08 квітня 2025 року м. Харків Справа №922/4397/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.
за участю:
секретаря судового засідання Пархоменко О.В.
представника позивача - адвокат Батіг В.В. (ордер серія АХ №1229307 від 02.01.2025) в залі суду,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Укрпошта" (вх.№473Х/1) на рішення від 10.02.2025 та додаткове рішення від 25.02.2025, що ухвалені Господарським судом Харківської області у складі судді Калініченко Н.В. у справі №922/4397/24
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
до АТ "Укрпошта"
про стягнення,
Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у загальному розмірі 397001,99грн, з них: 350351,01грн - орендна плата за період 09.07.2022 - 14.11.2024 року, 3% річних у сумі 11788,52грн за період 16.07.2022 - 14.11.2024 року, інфляційні втрати у сумі 34862,46грн за період липень 2022 - жовтень 2024 року. Підставою позову визначено припинення договору позички №1918 від 01.08.2019 року та користування АТ "Укрпошта" майном після закінчення дії договору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 ухваленим у спрощеному (без виклику представників сторін) провадженні позов задоволено повністю.
Ухвалено стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 397001,99грн, з них: 350351,01грн за період 09.07.2022 - 14.11.2024 року, 3% річних за період 16.07.2022 - 14.11.2024 року у сумі 11788,52грн, інфляційні втрати за період липень 2022 року - жовтень 2024 року у сумі 34862,46грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 4764,02грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 заяву позивача, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх. №4304 від 18 лютого 2025 року) - задоволено частково.
Ухвалено стягнути з АТ "Укрпошта" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00грн.
До Східного апеляційного господарського суду 03.03.2025 в системі "Електронний суд" від АТ "Укрпошта" надійшла апеляційна скарга, в якій просить суд:
1. Прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження.
2. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10 лютого 2025 року у справі №922/4397/24 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
3. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25 лютого 2025 року у справі №922/4397/24 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
4. Судові витрати по розгляду апеляційної скарги покласти на позивача.
Апелянт вважає, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права та неповно досліджені обставини справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 справу №922/4397/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4397/24.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги АТ "Укрпошта" (вх.№473Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 у справі №922/4397/24 до надходження матеріалів справи.
07.03.2025 справа №922/4397/24 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2025, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укрпошта" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 у справі №922/4397/24. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні 08.04.2025.
26.03.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними. На думку позивача відповідач неправильно тлумачить норми ЦК України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019, застосовуючи норми, які не підлягають застосуванню до правовідносин між позивачем та відповідачем. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду і додаткове рішення у даній справі.
В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 08.04.2025 апелянт не направив уповноваженого представника, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що явка представників сторін до судового засідання не визнавалась судом обов'язковою. З огляду на викладене та з урахуванням наведених положень процесуального закону, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника заявника апеляційної скарги, який виклав свою позицію та доводи у скарзі.
В судовому засіданні 08.04.2025 представник позивача заперечував проти вимог та доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити в силі рішення суду першої інстанції і, відповідно, додаткове рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, Рішенням Харківської міської ради №1623/19 від 19.06.2019 затверджено Перелік об'єктів, які передаються в безоплатне користування за договором позички, в тому числі нежитлові приміщення, які підлягають передачі у безоплатне користування АТ "Укрпошта" строком на 2 роки та 11 місяців.
Зазначене рішення опубліковано на сайті Харківської міської ради.
На підставі вищезазначеного рішення Харківської міської ради, 01.08.2019 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позичкодавцем) та Акціонерним товариством "Укрпошта" (користувачем) укладено договір позички №1907 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору, предметом договору є безоплатне користування майном. Право на укладання договору отримано користувачем на підставі рішення 27 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.06.2019 №1623/19 "Про комунальну власність м. Харкова".
Об'єктом договору позички є нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-12, загальною площею 95,0 кв.м у житловому будинку літ, "А-2" (далі - майно), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Шарикова, 29, та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс" (далі - балансоутримувач) (п.1.2.договору).
Позичкодавець передає користувачу вищевказане майно у безоплатне користування на умовах, викладених в цьому договорі строком на 2 роки 11 місяців, для розміщення відділення поштового зв'язку (п.1.3.Договору).
Майно, що передається у користування, є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Харкова. Передача майна у безоплатне користування не припиняє права комунальної власності територіальної громади міста Харкова (п.1.4.договору).
Згідно з п.2.1. 2.1. договору позичкодавець зобов'язаний передати користувачу майно протягом 10 днів після підписання цього договору. Прийом і передача оформляється двостороннім Актом прийому - передачі (додаток), який є невід'ємною частиною договору.
