Постанова від 02.04.2025 по справі 910/3368/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2025 р. Справа№ 910/3368/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

Представники учасників справи у судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24 (суддя Івченко А.М.), яка прийнята за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про звільнення з під арешту грошових коштів

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»

про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24 (суддя Івченко А.М.), зокрема, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про звільнення з під арешту грошові кошти від 22.11.2024 задоволено; скасовано арешти грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса», що знаходяться на банківських рахунках та накладені в межах відкритих виконавчих проваджень.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 328, 331, 339 Господарського процесуального Кодексу України, ст. 50, Кодексу України з процедур банкрутства, та мотивоване тим, що арешти накладені на грошові кошти боржника не дадуть змоги здійснювати ТОВ «ДІЄСА» поточну господарську діяльність та вжити всіх заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, а також виконання плану досудової санації (розрахунки з кредиторами відповідно до встановленого графіку погашення вимог кредиторів) та виконання поточних зобов'язань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24; ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про звільнення з під арешту грошових коштів відмовити.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, при винесені оскаржуваної ухвали суд посилається виключно на те, що наявність арештів на майно та на рахунках фактично призводить до нарощування кредиторської заборгованості, що відповідно не дає змоги повноцінно здійснювати господарську діяльність боржника, виплачувати заробітну плату, сплачувати обов'язкові платежі ,податки до державного бюджету та вжити всіх дієвих заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, у тому числі дотримуватися цілей та мети процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

А відтак, арешти, накладені на майно та грошові кошти боржника унеможливлюють належне виконання взятих на себе планом санації та поточних зобов'язань, в т.ч. зобов'язань за Планом санації.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи, не скористалися своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 03.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/3368/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №910/3368/24 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

23.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3368/24.

Слід зазначити, що головуючий суддя Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 23.12.2024 до 13.01.2025 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 910/3368/24, зокрема, апеляційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24 залишено без руху.

24.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3368/24 за апеляційною скаргою Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24; розгляд апеляційної скарги Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24 призначено на 02.04.2025.

Явка представників учасників справи

Представники учасників справи у судове засідання 02.04.2025 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (ідентифікаційний код: 36483471) про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (ідентифікаційний код: 36483471) про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство призначено на 10.04.24; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (ідентифікаційний код: 36483471), які включені до плану санації, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 затверджено план санації ТОВ «Дієса» до відкриття провадження про банкрутство та скасовані арешти по ВП НОМЕР_1, ВП НОМЕР_2; ВП НОМЕР_3; ВП НОМЕР_4.

22.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» надійшла заява про звільнення з під арешту грошові кошти боржника.

За наслідками розгляду зазначеної вище заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Згідно ч. 4 ст. 50 Кодексу України з процедур банкрутства арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, за умови що вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024, яка була залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, затверджено план санації ТОВ «ДІЄСТА» до відкриття провадження про банкрутство та скасовані арешти по ВП НОМЕР_1, ВП НОМЕР_2; ВП НОМЕР_3; ВП НОМЕР_4.

А відтак, враховуючи зазначене з 24.04.2024 затверджений план санації ТОВ «ДІЄСА» є обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації. Включені до плану санації кредиторські вимоги залучених кредиторів є врегульованими на умовах плану санації.

План санації боржника не передбачає призначення керуючого санацією, а обов'язок з нагляду за дотриманням та виконанням плану санації покладається на керівника ТОВ «ДІЄСА».

Так, як стверджує боржник та встановлено судом першої інстанції з травня 2024 року по жовтень 2024 року План санації в частині розрахунку боржника з кредиторами виконаний в повному обсязі, а відтак в ТОВ «ДІЄСА» не існує простроченого боргу (прострочених зобов'язань) перед залученими кредиторами в обсязі зобов'язань включених до Плану санації.

Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо стягувач включений до плану санації.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав щодо задоволення заяви про звільнення з під арешту грошові кошти боржника, для забезпечення можливості здійснення ТОВ «ДІЄСА» поточної господарської діяльності, вжиття всіх заходів щодо відновлення платоспроможності товариства боржника, виконання плану досудової санації (розрахунки з кредиторами відповідно до встановленого графіку погашення вимог кредиторів), виконання поточних зобов'язань.

Відтак, з урахуванням встановленого, суд першої інстанції, з чим погоджується і апеляційний господарський суд, обґрунтовано скасував арешти грошових коштів ТОВ «ДІЄСА», що знаходяться в зазначених в ухвалі банківських рахунках що накладені в межах виконавчих проваджень відкритих:- Державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павліченко В.О. - ВП НОМЕР_5, ВП НОМЕР_6, ВП НОМЕР_7 з урахуванням їх включення в об'єднане провадження;- Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченко Є.С. - ВП НОМЕР_8 з урахуванням його включення в об'єднане провадження; - Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Борським Р.М. - ВП № НОМЕР_9. А також скасував арешти грошових коштів Першої філії ТОВ «ДІЄСА» , що знаходяться в перелічених в ухвалі банківських рахунках, що накладені в межах виконавчих проваджень відкритих: - Державним виконавцем Печорського відділу державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павліченко В.О. - ВП НОМЕР_5, ВП НОМЕР_6, ВП НОМЕР_7 з урахуванням їх включення в об'єднане провадження; - Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченко Є.С. - ВП НОМЕР_8 з урахуванням його включення в об'єднане провадження; - Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Борським Р.М. - ВП № НОМЕР_9.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Доводи Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційна скарга Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/3368/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 910/3368/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 17.04.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко