вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
16 квітня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1060/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
За позовом ОСОБА_1 , м. Тернопіль Тернопільської області,
до відповідача Фізичної особи-підприємця Дзямко Анатолія Михайловича, с. Верхні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області,
про визнання припиненим Договору простого товариства б/н від 17.08.2021 та стягнення суми 256 071 грн переданих на виконання Договору
Представники:
від позивача - Пінькас Олексій Вадимович
від відповідача- не з'явився
Пінькас Олексій Вадимович, м. Тернопіль Тернопільської області звернувся з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Дзямко Анатолія Михайловича, с. Верхні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області про визнання припиненим Договору простого товариства б/н від 17.08.2021 та стягнення коштів у сумі 256 071 грн переданих на виконання Договору.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1060/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з викликом уповноважених представників сторін, підготовче засідання призначено 28.01.2025.
Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2025 та 26.02.2025 підготовчі засідання у справі відкладались з підстав наведених в ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвали суду від 20.12.2024 про відкриття провадження, від 28.01.2025 та 26.02.2025 про відкладення підготовчого засідання та від 19.03.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті) повернута на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, відповідачем на електронну адресу Господарського суду Закарпатської області надсилалось клопотання б/н від 25.02.2025 (вх. №02.3.1-02/1894/25 від 26.02.2025) про відкладення розгляду справи на інший термін.
Вказане підтверджує обізнаність відповідача про наявність в Господарському суді Закарпатської області вказаного позову.
Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позиція позивача
Позивач просить визнати укладений між ним та відповідачем 17.08.2021 Договір простого товариства припиненим.
Так позивач звертає увагу суду, що відповідно до умов вищезазначеного Договору, сторони зобов'язувались шляхом об'єднання зусиль та майна, задля отримання прибутку спільно діяти в сфері роздрібної та оптової торгівлі текстильними товарами через мережу Інтернет.
За твердженням позивача, ним, на виконання умов Договору передано відповідачу 37 000 грн готівкою, що підтверджується Розпискою від 17.08.2021, а також здійснено грошові перекази на рахунок відповідача на загальну суму 219 071 грн.
Відтак у підсумку, за підрахунками позивача, сума передана за Договором відповідачу в загальному становить 256 071 грн.
Однак, відповідач фактично не виконав своїх зобов'язань визначених п. 4.1. Договору, згідно з якими останній зобов'язувався після підписання Договору негайно приступити до здійснення профінансованих позивачем проектів, а також надавати за запитом позивача протягом трьох днів інформацію про перебіг спільної діяльності та протягом чотирнадцяти днів надавати фінансові звіти.
Позивачем в свою чергу, з врахуванням самоусунення відповідача від виконання укладеного Договору, надіслано вимогу про розірвання Договору у зв'язку з відмовою позивача в подальшій участі у Договорі простого товариства та претензію з вимогою повернути усі перераховані позивачем кошти.
Вищезгадані листи, як стверджує позивач, повернуті йому з відміткою «із закінченням встановленого терміну зберігання».
Означене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про визнання Договору простого товариства б/н від 17.08.2021 недійсним та стягнення з відповідача 256 071 грн переданих останньому на виконання Договору.
Позиція відповідача
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідач 25.02.2025 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. 26.02.2025 підготовчі засідання у справі відкладалось, проте в подальшому відповідач до суду не з'явився, явку свого представника не забезпечив.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
17.08.2021 між Фізичною особою-підприємцем Пінькасом Олексієм Вадимовичем (сторона 1, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Дзямко Анатолієм Михайловичем (сторона 2, відповідач) уклали Договір простого товариства (далі- Договір) про спільну діяльність.
Відповідно до п.1.1. Договору сторони за цим Договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових титулах (право власності, повного господарського відання, оперативного управління), спільно діяти в сфері діяльності посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основна), діяльності посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., консультування з питань комерційної діяльності й керування, надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. роздрібної торгівлі, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет та Оптової торгівлі текстильними товарами для досягнення спільних господарських цілей, а саме отримання прибутку.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що спільна діяльність буде здійснюватися у відповідності до «Програми робіт» (Додаток №1), що додається до Договору, в якій сторони визначають порядок, термін, етапи та інші умови спільної діяльності.