Користувач зобов'язаний прийняти передане майно протягом 10 днів після підписання цього договору та здійснити відображення майна в обліку користувача в порядку та на умовах, визначених законодавством (п.3.1.1.Договору).
Відповідно до п.3.1.7. договору користувач зобов'язаний протягом 7 днів із моменту прийняття рішення про ліквідацію користувача, припинення дії або дострокового розірвання договору, користувач повинен повернути актом передане майно позичкодавцю у тому ж стані, в якому це майно йому передавалося, з урахуванням нормального зносу майна.
Згідно з п. 5.1. договору цей договір діє з 01.08.2019 до 01.07.2022.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що договір може бути продовжений на новий термін тільки за умови позитивного рішення сесії Харківської міської ради.
Дія договору позички припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який було укладено договір (п.5.5.договору).
Згідно акту приймання-передачі б/н, який є додатком до договору, позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-12, загальною площею 95,0 кв.м у житловому будинку літ, "А-2" (далі - майно), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Шарикова, 29.
Згідно акту приймання-передачі б/н від 14.11.2024 АТ "Укрпошта" передав, а Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради прийняв нежитлові приміщення.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом у даній справі, в якому просить стягнути з АТ "Укрпошта" безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за період 16.07.2022 - 14.11.2024 року, а також інфляційні та річні.
Позивач вважає, що договір позички припинив свою дію 01.07.2022, отже, на думку позивача, відповідач користувався майном після 01.07.2022 без правової підстави.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими посилання позивача на ту обставину, що відповідач за рахунок позивача зберіг (набув) кошти, які мав би сплатити за користування нежитловими приміщеннями, які були передані згідно договору та не були своєчасно повернуті. При цьому, збереження (набуття) вищезазначених коштів відбулося за відсутності правової підстави, оскільки підстава для безоплатного користування майном за договором після 01.07.2022 відпала. Неповернення відповідачем переданого за договором майна позбавило позивача можливості отримати дохід у відповідному розмірі від здачі майна в оренду.
Як установлено та зазначено вище, АТ "Укрпошта" не погодився з ухваленим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою.
Доводи апеляційної скарги є наступними:
- спірний договір оренди укладено сторонами на термін з 01.08.2019 по 01.07.2022, тому до спірних правовідносин при вирішенні питання продовження договору оренди підлягають застосуванню норми Закону №157-ІХ;
- установлений у договорі строк закінчення спірного договору оренди (01.07.2022) припав на час дії воєнного стану в Україні;
- з початком воєнного стану запроваджено Постанову КМУ від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" для регулювання процесів оренди комунального й державного майна на цей період.
Пунктом 5 Постанови №634 установлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
- у спірних правовідносинах відсутні передумови для припинення договору позички №1907 під час дії воєнного стану з підстав, визначених у пункті 5 Постанови №634, оскільки такий договір вважається продовженим починаючи з 24.02.2022 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, в силу імперативних приписів пунктів 5, 16 зазначеної Постанови.
Апелянт вважає, що під час ухвалення оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не дослідив обставини, які мають значення для вирішення спору, та не застосував положення закону, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1.1 статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Частиною 3 даної статті установлено, що до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що фактично правовідносини між сторонами, незважаючи на те, що договір має назву "позички" є правовідносинами з оренди.
Статтею 764 Цивільного кодексу України (яка входить до глави 58 цього Кодексу і підлягає застосуванню до відносин позички) передбачено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
З матеріалів справи убачається, що АТ "Укрпошта" продовжував користуватись майном після 01.07.2022 (строку, який визначений у договорі позички як дата його закінчення). При цьому, матеріали справи не містять заперечень Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради (позивача) про продовження такого користування.
Місцевий господарський суд, вказуючи на користування відповідачем переданим у позичку майном за відсутності достатніх правових підстав, виходив з того, що строк дії договору позички припинився і відсутні підстави для його продовження, так як відсутнє позитивне рішення позичкодавця про це.
Проте суд першої інстанції залишив поза увагою обставину продовження договірних відносин в силу іншого правового інституту - поновлення договору, яке за певних підстав (подальше користування відповідачем об'єктом позички та відсутність заперечень позичкодавця протягом 30 днів після закінчення строку договору) відбувається автоматично та не потребує жодних окремих рішень позичкодавця.
