру кредиту на сплату страхових платежів. Ця комісійна винагорода є одноразовою, та сплачується Позичальником в день укладання цієї Додаткової угоди.
За положеннями п.2.6. Додаткової угоди №1 за обслуговування кредиту (операційні витрати Банку) Позичальник сплачує Банку винагороду в розмірі 0,5% від суми кредиту, за виключенням розміру кредиту на сплату страхових платежів. Ця винагорода є одноразовою, та сплачуються Позичальником в день укладання цієї Додаткової угоди.
Пунктом 2.1.5. Кредитного договору №33335376-КД-1 визначено, що відповідно до цього Договору Позичальник клопоче перед Банком про надання йому кредиту на сплату чергових страхових платежів у відповідності до договорів страхування, укладених у відповідності до п. 2.2.12 цього Договору, та доручає Банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно договорів страхування. Перерахування коштів на сплату чергових страхових платежів здійснюється в національній валюті України.
Згідно п.2.2.16. Кредитного договору №33335376-КД-1 після виконання Банком доручення Позичальника зі сплати страхових платежів згідно з п. 2.1.5. цього Договору, перерахована у межах виконання цього доручення сума кредиту повинна бути погашена Позичальником у першу дату сплати кредиту, зазначену в графіку, який є невід'ємною частиною договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору, наступну за датою перерахування коштів, якщо інше не передбачене відповідним Договором про внесення змін до цього Договору.
Відповідно до п.2.7. Додаткової угоди №1 погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.
Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань Позичальником за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2. цього Договору або порушення Позичальником вимог п. 1.1. цього Договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів Позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром ного активів зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік (п.2.3.8 Кредитного договору).
Пунктом 2.3.2 Кредитного договору №33335376-КД-1 визначено, що при настанні, зокрема, будь-якої з наступних подій: неотриманні від Позичальника згоди на зміну процентної ставки за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів по кредиту; порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту; неодноразовому (два і більше разів) надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п.1.1 цього Договору Банк на свій розсуд, зокрема, має право: змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.
Господарський суд встановив, що банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та перерахував на рахунок Постачальника - ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (код ЄДРПОУ - 31764816) грошові кошти у розмірі 309 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером №101545573 від 23.09.2020 з призначенням платежу: «оплата за Договором №33335376-КД-1 АСНА ФГ».
ФГ «АСНА» було здійснено часткове погашення заборгованості по тілу кредиту, а саме: 25 750 грн - 08.10.2020р., 25795 грн 19 коп. - 30.10.2020р.; 44 грн 86 коп. - 31.10.2020р.; 44 грн 83 коп. - 01.11.2020р.; 53 грн 89 коп. - 30.11.2020р.; 44 грн 83 коп. - 01.12.2020р.; 2 грн 45 коп. - 30.06.2021р.; 38 грн 95 коп. - 01.07.2021р.; 25 699 грн 92 коп. - 07.09.2021р.; 26037 грн 76 коп. - 29.09.2021р., 1418 грн 57 коп. - 01.10.2021р.; 25765 грн 03 коп., 148 грн 66 коп. - 30.11.2021р.; 374 грн 55 коп. - 28.12.2021р.
Крім того, за період з 23.09.2020р. по 02.02.2023р. ФГ «АСНА» було сплачено проценти за користування кредитом у сумі 48 370 грн 05 коп. Докази здійснення інших платежів матеріали справи не містять.
Отже, ФГ «АСНА» було допущено порушення своїх обов'язків за Кредитним договором в частині сплати тіла кредиту відповідно до Графіку погашення та в частині сплати процентів за користування кредитом.
Суд також встановив, що станом на дату подачі позову у справі № 916/2897/23 (надісланий до суду 20.06.2023р.) Позичальник повинен був повернути кредит у сумі 206 000 грн (8 щомісячних платежів по 25 750 грн з 01.10.2020р. по 01.11.2022р.), однак повернув лише 131 219 грн 49 коп., у зв'язку з чим заборгованість за тілом кредиту на момент звернення до суду складає 74 780 грн 51 коп.
Крім того, ФГ «АСНА» станом на 02.02.2023р. не сплатило проценти за користування кредитом у розмірі 17 616 грн 84 коп.
Отже, у справі № 916/2897/23 суд виснував, що позивач правомірно заявив до стягнення 74 780 грн 51 коп. неповернутих кредитних коштів та 17 616 грн 84 коп. заборгованості за процентами.
