ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
15 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2314/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,
секретар судового засідання: В.М. Просяник
за участю представників учасників справи:
від Волинської митниці: Р.П. Наумчик
від ОСОБА_1 : С.В. Хомко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Волинської митниці
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 (суддя Л.І. Грабован, м.Одеса, повний текст складено 28.11.2024) про закриття провадження
у справі №916/2314/24
за заявою боржника: ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
Коротка історія справи
ОСОБА_1 звернулася із заявою від 24.05.2024 (вх. №2371/24 від 24.05.2024) про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича.
Ухвалою попереднього засідання від 18.09.2024 визнано грошові вимоги Волинської митниці до ОСОБА_1 в сумі 221535,83 грн із задоволенням у другу чергу; визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 81764,60 грн із задоволенням у другу чергу; визнано грошові вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в сумі 162858,40 грн із задоволенням у другу чергу; визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів.
Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович звернувся із заявою від 04.10.2024 (вх. №3-709/24 від 04.10.2024) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 від 24.09.2024 в межах справи №916/2314/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 затверджено план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , який погоджений нею та схвалений зборами кредиторів згідно протоколу №1 від 04.10.2024; припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №486 від 04.04.2013.
20.11.2024 до господарського суду надійшов звіт (вх. №41861/24) про виконання плану реструктуризації боргів.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 затверджено звіт від 19.11.2024 (вх. №41861/24 від 20.11.2024) про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 12.06.2024.
Звільнено ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства (відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи).
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, ухвалено вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. У тому числі визнано такою, що не підлягає виконанню, постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штрафу на користь держави у розмірі 3567630,77 грн з конфіскацією в дохід держави товарів загальною вартістю 3567630,77 грн.
Провадження у справі №916/2314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - закрито.
Ухвала суду мотивована тим, що боржником вимоги, включені до плану реструктуризації боргів, були задоволені у порядку та спосіб, визначений в ньому; будь-яких скарг на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів до суду не надходило, з огляду на що наявні підстави для затвердження звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , припинення процедури реструктуризації боргів та закриття провадження у справі, вимоги всіх кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню відповідно до частини четвертої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024, Волинська митниця звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила вказану ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції визнано такою, що не підлягає виконанню, постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 3567630,77 грн з конфіскацією в дохід держави товарів загальною вартістю 3567630,77 грн, чим порушено положення пункту 3 частини другої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів щодо виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи.
Мотивуючи зазначений довід, апелянт зазначив, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу, накладене посадовими особами Волинської митниці на ОСОБА_1 за порушення статті 472 Митного кодексу України, є мірою відповідальності особи за конкретно вчинене нею порушення митних правил та нерозривно пов'язане з її особою. Штраф не є в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням та не може бути підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, не є боргом, від якого звільнено ОСОБА_1 , та, відповідно, постанова Любомльського районного суду від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 не може бути визнана такою, що не підлягає виконанню.
Позиція ОСОБА_1 щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
Зокрема, ОСОБА_1 зазначила, що враховуючи відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, можливість задоволення вимог кредитора щодо стягнення з боржника штрафу за порушення митних правил та, відповідно, здійснення виконавчого провадження, можливо було лише з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства. Відтак, для задоволення відповідних вимог кредитора по стягненню штрафу, кредитор був зобов'язаний звернутися з відповідною заявою про визнання вимог кредитора у справі про неплатоспроможність (зазначений обов'язок закріплений у частині першій статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства). Вказані вимоги підлягали б включенню до реєстру вимог кредиторів та задоволенню в рамках судових процедур у справі про неплатоспроможність. Проте кредитор такі вимоги в процедурі не заявив. Апелянт також не оскаржував ухвалу суду про затвердження плану реструктуризації боргів та не має будь-яких заперечень щодо належного виконання боржником плану реструктуризації.
При цьому, як зазначила боржниця, абсолютно безпідставно та без будь-якого обґрунтування апелянт просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі повністю, хоча фактично апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою лише в частині визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документу - постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 3567630,77 грн з конфіскацією в дохід держави товарів загальною вартістю 3567630,77 грн.
На переконання ОСОБА_1 , вимоги до боржника по сплаті штрафу не є нерозривно пов'язаними з особою боржника, оскільки такі вимоги можуть бути задоволені без особистої участі боржника, в тому числі, шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання.