Сторона 1, згідно укладеного Договору в строк протягом трьох календарних днів здійснювати перерахування згідно виробничих потреб на попередньо сформовані рахунки для здійснення господарської діяльності (загальна сума перерахувань складає 260 000 грн), а також здійснювати за домовленістю сторін додаткові внески задля реалізації спільної діяльності шляхом перерахування грошей на поточний рахунок сторони 2, або оплати її витрат з спільної діяльності ( п. 3.1. Договору).
Сторона 2, в свою чергу, відповідно до п. 4.1. Договору зобов'язується після підписання Договору негайно приступити до здійснення комерційних проектів, профінансованих стороною 1, надавати в строк три календарні дні стороні 1 інформацію про перебіг виконання спільних проектів, а також надавати протягом чотирнадцяти календарних днів фінансові звіти стороні 1.
Договором визначено, що сторона 1 має право здійснювати контроль та вимагати отримання за діяльністю сторони 2 в межах Договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів останньої, а сторона 2 має право здійснювати контроль надходження коштів та прибутку та вимагати отримання за діяльністю сторони 1 в межах Договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів останньої (п. 5.7., 5.8. Договору)
Відповідно до розділу 6 Договору «Внески і частки сторін», внесок сторони 1 - грошові кошти, надані стороні 2 на цілі спільної діяльності, частка сторони 1 складає 50%, порядок та строк здійснення внесків - 14 календарних днів. Внесок сторони 2 - особиста трудова участь, а також кураторство виводу товару на Amazon, інспектування товару, створення сторінки на Amazon, супровід бізнес акаунту Amazon, контроль якості товару, упаковки, транспортування, ведення статистики продаж. Частка сторони 2 складає 50%. При зміні обсягів робіт, що виконуються, сторони вносять відповідні зміни та доповнення до Договору, в тому числі уточнюючи свою часткову участь в спільній діяльності.
Відповідно до п. 10.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 11.1. Договору).
Кожна із сторін може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору. (п. 11.6. Договру).
Відповідно до Додатку №1, сторонами узгоджений план робіт з 18.08.2021 по 01.11.2021, згідно якого:
18.08.2021-19.08.2021 - оренда і підготовка робочого офісу, ціна - 25 000 грн;
20.08.2021-25.08.2021 - підписання угоди з Амазон, ціна - 30 000 грн;
01.09.2021-15.09.2021 - виготовлення та затвердження тестових комплектів, ціна - 10 000 грн;
09.09.2021-11.09.2021 - розробка, замовлення та затвердження упаковки, ціна - 5000 грн;
15.09.2021-17.09.2021 - замовлення сировини та декору, ціна - 130 000 грн;
20.09.2021-22.10.2021 - запуск пошиву партії , підписання договору з ШФ, ціна - 50 000 грн;
22.09.2021-25.09.2021 - створення аканту та особистого кабінету на платформі Амазон, ціна - 3000 грн;
25.10.2021 - фотосесія колекції, ціна - 3000 грн;
27.10.2021 - відправка на склад Амазон, ціна - 3000 грн.
Всього витрат на загальну суму 260 000 грн.
На виконання умов Договору, позивачем (стороною 1) передано, а відповідачем (стороною 2) отримано грошові кошти, а саме 17.08.2021 суму 37 000 грн, що підтверджується Розпискою б/н від 17.08.2021 підписаною Дямком А.М.; квитанцією №91Н8-1ХЕ3-ЕМАT-86НЕ від 25.08.2021 на суму 60 000 грн; квитанцією №451Х-ЕН7Т-К671-Т27М від 25.08.2021 на суму 60 000 грн, квитанцією №8А7С-6КХВ-СА2Т-31Т7 від 25.08.2021 на суму 59 640 грн; квитанцією №7Р7К-8С11-А877-45АМ від 02.09.2021 на суму 9500 грн; квитанцією №В80Х-1АВК-7МВ8-4773 від 25.10.2021 на суму 23 401 грн, квитанцією №М74Т-Н485-28ВХ-7ТХ3 від 22.11.2021 на суму 6260 грн; квитанцією №852Х-70Т5-РОЕ9-Н9А8 від 22.11.2021 на суму 270 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 1132 ЦК України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Метою спільної діяльності може бути як господарська (інвестування, виконання робіт, надання послуг, будівництво об'єктів промисловості, торгівлі, житла, тощо), так і негосподарська (вирішення питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад, тощо) мета.