Суд також вважав обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення чергового страхового платежу до погашення у розмірі 1 931 грн 25 коп., адже в ході розгляду справи було встановлено, що позивачем 21.09.2021р. здійснено перерахування вказаних коштів на користь ПрАТ СК «УНІКА».
Між тим, суд не вбачав підстав для стягнення чергового страхового платежу до погашення у розмірі 1 931 грн 25 коп., включеного позивачем до тіла кредиту, адже в розумінні п.2.2.16 Кредитного договору обов'язок з повернення страхового платежу на користь Банку виникає після виконання Банком доручення Позичальника зі сплати страхових платежів. Таким чином, врахувавши відсутність в матеріалах справи № 916/2897/23 доказів перерахування страхового платежу у розмірі 1 931 грн 25 коп., суд визнав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Водночас, суд не вбачав підстав для стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 104 931 грн 25 коп., оскільки до матеріалів справи не було надано доказів надсилання позивачем повідомлення Позичальнику на виконання п.2.3.2 Кредитного договору №33335376-КД-1, з урахуванням чого суд дійшов висновку про ненастання строку виконання обов'язку Позичальника достроково повернути кредит у повному обсязі.
У справі № 916/2897/23 суд також встановив, що 21.09.2020р. між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки №33335376-ДП-1, відповідно до п.1.1. якого предметом цього договору є надання поруки за виконання зобов'язань ФГ «АСНА» (Боржник), які випливають з Кредитного договору №33335376-КД-1 від 21.09.2020р., невідновлювальної кредитної лінії на суму 316 725 грн з терміном дії до 01.09.2024р., в тому числі на наступні цілі: у розмірі 309 000 грн на придбання трактора Білорус 892; у розмірі 7 725 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.
Згідно п.1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, які належить йому на праві власності.
У випадку припинення Боржника, та/або заміни боржника в зобов'язанні/зобов'язаннях за Кредитним договором на будь-яку іншу особу та переходу зобов'язання/зобов'язань Боржника до будь-якої (будь-яких) іншої (інших) особи (осіб), внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), порука зберігає свою чинність в початковому обсязі до моменту повного виконання зобов'язань за Кредитним договором. Поручитель приймає на себе зобов'язання та згодний відповідати за виконання Кредитного договору за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв'язку з чим. Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов'язань за Кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами Кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження Поручителем не потрібні.
Пунктом 1.5. Договору поруки визначено, що у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Вищезазначені обставини, встановленні Господарським судом Одеської області у справі № 916/2897/23, є преюдиційними для справи № 916/5079/24, що розглядається.
24.07.2024 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зазначена в п.А.10. Кредитного договору та Договору поруки, надіслано Повідомлення-вимогу вих. № 00918HEV3S0KH від 24.07.2024 (а.с. 52-56), де банк вимагав від ФГ «АСНА» та ОСОБА_1 не пізніше 24.08.2024:
- сплатити прострочену заборгованість на умовах і в порядку, встановлених кредитним договором, що призведе до втрати чинності цієї вимоги;
- достроково повернути кредит разом із нарахованими відсотками за користування кредитом та неустойкою.
Докази виконання вимоги банку з боку відповідачів у матеріалах справи відсутні.
Позивач надав до матеріалів справи копію платіжного доручення №HSAO1BD18V від 21.09.2022 про оплату страхової премiї за договором №DNH0MA-208L5XZ вiд 21.09.2020 (а.с. 66).
Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором, відповідач-1 станом на 15.11.2024 має заборгованість в розмірі 237 040,42 грн, яка складається з наступного:
- 181 643,01 грн - заборгованість за кредитом;
- 55 397,41 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Водночас, як з'ясовано судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 03.10.2023 у справі № 916/2897/23 стягнуто заборгованість станом на 02.02.2023 в розмірі:
- 76 711,76 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту (в тому числі 1 931,25 грн - заборгованість по страховому платежу від 21.09.2021);
- 17 616,84 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
За період з 02.02.2023 по 15.11.2024 позивачем нараховано 52 650,69 грн відсотків за користування кредитом.
У свою чергу, відповідач за вказаний період погасив 14 870,12 грн заборгованості по відсотках, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та кореспондується з розрахунком позивача.
