пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
16 квітня 2025 року Провадження 9/903/422/25
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали по справі № 903/422/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Грінвут»
до відповідача: Компанії «Bio Fiber Energy Srl»
про стягнення 200000,00 євро,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Еко Грінвут» звернулося з позовом до компанії-нерезидента Компанії «Bio Fiber Energy Srl» про стягнення 200000,00 євро попередньої оплати.
При обґрунтуванні позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов контракту № 27-08-24.ЕН від 27.08.2024 та вимоги (претензії) від 02.04.2025 в частині поставки товару, тому у відповідності до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України просять повернути сплачено суму попередньої оплати.
Судом встановлено, що відповідач у даній є юридичною особою, яка створена та діє за законодавством іншої держави та є нерезидентом. При цьому, дана особа не має свого офіційного представництва на території України, а сама компанія «Bio Fiber Energy Srl» знаходиться за адресою: Str.Pascoli,7, 24021 Bergamo (BG) Italy.
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 366 цього Кодексу визначено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, а саме: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Відповідно до п. 8.2 контракту (в редакції додаткової угоди від 11.02.2025) якщо сторони не можуть дійти згоди впродовж 30 (тридцяти) днів із дня початку переговорів, будь-яка зі сторін має право передати спір на розгляд суду за вибором позивача. Рішення відповідного суду є остаточним та обов'язковим для сторін.
Таким чином, враховуючи що між сторонами спору відсутня угода про передачу справи на розгляд суду іноземної держави, беручи до уваги, що місце укладення договору є м.Ковель, Волинська область, Україна, подальше виконання(сплата передоплати) відбулося в Україні, тобто у відповідності до пункту 7 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», а саме дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, справа підсудна Господарському суду Волинської області.
Крім того, сторони у п. 8.2 контракту (в редакції додаткової угоди від 11.02.2025) узгодили, що будь-яка зі сторін має право передати спір на розгляд суду за вибором позивача, тобто в даній ситуації Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Грінвут», місцезнаходженням якого є: Україна, Ковельський р-н, Волинська обл., місто Ковель, вулиця Театральна, будинок, 15.
Згідно зі статтею 367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (надалі - Конвенція), до якої Україна приєдналася згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах" від 19.10.2000.
Дана Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
За змістом статті 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Статтею 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 передбачено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
У відповідності до абз. 3, 4 п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року №1092/5/54 (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції №366/5/26 від 27.02.2009, №604/5/47 від 25.03.201, №29/5/2 від 11.01.2016, № 338/5/46 від 03.02.2020, № 3784/5/358 від 25.10.2021, № 989/5/132 від 16.03.2023), документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
З урахуванням наведеного, відповідачу для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на італійську мову через уповноважені органи.
Таким чином, беручи до уваги місцезнаходження відповідача, з метою належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", суд дійшов висновку про необхідність направлення до Центрального Органу в Італійській Республіці Ufficio Unico Ufficiali Giudiziari presso la Corte d'Appello di Roma Ministry of Justice (Viale Giulio Cesare, 52, 00192 ROMA) для їх подальшого вручення відповідачу у справі. При цьому документи, що підлягають врученню відповідачу згідно з дорученням Господарського суду Волинської області, слід складати та вручати в нотаріально засвідченому перекладі на італійську мову.
Перелік обов'язків позивача, який відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України є учасником справи, визначений, зокрема, ст.42 Господарського процесуального кодексу України, в силу п.7 ч.2 якої, учасники справи, зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З огляду на зазначене, суд покладає на позивача обов'язок надати суду посвідчений нотаріально переклад на італійську мову у двох примірниках: позовної заяви з додатками, судового доручення про вручення, повідомлення про день судового розгляду справи (даної ухвали) та підтвердження про вручення документа.
Згідно з п. 2.2, ІІ розділу Наказу Міністерства юстиції України від 27.06.2008 № 1092/5/54 "Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.
Суд також враховує, що відповідно до ч. 2 пункту b) статті 15 Конвенції, кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
З вищенаведених підстав, суд в порядку п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне, після відкриття, зупинити провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 165, 176, 178, 184, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити 28 жовтня 2025 року на 10:30 год.
Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр.Волі,54а, м.Луцьк, в залі судових засідань №208.
4. Встановити відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов, складеного з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, копію якого з додатками надіслати позивачам, докази надіслання надати суду.
5. Запропонувати позивачу у строк до п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповіді на відзив, складені з урахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, копії відповідей на відзив з додатками надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду.
6. Зобов'язати позивача протягом двадцяти робочих днів з дня отримання даної ухвали надати суду переклади на італійську мову з нотаріальним засвідченням вірності, у двох примірниках: ухвали Господарського суду Волинської області від 16.04.2025 у справі № 903/422/25, позовної заяви з доданими до неї документами, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткого викладу документа, що підлягає врученню.
7. У випадку неотримання судом від позивача протягом двадцяти робочих днів з дня отримання даної ухвали суду перекладів на італійську мову з нотаріальним засвідченням вірності, у двох примірниках: ухвали Господарського суду Волинської області від 16.04.2025 у справі № 903/422/25, позовної заяви з доданими до неї документами, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткого викладу документа, що підлягає врученню, призначити резервну дату судового засідання на 20.05.2025 о 10:00 год.
8. Звернутися до Центрального Органу в Італійській Республіці Ufficio Unico Ufficiali Giudiziari presso la Corte d'Appello di Roma Ministry of Justice (Viale Giulio Cesare, 52, 00192 ROMA) з проханням про вручення судових документів відповідачу у справі - Компанії «Bio Fiber Energy Srl».
9. Попередити сторін, що офіційні документи, що походять з інших держав, надаються суду після їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України.
10. Зупинити провадження у справі № 903/422/25 до наступного підготовчого засідання у справі.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 16.04.2025.
Суддя А. С. Вороняк