Ухвала від 15.04.2025 по справі 907/207/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"15" квітня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/207/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - інвестиційна група», м. Київ

до відповідача Квартирно - експлуатаційного відділу міста Мукачево, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 2 299 200,97 грн, у тому числі 2 292 981,65 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 6219,32 грн трьох процентів річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Мацнєва О.В.

представники:

Позивача - не з'явився

Відповідача -

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетично - інвестиційна група», м. Київ звернулося до суду з позовом до відповідача Квартирно - експлуатаційного відділу міста Мукачево, м. Мукачево Закарпатської області про стягнення 2 299 200,97 грн, у тому числі 2 292 981,65 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 6219,32 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 відкрито провадження у справі №907/207/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2025.

У підготовче засідання з'явилася представник позивача - Андрейкович Маргарита Олександрівна, однак така судом до участі у процесі допущена не була із огляду на відсутність документів, що підтверджують її повноваження на представництво інтересів ТОВ “Енергетично - інвестиційна група» в суді.

Так, за змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Водночас для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, починаючи із 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже із 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає, чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №907/456/23.

Водночас виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва. Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №924/440/19.

У даному контексті суд відзначає, що представником позивача не надано суду будь-яких належних документів, які дозволяють встановити обсяг її повноважень на представництво ТОВ “Енергетично - інвестиційна група» в порядку самопредставництва, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо.

Натомість, довіреність не є тим документом, який належно підтверджує повноваження представника на вчинення дій від імені позивача за правилами самопредставництва юридичної особи; крім того, представник позивача не надала доказів, що має статус адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю).

За таких обставин, враховуючи незабезпечення позивачем явки його представника, наділеного достатнім обсягом повноважень на представництво інтересів ТОВ “Енергетично - інвестиційна група» в суді, у призначене підготовче засідання, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на інший термін.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку, зокрема, у випадках, визначених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу та коли питання визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частина 2 ст. 182 Господарського процесуального Кодексу України визначає дії судді у підготовчому засіданні.

Зокрема у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Приписами статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, з метою належної підготовки справи до розгляду по суті, дотримання рівності сторін, змагальності процесу, прав учасників спору, які можуть бути реалізовані тільки на стадії підготовчого провадження у справі, суд доходить висновку про відкладення підготовчого засідання на інший термін.

Керуючись ст. 183, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відкласти підготовче засідання на 01 травня 2025 р. на 14:00 год.

2. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань №1.

3. Відповідно до вимог ст. 169 ГПК України встановити учасникам справи обов'язок подавати суду заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань тільки у письмовій формі з доказами їх надсилання учасникам справи не пізніше, ніж за 3 дні до призначеного підготовчого засідання.

4. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнати обов'язковою.

5. Копію ухвали надіслати сторонам спору.

6. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

7. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.І. Пригара

Попередній документ
126680735
Наступний документ
126680737
Інформація про рішення:
№ рішення: 126680736
№ справи: 907/207/25
Дата рішення: 15.04.2025
Дата публікації: 18.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.01.2026)
Дата надходження: 14.01.2026
Предмет позову: щодо бездіяльності державного виконавця
Розклад засідань:
15.04.2025 16:00 Господарський суд Закарпатської області
01.05.2025 14:00 Господарський суд Закарпатської області
20.05.2025 12:00 Господарський суд Закарпатської області