Враховуючи суму, стягнуту за рішенням суду у справі № 916/2897/23, часткове погашення заборгованості, позивач у справі, що розглядається, заявив до стягнення з відповідачів 157 581,94 грн, з яких:
- 104 931,25 грн - заборгованість за кредитом (в тому числі 1 931,25 грн - заборгованість по страховому платежу від 21.09.2022;
- 52 650,69 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Нормами ст. 345 Господарського кодексу України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, укладений між банком та відповідачем-1 кредитний договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором відповідних зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
В ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання, передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Так, в силу приписів ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З аналізу вимог частини першої статті 554 Цивільного кодексу України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 цього Кодексу, слідує, що між боржником та поручителем існує солідарний обов'язок, установлений законом, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Здійснивши аналіз матеріалів справи, дослідивши встановлені у справі № 916/2897/23 обставини, які є преюдиційними при розгляді справи № 916/5079/24, а також з урахуванням направлення банком на електронну адресу відповідачів повідомлення-вимоги вих. №00918HEV3S0KH від 24.07.2024 в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якою банком фактично змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, відповідач-1 мав погасити кредитну заборгованість не пізніше 24.08.2024.
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати кредитної заборгованості у повному обсязі є таким, що настав 24.08.2024.
Перевіривши наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості, здійснивши оцінку матеріалів справи в їх сукупності, а саме кредитного договору № 33335376-КД-1 від 21.09.2020 з додатковою угодою № 1 від 21.09.2020, договору поруки № 33335376-ДП-1 від 21.09.2020, повідомлення-вимоги №00918HEV3S0KH від 24.07.2024, банківських виписок (а.с. 67-91), врахувавши при цьому преюдиційні обставини справи № 916/2897/23, а також те, що у матеріалах справи відсутні докази погашення кредитної заборгованості, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги банку про солідарне стягнення з відповідачів 103 000,00 грн заборгованості за кредитом, 52 650,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
Щодо заборгованості по страховому платежу від 21.09.2022 у розмірі 1 931,25 грн, суд зазначає наступне.
У процесуальному сенсі позовом є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19 (910/8017/20), від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п. 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Суд встановив, що предметом розгляду справи № 916/2897/23 було, зокрема, солідарне стягнення з відповідачів 1 931,25 грн чергового страхового платежу, включеного 21.09.2022 до тіла кредиту.
Разом з тим, рішенням від 03.10.2023 у справі № 916/2897/23, яке набрало законної сили 31.10.2023, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів 1 931,25 грн чергового страхового платежу, включеного 21.09.2022 до тіла кредиту, було відмовлено, оскільки позивач в ході розгляду цієї справи не надав доказів перерахування платежу страховій компанії.
З наведеного вбачається, що предмет і підстави позову, визначені Позивачем у справі, що розглядається, по суті є тими ж самими, що були вказані останнім в обґрунтування позовних вимог у справі № 916/2897/23.
Сторонами у справах № 916/2897/23 та № 916/5079/24 є ті самі особи.
Позивач в обох справах посилається на одні і ті ж обставини, а саме на те, що відповідач-1 порушив зобов'язання за кредитним договором № 33335376-КД-1 від 21.09.2020, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів.
При цьому позивач у позовній заяві не змінював первісні фактичні підстави позову, а лише доповнив їх новими доказами, а саме копією платіжного доручення № HSAO1BD18V від 21.09.2022 про оплату страхової премiї за договором № DNH0MA-208L5XZ вiд 21.09.2021, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду наведеного у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, не є зміною підстав позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України).
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у ст. 231 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є наявність двох справ між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, оскільки у справах № 916/2897/23 та № 916/5079/24 наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет (страховий платіж від 21.09.2022 у розмірі 1 931,25 грн) і з тих самих підстав, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 175, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі № 916/5079/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) до Фермерського господарства «АСНА» (74332, Херсонська обл., Бериславський район, с. Ольгівка, вул. Миру, буд. 28; код ЄДРПОУ 33335376), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 157 581,94 грн - закрити в частині вимог про солідарне стягнення з відповідачів 1 931,25 грн заборгованості по страховому платежу від 21.09.2022, включеної до заборгованості по тілу кредиту.
2. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) до Фермерського господарства «АСНА» (74332, Херсонська обл., Бериславський район, с. Ольгівка, вул. Миру, буд. 28; код ЄДРПОУ 33335376), ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про стягнення 155 650,69 грн - задовольнити.
3. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «АСНА» (74332, Херсонська обл., Бериславський район, с. Ольгівка, вул. Миру, буд. 28; код ЄДРПОУ 33335376), ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 103 000,00 грн заборгованості за кредитом, 52 650,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
4. Стягнути з Фермерського господарства «АСНА» (74332, Херсонська обл., Бериславський район, с. Ольгівка, вул. Миру, буд. 28; код ЄДРПОУ 33335376) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 1 211,20 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 1 211,20 грн витрат зі сплати судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07 квітня 2025 р. Повне рішення складено та підписано 17 квітня 2025 р.
Суддя Р.В. Волков