Встановивши виконання умов плану реструктуризації, суд правомірно закрив провадження у справі у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника на підставі частини п'ятої 5 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, а також застосував імперативну норму - частину четверту статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, зазначивши в ухвалі про закриття провадження у справі, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Також, за доводами ОСОБА_1 , незвільнення за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця від подальшого виконання вимог по сплаті штрафу в розмірі 3567630,77 грн не може поновити платоспроможність боржника та нівелювало б саму мету процедури неплатоспроможності.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 04.12.2024 за вх.№4605/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Волинської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 про закриття провадження у справі №916/2314/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2314/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
11.12.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу Волинської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 про закриття провадження у справі №916/2314/24 залишено без руху.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Волинської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 про закриття провадження у справі №916/2314/24. Встановлено учасникам справи строк до 06.01.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Призначено розгляд апеляційної скарги на 18.02.2025 о 12:00 год.
03.01.2025 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4605/24/Д3 від 03.01.2025).
У судовому засіданні 18.02.2025 оголошено перерву до 11.03.2025 о 13:00 год.
Ухвалою суду від 18.02.2025, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вирішено розглянути апеляційну скаргу Волинської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 про закриття провадження у справі №916/2314/24 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Повідомлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.
З метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду у судовому засіданні 11.03.2025 оголошено перерву до 15.04.2025 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 11.03.2025 повідомлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.
У судових засіданнях апеляційної інстанції, які за клопотанням скаржника проводились у режимі відеоконференції, представник Волинської митниці надавала пояснення щодо суті вимог та доводів апеляційної скарги і просила її задовольнити. Представник ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники справи про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлялись належним чином, проте у жодному судовому засіданні участі не брали.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича.
Заслухавши представника скаржника та представника боржника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Обставини справи
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку із неспроможністю останньої виконання своїх грошових зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду направлених Волинською митницею матеріалів за протоколом №0293/20500/23 про притягнення до відповідальності за статтею 472 Митного кодексу України, постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 (провадження №3/163/1125/23), залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27.12.2023 у справі №163/2516/23:
- ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3567630,77 грн з конфіскацією в дохід держави товарів, що вилучені за двома протоколами про тимчасове вилучення товарів у справі про порушення митних правил №0293/20500/23 (всього позицій товару 178 та 160), загальною вартістю 3567630,77 грн;
-визначено, що штраф в розмірі 3567630,77 грн підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи та інші санкції « 05» Державна митна служба України»);
-стягнуто з ОСОБА_1 на користь Волинської митниці витрати по справі на зберігання товару в розмірі 249227,83 грн;
-стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 від 11.01.2024 розстрочено ОСОБА_1 виплату застосованого до неї постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 (провадження № 3/163/1125/23) стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3567630,77 грн на 36 місяців зі сплатою щомісячно до останнього дня кожного місяця рівних платежів суми стягнення по 99100,86 грн, починаючи з січня 2024 року; розстрочено ОСОБА_1 виплату присудженого з неї постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 (провадження № 3/163/1125/23) стягнення витрат по справі на зберігання товару в розмірі 249227,83 грн на 36 місяців зі сплатою щомісячно до останнього дня кожного місяця рівних платежів суми стягнення по 6923 грн, починаючи з січня 2024 року.
Постановою державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №74213416 від 19.02.2024 відкрито виконавче провадження з виконання постанови №163/2516/23, виданої 23.11.2023 Любомльським районним судом Волинської області.
Постановою державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №74163662 від 14.02.2024 відкрито виконавче провадження з виконання постанови №163/2516/23, виданої 23.11.2023 Любомльським районним судом Волинської області.
07.01.2024 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір грошової позики №1, пунктом 1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, які визначені договором, позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі 2000 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму у строк, встановлений пунктом 2.1. Згідно розписки про отримання позики за договором грошової позики №1 від 07.01.2024 ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_4 в порядку та на підставі договору грошової позики №1 від 07.01.2024 грошові кошти в розмірі 2000 дол. США, зобов'язується повернути отримані кошти у порядку, що визначений вказаним договором.
07.01.2024 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір грошової позики №2, пунктом 1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, які визначені договором, позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму у строк, встановлений пунктом 2.1. Згідно розписки про отримання позики за договором грошової позики №2 від 07.01.2024 ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_5 в порядку та на підставі договору грошової позики №1 від 07.01.2024 грошові кошти в розмірі 5000 дол. США, зобов'язується повернути отримані кошти у порядку, що визначений вказаним договором.
06.01.2024 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був укладений договір грошової позики №3, пунктом 1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, які визначені договором, позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі 1500 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму у строк, встановлений пунктом 2.1. Згідно розписки про отримання позики за договором грошової позики №3 від 06.01.2024 ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_6 в порядку та на підставі договору грошової позики №3 від 06.01.2024 грошові кошти в розмірі 1500 дол. США, зобов'язується повернути отримані кошти у порядку, що визначений вказаним договором.