Щодо тверджень позивача у відзиві на апеляційну скаргу про перевагу спеціального закону у сфері оренди державного і комунального майна - Закону №157-ІХ над положеннями Цивільного кодексу України, то Східний апеляційний господарський суд не може погодитися із такими твердженнями, зважаючи на таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 виклала правові висновки щодо пріоритетності норм Цивільного кодексу над спеціальним законом із новими вимогами, який прийняли пізніше, - у цій ситуації не застосовується колізійний принцип lex posterior derogat priori (лат. "пізніший закон скасовує попередній").
Крім того, в зазначеній постанові містяться посилання на Рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі N5-рп/2012, в якому вказано: "Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року N4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу".
Також слід зазначити, що з початком воєнного стану запроваджено Постанову КМУ від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" для регулювання процесів оренди комунального й державного майна на цей період.
Пунктом 5 зазначеної Постанови встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Отже, пунктом 5 Постанови №634 встановлено правило: договори оренди автоматично продовжуються до кінця воєнного стану в країні та ще на 4 місяці і виключеннями з цього правила є лише два випадки:
1) коли балансоутримувач повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження такого договору за 30 к.д. до дати завершення його строку дії з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157- IX;
2) продовження договору відбулось за результатами аукціону, який було опубліковано до дати набуття чинності Постановою №634, тобто до 01.06.2022 (в такому разі орендар мав право укласти договір оренди з переможцем такого аукціону).
Разом з цим, балансоутримувач не повідомляв ані позивачу, ані відповідачу про непродовження такого договору за 30 к.д. до дати завершення його строку дії з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157- IX.
Також жодного продовження договору позички на аукціоні не відбулося, оскільки його взагалі було укладено в позаконкурентному порядку, тобто без проведення аукціону.
Отже в даному випадку відсутні обставини, які є виключенням для застосування пункту 5 Постанови №634, а тому договір позички продовжував свою дію також і в силу положень даної постанови.
Дана постанова як акт органу виконавчої влади є по суті імперативною нормою, яка носить обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин, не зважаючи на її нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
У постанові від 19.04.2024 у справи №911/1359/22 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено, зокрема, наступні висновки щодо імперативного характеру постанов органів виконавчої влади :
"Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Отже, Об'єднана палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що виконавчий орган, який в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, може приймати загальнообов'язкові норми, які підлягають виконанню учасниками обороту.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд вважає правомірними доводи апелянта про те, що спірний договір позички продовжував свою дію до моменту повернення майна АТ "Укрпошта" позивачу за актом приймання передачі, що підписаний сторонами 14.11.2024.
Спірні правовідносини, виникли з укладеного між позивачем та відповідачем договору від 01.08.2019, та продовжували діяти до 14.11.2024, тобто мали договірний характер.
Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо вимоги до позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів суми орендної плати.
Таким чином, з огляду на те, що відносини між сторонами врегульовані договором, який був чинним за період з 01.07.2022 по 14.11.2024 (період - за яким позивачем пред'явлено до стягнення безпідставно збережені кошти, 3% річних та інфляційні) то наявність таких договірних відносин виключає застосування ст.1212 ЦК України. Інфляційні та річні також нараховані неправомірно.
Відтак положення статті 1212 ЦК до спірних правовідносин не підлягає застосуванню.
Зважаючи на викладене, Східний апеляційний господарський суд установив, що висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог є помилковим та зроблений без урахування наведених положень закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 275 ГПК України до повноважень апеляційного господарського суду належить скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Неправильне застосування норм матеріального права належить до підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.
З огляду на зазначене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/4397/24 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт оскаржує додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025, яким частково задоволено заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та покладено ці витрати на відповідача.
Під час ухвалення додаткового рішення місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки позовні вимоги задоволені, то витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Статтею 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку про прийняття нового рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити, то, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу, які заявив до розподілу позивач та які покладені оскаржуваним додатковим рішенням місцевого господарського суду на відповідача, підлягають покладенню на позивача, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 у справі №922/4397/24 - скасуванню.
Під час апеляційного перегляду доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, тому апеляційний господарський суд дійшов висновку про її задоволення.
З огляду на висновок апеляційного господарського суду про задоволення апеляційної скарги судовий збір, сплачений за звернення зі скаргою, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача (заявника апеляційної скарги).
Керуючись ст.129, п. 2 ч.1 статті 275, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 статті 277, ст.ст. 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу АТ "Укрпошта" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/4397/24 скасувати.
Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 у справі №922/4397/24 скасувати. Відмовити у задоволенні заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 16; код ЄДРПОУ: 14095412) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22; код ЄДРПОУ: 21560045) 7146,03грн судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена 17.04.2025.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін