ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.04.2025Справа № 910/12790/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Ізмаїл" (м. Київ)
про розподіл судових витрат у справі № 910/12790/24
за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Ізмаїл" (м. Київ)
про стягнення 2 339 875,64 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Акуленко А.В.
Від відповідача: Кобець Р.Ю.
Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Ізмаїл" про стягнення 2 339 875,64 грн заборгованості за договором № 13387/07 від 28.04.2017.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 в позові відмовлено.
До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Ізмаїл" про стягнення з позивача 119 541,60 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 судове засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат призначено на 01.04.2025.
31.03.2025 від позивача надійшли заперечення проти заяви про стягнення судових витрат, у яких він зазначає про неспівмірність заявленої відповідачем до стягнення суми та просить зменшити її розмір до 1,00 грн.
У судовому засіданні 01.04.2025 представник відповідача підтримав означену заяву. представник відповідача проти її задоволення заперечував.
Розглянувши заяву, суд встановив наступне.
Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідачем до стягнення з позивача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 119 541,60 грн на підставі: Договору про надання правової допомоги від 26.12.2023, укладеного між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "ІНПРАКСІ", договору про залучення адвоката від 17.09.2024, Акту приймання-передачі наданих послуг №7 від 13.03.2025 на суму 119 541,60 грн, платіжної інструкції № 160 від 17.03.2025 на таку ж суму.
Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичні послуги з будь-яких питань, що виникають у зв'язку із здійсненням замовником господарської діяльності, у тому числі, але не виключено: представництво інтересів замовника у судах всіх юрисдикцій та інстанцій (надалі за текстом - «послуги»), на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до п. 2 Договору замовник зобов'язується прийняти і оплатити послуги виконавцю в строки і на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно з п. 13 Договору Загальна вартість надання послуг за цим Договором визначається на підставі загальної кількості годин, витрачених виконавцем на надання послуг та вартості однієї години надання послуг, визначеної цим Договором. Для цілей даного положення Договору вартість однієї години надання послуг визначається залежно від вартості години конкретного співробітника виконавця, що здійснює безпосереднє надання послуг замовнику, та встановлюється диференційовано відповідно до посади працівника виконавця наступним чином, якщо інше не буде окремо узгоджено Сторонами (застосування дисконту тощо):
- юрист: гривневий еквівалент 80 (вісімдесят) доларів США згідно з офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним Банком України на день виставлення рахунку/ одна година, без ПДВ;
- старший юрист: гривневий еквівалент 120 доларів США згідно з офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним Банком України на день виставлення рахунку /одна година, без ПДВ;
- радник: гривневий еквівалент 200 доларів США згідно з офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним Банком України на день виставлення рахунку/одна година, без ПДВ;
- партнер: гривневий еквівалент 250 доларів США згідно з офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним Банком України на день виставлення рахунку/одна година, без ПДВ.
Відповідно до п. 14 Договору оплата послуг за цим Договором у розмірі вартості послуг, що визначатиметься в Актах приймання-передачі наданих послуг по
Договору, здійснюється замовником шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок виконавця, вказаний в цьому Договорі, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку від виконавця.
Відповідно до п. 15 Договору оплата послуг виконавця проводиться у національній валюті України.
Надання відповідачу правничої допомоги за Договором підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що відповідно до Акту №7 від 13.03.2025 відповідачу надано таку правничу допомогу:
1. Підготовка відзиву на позовну заяву справі № 910/12790/24 - 10 годин;
2. Підготовка заперечень по справі № 910/12790/24 - 5 годин;
3. Підготовка заяви про залучення третьої особи по справі № 910/12790/24 - 2 години;
4. Підготовка заяви про відкладення розгляду справи № 910/12790/24 - 0,5 годин;
5. Підготовка заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі № 910/12790/24 - 0,5 годин;
6. Підготовка заяви про зупинення провадження по справі № 910/12790/24 - 3 години;
7. Підготовка заяви про залучення третьої особи по справі № 910/12790/24 - 1 година;
8. Підготовка додаткових пояснень по справі № 910/12790/24 - 3 години;
9. Підготовка заперечень на клопотання про зупинення провадження по справі №910/12790/24 - 1 година;
10. Підготовка заперечень на клопотання про зупинення провадження по справі №910/12790/24 - 4 години;
11. Заява про ухвалення додаткового рішення по справі № 910/12790/24 - 2 години;
12. Участь в судових засіданнях по справі № 910/12790/24 - 4 години робочого часу.
Судом встановлено, що послуги, зазначені в п. п. 3, 6, 7 Акту (підготовка заяви про залучення третьої особи по справі № 910/12790/24; підготовка заяви про зупинення провадження по справі № 910/12790/24; підготовка заяви про залучення третьої особи по справі №910/12790/24) не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, оскільки в задоволенні таких заяв було відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Таким чином, вартість наданої відповідачу правничої допомоги, яка підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, становить 97 957,70 грн.
Відповідач вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним, неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), та просить суд зменшити їх розмір до 1,00 грн.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з наведеними доводами відповідача щодо неспівмірності вартості наданої позивачу правничої допомоги.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає розмір витрат на правову допомогу в сумі 97 957,70 грн неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторін, а покладення на позивача всіх заявлених позивачем витрат не відповідає критеріям розумності, реальності та необхідності таких витрат.
Суд при цьому звертає увагу на те, що в даному випадку не відбувається вручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача за позовом та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.
Відтак, за висновком суду, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 50 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Ізмаїл" задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Ізмаїл" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85; ідентифікаційний код 37209971) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 16.04.2025.
Суддя Т.М. Ващенко