08.01.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір грошової позики №4, пунктом 1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, які визначені договором, позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі 2000 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму у строк, встановлений пунктом 2.1. Згідно розписки про отримання позики за договором грошової позики №4 від 08.01.2024 ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 в порядку та на підставі договору грошової позики №4 від 08.01.2024 грошові кошти в розмірі 2000 дол. США, зобов'язується повернути отримані кошти у порядку, що визначений вказаним договором.
08.01.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір грошової позики №5, пунктом 1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, які визначені договором, позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму у строк, встановлений пунктом 2.1. Згідно розписки про отримання позики за договором грошової позики №5 від 08.01.2024 ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 в порядку та на підставі договору грошової позики №5 від 08.01.2024 грошові кошти в розмірі 4000 дол. США, зобов'язується повернути отримані кошти у порядку, що визначений вказаним договором.
У наданому боржницею конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначені кредитори: держава в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області із сумою грошових вимог 3171227,33 грн, підстава виникнення зобов'язання - постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23; Волинська митниця із сумою грошових вимог 221535,83 грн; ОСОБА_4 із сумою грошових вимог 2000 дол. США, що за курсом НБУ - 79359,80 грн, підстава виникнення зобов'язання: договір грошової позики №1 від 07.01.2024; ОСОБА_5 із сумою грошових вимог 5000 дол. США, що за курсом НБУ складає 198399,50 грн, підстава виникнення зобов'язання: договір грошової позики №2 від 06.01.2024; ОСОБА_6 із сумою грошових вимог 1500 дол. США, що за курсом НБУ складає 59519,85 грн, підстава виникнення зобов'язання: договір грошової позики №3 від 06.01.2024; ОСОБА_2 із сумою грошових вимог 2000 дол. США, що за курсом НБУ складає 79359,80 грн, підстава виникнення зобов'язання: договір грошової позики №4 від 08.01.2024; ОСОБА_3 із сумою грошових вимог 4000 дол. США, що за курсом НБУ складає 158719, 60 грн, підстава виникнення зобов'язання: договір грошової позики №5 від 08.01.2024; боржники - відсутні.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича.
З метою виявлення всіх кредиторів, 12.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №73411 від 13.06.2024.
Із заявами про визнання конкурсними кредиторами звернулись такі кредитори:
- ОСОБА_2 про визнання конкурсним кредитором у розмірі 81764,60 грн за курсом, встановленим Національним банком України на 12.07.2024;
- ОСОБА_3 про визнання конкурсним кредитором у розмірі 162858,40 грн за курсом, встановленим Національним банком України на 11.07.2024;
-Волинська митниця звернулася про визнання конкурсним кредитором із сумою вимог 221535,83 грн; включення Волинської митниці до реєстру кредиторів із сумою вимог 221535,83 грн - основний борг. При цьому заявником повідомлено, що протягом січня-квітня 2024 року ОСОБА_1 перераховано 27692 грн в рахунок погашення витрат за зберігання товару та станом на 10.06.2024 залишок несплаченої суми витрат за зберігання складає 221535, 83 грн.
Ухвалою попереднього засідання від 18.09.2024 визнано грошові вимоги Волинської митниці до ОСОБА_1 в сумі 221535,83 грн із задоволенням у другу чергу; визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 81764,60 грн із задоволенням у другу чергу; визнано грошові вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в сумі 162858,40 грн із задоволенням у другу чергу; визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів.
Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович звернувся із заявою від 04.10.2024 (вх. №3-709/24 від 04.10.2024) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 від 24.09.2024 в межах справи №916/2314/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 затверджено план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , який погоджений нею та схвалений зборами кредиторів згідно протоколу №1 від 04.10.2024; припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Данілова А.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №486 від 04.04.2013.
«Боржник перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). Чоловік боржника зареєстрований фізичною особою-підприємцем (основний КВЕД - 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту) та отримав дохід від підприємницької діяльності з 01.05.2024 у розмірі 399360,00 грн. Після сплати податків, витрат від операційної діяльності, розмір прибутку склав 65000,00 грн. Відтак, боржник має можливість виконати умови плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих в якості доходу члена сім'ї боржника за згодою цього члена сім'ї. За рахунок вказаних коштів в рамках даного плану реструктуризації боргів, боржник здійснює:
повне погашення вимог кредиторів першої черги, а саме:
-Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43958385) - 6056 грн;
- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 з; РНОКПП НОМЕР_3 ) - 6056 грн;
- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) - 6056 грн.
