ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.04.2025Справа № 910/4643/25
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Перемоги, 115-А»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурси.Ком»
про зобов'язання вчинити дії,
Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Перемоги, 115-А» (далі - позивач, Кооператив) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурси.Ком» (далі - відповідач, Товариство) про визнання протиправною бездіяльності Товариства та зобов'язання останнього вчинити дії, а саме: на виконання умов Договору від 30.11.2021 № 2 / 21 про участь у будівництві житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями на просп. Перемоги, 115-а у Святошинському районі м. Києва (далі - Договір) передати Кооперативу інвестиційні кошти інвесторів, які знаходяться в довірчому управлінні Товариства для будівництва об'єкта (житлових будинків з вбудовано-прибудованими нажитловими приміщеннями), що знаходиться у Святошинському районі міста Києва на проспекті Берестейському, 115-а, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:178:0004, витрати відповідача, понесені ним на оплату орендної плати за землю на день підписання Договору, усю наявну у відповідача проектну документацію стосовно об'єкта, оформивши вказане актом прийому-передачі.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов, укладеного з позивачем Договору.
Дослідивши матеріали поданої Кооперативом позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність її повернення на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням такого.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
В силу частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Процесуальний порядок провадження у господарський справах визначається Господарським процесуального кодексу України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).
Стаття 59 Конституції України регламентує, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частина 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до частин першої-третьої якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (зі мінами, внесеними, зокрема рішенням Ради адвокатів України від 19 травня 2023 року № 32) (далі - Положення), встановлено, що ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
У підпункті 12.4 пункту 12 Положення, у якому зазначено всі обов'язкові реквізити, що має містити ордер, визначено, що у ордері на надання правничої (правової) допомоги має бути вказано назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Позовну заяву від імені Кооперативу підписано адвокатом Деменьєвим Тарасом Михайловичем, на підтвердження повноважень якого до справи долучено ордер від 30.09.2024 серії АА № 1490130. У графі ордеру «назва органу в якому надається правнича домога» вказано: «У судах, правоох. Органах, органах держ.влади та місц. самовряд., підприєм., устан. організац. усіх форм власності та підпорядкування, ДВС та приватні виконавці, перед фіз. особами».
Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у господарському суді міста Києва, а зазначення в ордері «У судах, правоох. Органах, органах держ.влади та місц. самовряд., підприєм., устан. організац. усіх форм власності та підпорядкування, ДВС та приватні виконавці, перед фіз. особами» не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов'язкового реквізиту ордеру як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, зазначений ордер не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження наявності у адвоката достатнього обсягу повноважень на представництво інтересів позивача в суді, зокрема, на підписання від його імені позовної заяви.
Таким чином, за відсутності ордера, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, у суду відсутні підстави вважати, що позовна заява Кооперативу підписана особою, яка має права її підписувати.
З огляду на наведене, оскільки позивачем не дотримано вимог частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, що є імперативними нормами, стосовно підписання позовної заяви уповноваженим представником позивача, вказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час, суд наголошує, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Перемоги, 115-А» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурси.Ком» про зобов'язання вчинити дії, - повернути.
2. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (17.04.2025 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя В.С. Ломака