Згідно ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Статтею 1131 ЦК України встановлено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Так, укладаючи Договір, сторони взяли на себе зобов'язання діяти спільно для досягнення певної мети (отримання прибутку), для чого кожна із сторін повинна була внести певні вклади (внесок сторони 1 - грошові кошти, надані стороні 2 на цілі спільної діяльності, внесок сторони 2 - особиста трудова участь, а також кураторство виводу товару на Amazon, інспектування товару, створення сторінки на Amazon, супровід бізнес акаунту Amazon, контроль якості товару, упаковки, транспортування, ведення статистики продаж).
З метою розірвання зазначеного Договору б/н від 17.08.2021, позивачем в порядку п.11.6. Договору надіслано на адресу відповідача Заяву про розірвання б/н від 14.11.2022, зі змісту якої позивач повідомляє останнього про розірвання Договору простого товариства укладеного Фізичною особою-підприємцем Пінькасом Олексієм Вадимовичем та Фізичною особою-підприємцем Дзямко Анатолієм Михайловичем, через 3 місяці після надсилання вказаної вимоги, а саме з 15.02.2023. Відповідно до доданого поштового повідомлення 3300 та пояснень позивача вказана заява відповідачем не отримана та повернулась позивачу за закінченням терміну зберігання.
Крім цього, 14.11.2022 позивачем скеровано на адресу відповідача Претензію, якою позивач у зв'язку з його відмовою від подальшої участі в Договорі, просить надати детальний звіт про проведену стороною 2 (відповідачем) роботу на виконання Договору простого товариства б/н від 17.08.2021, долучивши відповідні підтверджуючі документи на всі здійснені стороною 2 витрати, обґрунтування таких витрат; надати детальний звіт про використання коштів наданих стороною 1 (позивачем) на загальну суму 256 071 грн; передати стороні 1 (позивачу) кошти, що були передані/перераховані стороні 2 (відповідачу) для реалізації цілей (завдань) визначених Договором. Відповідно до доданого поштового повідомлення 3318 та пояснень позивача вказана претензія відповідачем не отримана та повернулась позивачу за закінченням терміну зберігання.
Отже, суд доходить висновків, що фізичною особою-підприємцем Дзямко Анатолієм Михайловичем не належним чином виконувались умови договору простого товариства про спільну діяльність від 17.08.2021.
Фізичною особою-підприємцем Пінькасом Олексієм Вадимовичем виконувались належним чином умови договору простого товариства про спільну діяльність від 17.08.2021.
Згідно з ч. 2 статті 1138 ЦК України, якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.
У відповідності до статті 1141 ЦК України, договір простого товариства припиняється, зокрема: визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; спливу строку договору простого товариства; виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.
Як вже зазначалось, договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Підстави для припинення зобов'язань визначені главою 50 ЦК України, іншими нормами законодавства, і припинення договору простого товариства нормами права не визначено як підставу для припинення зобов'язань сторін договору про спільну діяльність (простого товариства), навіть якщо такі зобов'язання виникли внаслідок спільної діяльності сторін.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 3841,07 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати припиненим Договір простого товариства б/н від 17.08.2021 укладений між Фізичною особою-підприємцем Пінькасом Олексієм Вадимовичем та Фізичною особою-підприємцем Дзямко Анатолієм Михайловичем.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дзямко Анатолія Михайловича, АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Пінькас Олексія Вадимовича, АДРЕСА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму 256 071 грн (Двісті п'ятдесят шість тисяч сімдесят одна гривня), а також суму 3841,07 грн (Три тисячі вісімсот сорок одна гривня 07 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 17.04.2025
Суддя А.А. Худенко