погашення 10 % вимог кредиторів другої черги, а саме:
-Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43958385) - 22153,60 грн. Решта заборгованості у розмірі 199382,23 грн вважається прощеною кредитором;
- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 з; РНОКПП НОМЕР_3 ) - 8176,50 грн. Решта заборгованості у розмірі 73588,10 грн вважається прощеною кредитором;
- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) - 16285,80 грн. Решта заборгованості у розмірі 146572,60 грн. вважається прощеною кредитором.
Порядок виконання плану реструктуризації боргів боржника:
Боржник сплачує на користь кредитора Волинської митниці (44350, Волинська обл., Ковельський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43958385) грошові кошти у загальному розмірі 28209,60 грн на рахунок UA488201720313231001201160491 в Державній казначейській службі України, місто Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 43958385, призначення платежу «виконання плану реструктуризації у справі №916/2314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 »).
Боржник сплачує на користь кредитора ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 з; РНОКПП НОМЕР_3 ) грошові кошти у загальному розмірі 14232,50 грн готівковим способом, а кредитор надає боржнику розписку про отримання грошових коштів на виконання плану реструктуризації у справі №916/2314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Боржник сплачує на користь кредитора ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) грошові кошти у загальному розмірі 22341,80 грн готівковим способом, а кредитор надає боржнику розписку про отримання грошових коштів на виконання плану реструктуризації у справі №916/2314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника становить 10 (десять) календарних днів з дня затвердженням господарським судом даного плану реструктуризації.
Після закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням Плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, щодо звільнення боржника від боргів.
Інша частина заборгованості боржника перед кредиторами, а також вимоги кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню».
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, а саме, копії розписок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.11.2024 та копії платіжної інструкції №48 від 15.11.2024 на суму 28209,60 грн, кредиторами було отримано грошові кошти від ОСОБА_1 в рамках виконання плану реструктуризації боргів боржника, затвердженого ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі №916/2314/24; будь-яких претензій та зауважень щодо виконання умов плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 у справі №916/2314/24 - відсутні.
20.11.2024 до господарського суду першої інстанції надійшов звіт (вх. №41861/24) про виконання плану реструктуризації боргів.
При цьому, як встановлено місцевим господарським судом, присутній у судовому засіданні представник Волинської митниці - Наумчик Руслана Петрівна щодо затвердження звіту (вх. №41861/24 від 20.11.2024), що сформований в системі «Електронний суд» 19.11.2024, про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 та закриття провадження у справі №916/2314/24 заперечень не оголошувала.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 затверджено звіт від 19.11.2024 (вх. №41861/24 від 20.11.2024) про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 12.06.2024.
Звільнено ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства (відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи).
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, ухвалено вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. У тому числі визнано такою, що не підлягає виконанню, постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штрафу на користь держави у розмірі 3567630,77 грн з конфіскацією в дохід держави товарів загальною вартістю 3567630,77 грн.
Провадження у справі №916/2314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.
Позиція суду апеляційної інстанції
Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом, передусім, реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), Верховний Суд неодноразово зауважував, що цим Кодексом запроваджено «добровільне банкрутство» боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
З урахуванням викладеного, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме, задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала господарського суду першої інстанції від 27.11.2024 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Виходячи зі змісту апеляційної скарги, фактично апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою лише в частині визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документу - постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 3567630,77 грн з конфіскацією в дохід держави товарів загальною вартістю 3567630,77 грн.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зважаючи на зміст апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення в частині визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документу - постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 3567630,77 грн з конфіскацією в дохід держави товарів загальною вартістю 3567630,77 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку апелянта, штраф у розмірі 3567630,77 грн не є в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням та не може бути підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, не є боргом, від якого звільнено ОСОБА_1 , та, відповідно, постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 не може бути визнана такою, що не підлягає виконанню.
У правовому регулюванні спірних відносин апеляційний суд керується наступним.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Системний аналіз зазначених положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що змістом грошового зобов'язання є документально підтверджене кредитором право вимоги і кореспондуючий йому обов'язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) з передачі певної суми грошей незалежно від підстав виникнення такого обов'язку, перелік яких не є вичерпним та може виникати в різних видах правовідносин, що можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер.
Разом з тим, визначені кредитором грошові вимоги до боржника не можуть складатися лише із сум неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій, тобто наявність таких грошових вимог не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Однак після відкриття провадження про неплатоспроможність відповідні вимоги підлягають розгляду судом у межах справи про неплатоспроможність та включаються у відповідну чергу реєстру вимог кредиторів (статті 64, 133 Кодексу України з процедур банкрутства).
