вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
16.04.2025м. ДніпроСправа № 904/1765/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про забезпечення позову та додані до неї матеріали у справі № 904/1765/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, просп. Соборності, 15, код ЄДРПОУ 30262667)
до відповідача 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідача 2: Приватного сільськогосподарського підприємства "с.Журавлина" (52664, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Журавлинка, вул. Солов'їна, буд.47-а, код ЄДРПОУ 45491294)
про визнання недійсним акта приймання-передачі майна та скасування рішень державного реєстратора
Суддя Дичко В.О.
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 та Приватного сільськогосподарського підприємства "с.Журавлина", в якому просить:
- визнати недійсним акт приймання-передачі майна (що підлягає обов'язковій реєстрації), серія та номер: 1, виданий 27.05.2024, зареєстрований у реєстрі за № 2716, 2717, 2718 приватним нотаріусом І.І. Вовк;
- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської селищної ради Дніпропетровської області Скляр Юлії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 73470000 від 04.06.2024 щодо нежитлових будівлі зерносховища, ангара за адресою: АДРЕСА_2 ;
- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської селищної ради Дніпропетровської області Скляр Юлії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 73469667 від 04.06.2024 щодо комплексу нежитлових будівель загальною площею 139 кв.м, який складається з А-1 будівля АЗС, Б-1 будівля ПММ, В-1 будівля слюсарів, Г-1 будівля комірника, Ж-1 будівля насосної станції, №-1 вбиральня, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Покровське, вул. Промислова, буд. 1;
- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської селищної ради Дніпропетровської області Скляр Юлії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 73559893 від 10.06.2024 щодо частки нежитлової будівлі (кормоцех) загальною площею 1 032,9 кв.м, яка складається з А-1 - нежитлова будівля кормоцеху, а - прибудова до будівлі кормоцеху, за адресою: АДРЕСА_3 .
Як убачається з позовної заяви, позивачем у складі учасників справи визначено відповідачем 1 фізичну особу - ОСОБА_1 .
Судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, на який отримано відповідь № 1293795 від 15.04.2025 про зареєстроване місце проживання фізичної особи - відповідача 1.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/990/24, яке набрало законної сили 30.09.2024, солідарно стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кукленка Миколи Володимировича та Приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" 2 804 169 грн основної заборгованості, 202 155,83 грн пені, 525 781,62 грн штрафу, 266 877,80 грн 40%річних та судовий збір.
На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області 12.11.2024 видано 4 накази.
Позивач зазначає, що за відкритими за наказами суду виконавчими провадженнями не отримав грошові кошти, оскільки встановлено, що в ОСОБА_1 та Приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" відсутні грошові кошти на рахунках та об'єкти нерухомого майна.
При цьому об'єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами 17348226, 1271385912207, 2066430312242 за актом приймання-передачі майна № 1 від 27.05.2024, зареєстрованим у реєстрі за № 2716, 2717, 2718 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області І.І. Вовк, прийняті до статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства "с.Журавлина", директором якого є ОСОБА_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" вважає, що складання оспорюваного акта приймання-передачі нерухомого майна свідчить про недобросовісність відповідача 1, його ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань перед позивачем, оскільки відчуження належного йому на праві власності майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника.
Одночасно з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Приватного сільськогосподарського підприємства "с.Журавлина", а саме:
1) частку нежитлової будівлі (кормоцех) загальною площею 1 032,9 кв.м (реєстраційний номер майна: 17348226), яка складається з А-1 - нежитлова будівля кормоцеху, а - прибудова до будівлі кормоцеху, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смтПокровське, пров. Заливний, 59-А;
2) комплекс нежитлових будівель загальною площею 139 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1271385912207), який складається з А-1 будівля АЗС, Б-1 будівля ПММ, В-1 будівля слюсарів, Г-1 будівля комірника, Ж-1 будівля насосної станції, №-1 вбиральня, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Покровське, вул. Промислова, буд. 1;
3) нежитлові будівлі загальною площею 1 713,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2066430312242), які складаються з літ. 1-Б - ангар, літ. 1-В - зерносховище, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Журавлинка, вул. Солов'їна, буд. 47а.
В обґрунтування поданої зави про забезпечення позову вказує, що оскільки ОСОБА_1 не бажає виконувати перед позивачем боргові зобов'язання, що свідчить про недобросовісний характер дій відповідача 1 та наміри уникнути виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі №904/990/24, у тому числі шляхом приховання свого нерухомого майна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" убачає існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову про визнання недійсним фраудаторного правочину може унеможливити ефективний захист порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивач наполягає, що відповідач 2 наразі жодним чином не обмежений у праві відчужити нерухоме майно, чим фактично унеможливити задоволення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг". Є обґрунтовані припущення вважати, що конструкція з подальшим прихованням нерухомого майна може повторитися та значною мірою вплинути на можливість позивача (заявника) звернути стягнення на згадане нерухоме майно.
Щодо вжиття заходів зустрічного забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" вважає їх застосування недоцільним.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позовної заяви.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Адекватність заходів забезпечення позову, що застосовуються господарським судом, визначається їх відповідністю вимогам, на забезпечення яких вони вживаються. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3)необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на частку нежитлової будівлі (кормоцех) з реєстраційним номером майна: 17348226, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Покровське, пров. Заливний, 59-А.
Проте судом установлено, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь № 1298176 від 16.04.2025) за реєстраційним номером 17348226 інформацію не знайдено.
Також позивач просить накласти арешт на комплекс нежитлових будівель загальною площею 139 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1271385912207), який складається з А-1 будівля АЗС, Б-1 будівля ПММ, В-1 будівля слюсарів, Г-1 будівля комірника, Ж-1 будівля насосної станції, № 1 вбиральня, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Покровське, вул. Промислова, буд. 1.
Однак судом установлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь № 1298196 від 16.04.2025) за реєстраційним номером 1271385912207 зареєстровано нежитлові будівлі, які складаються з будівлі ангара - літ. 1-Б площею 581,6 кв.м та будівлі зерносховища - літ. 1-В площею 1131,7кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Журавлинка, вул. Солов'їна, буд.47а.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" просить накласти арешт на нежитлові будівлі загальною площею 1 713,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2066430312242), які складаються з літ. 1-Б - ангар, літ. 1-В - зерносховище, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Журавлинка, вул. Солов'їна, буд. 47а.
Проте судом установлено, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь № 1298219 від 16.04.2025) за реєстраційним номером 2066430312242 зареєстровано комплекс нежитлових будівель загальною площею 139кв.м, який складається з А-1 будівля АЗС, Б-1 будівля ПММ, В-1 будівля слюсарів, Г-1 будівля комірника, Ж-1 будівля насосної станції, З-1 вбиральня, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Покровське, вул. Промислова, буд. 1.
Згідно з ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, в заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, дані щодо яких не відповідають фактичним даним, установленим судом на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ураховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про забезпечення позову (вх. № 15736/25 від 14.04.2025) шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного сільськогосподарського підприємства "с.Журавлина" суд відмовляє.
Згідно з ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою, за наявності належного обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись статтями 86, 123, 129, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про забезпечення позову (вх. № 15736/25 від 14.04.2025) - відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на заявника.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена у строк та в порядку, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Дичко