У цій справі штраф за порушення митних правил не був єдиною підставою звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність. Боржник також мала зобов'язання зі сплати витрат на зберігання товару перед кредитором - Волинською митницею та зобов'язання з повернення боргу за п'ятьма договорами позики.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
За приписами частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За частиною першою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Системне тлумачення статті 113, пункту 1 частини першої статті 120, частини першої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що подання кредиторами грошових вимог до боржника - фізичної особи та їх розгляд судом здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абзац другий - п'ятий частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно із резолютивною частиною постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 (провадження №3/163/1125/23) штраф у розмірі 3567630,77 грн підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи та інші санкції « 05» Державна митна служба України»).
Частиною третьою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що органи, які контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (далі - постанова №106) визначено перелік органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно до постанови №106 органом, що контролює справляння надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» визначено Державну митну службу України.
Тобто вказаний штраф підлягає стягненню на рахунок, відкритий в органі Казначейства, а Державна митна служба є органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету.
Отже, враховуючи відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 12.06.2024, можливість задоволення вимог кредитора щодо стягнення з боржника штрафу за порушення митних правил можливо було лише з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства.
З урахуванням викладеного, конкурсний кредитор мав заявити до боржника вимоги щодо штрафу у розмірі 3567630,77 грн, накладеного постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23. Вказані вимоги підлягали б включенню до реєстру вимог кредиторів та задоволенню в рамках судових процедур у справі про неплатоспроможність.
Проте митний орган, який згідно із постановою №106 є органом контролю справляння надходжень бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081100, такі вимоги в процедурі неплатоспроможності ОСОБА_1 не заявляв.
Частиною другою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За визначенням, наведеним у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Приписами статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено порядок та загальні підстави для закриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Так, відповідно до частини першої названої статті Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: 1) невнесення боржника - юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи; 4) перебування у провадженні господарського суду справи про банкрутство (неплатоспроможність) того самого боржника; 5) відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 6) затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому цим Кодексом; 7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 8) якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог; 8-1) якщо відкрита справа про банкрутство господарських товариств, які відповідають сукупно таким критеріям: є оператором критичної інфраструктури; частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану; державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв), крім господарських товариств, які ліквідуються за рішенням боржника; 9) боржником є оптовий постачальник електричної енергії; 10) якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України; 11) якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України; 13) прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; 14) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню (частина четверта статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною третьою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
У разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів (частина четверта статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
З наведеного Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 1 частини третьої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства (у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів) або на підставі частини першої статті 134 у взаємозв'язку з нормами пункту 5 частини першої статті 90 цього Кодексу (у зв'язку з погашенням боргів боржника) має наслідком реалізацію мети такого провадження у виді звільнення боржника від боргів.
Поряд з цим частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2)сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
Апелянт вважає, що виконання боржницею вимоги щодо сплати штрафу у розмірі 3567630,77 грн, накладеного постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23, є нерозривно пов'язаним з особистістю боржника, а тому ОСОБА_1 не могла бути звільнена від сплати штрафу.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки вважає, що вимоги до боржника по сплаті штрафу не є нерозривно пов'язаними з особою боржника, адже обставина, що саме на боржника відповідно до постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 накладено штраф, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі, тобто вимоги до боржника по сплаті штрафу не є такими, що можуть бути задоволені лише боржником, такі вимоги можуть бути виконані іншою особою.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі правильно визнав такою, що не підлягає виконанню постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 3567630,77 грн.
Однак, на думку колегії суддів, зазначення місцевим господарським судом про те, що постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 не підлягає виконанню в частині конфіскації в дохід держави товарів загальною вартістю 3567630,77 грн, є помилковим, оскільки конфіскація майна є негрошовим зобов'язанням перед кредитором, і безпосереднє задоволення вимог у такій формі виведено за рамки процедури банкрутства.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно із частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали в частині визнання такою, що не підлягає виконанню постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 в частині конфіскації в дохід держави товарів загальною вартістю 3 567 630,77 грн. В іншій частині ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 276, 281 - 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/2314/24 скасувати в частині визнання такою, що не підлягає виконанню постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 в частині конфіскації в дохід держави товарів загальною вартістю 3567630,77 грн.
Пункт 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/2314/24 викласти в наступній редакції:
« 5.Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню, у тому числі визнати такою, що не підлягає виконанню постанова Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 в частині штрафу в дохід держави у розмірі 3567630,77 грн».
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинської митниці витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в сумі 1211,20 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повну постанову складено 17.04.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя О.Ю. Аленін