Справа №643/1029/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/253/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: арешт майна
15 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-за участі секретаря ОСОБА_5 ,
-представника власника майна ОСОБА_6 ,
-прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2025 року,-
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Цією ухвалою слідчого судді клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури задоволено та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було вилучене 20.01.2025 в ході обшуку транспортного засобу «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 майно, а саме на: мобільний телефон Iphone 11 imei 1 НОМЕР_2 ; мобільний телефон Iphone 14 Plus в темно-синьому кольорі.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
В обґрунтування апеляційної скарги послався на те, що слідчим ДБР було вилучено майно у особи, яке знаходилося поза межами транспортного засобу, на обшук якого було надано дозвіл, оскільки мобільні телефони перебували не в транспортному засобі, а особисто в ОСОБА_9 . Наголосив, що обшук було проведено без участі адвоката, оскільки до його прибуття на місце обшуку мобільні телефони вже були вилучені. Вважає, що вилучене майно не містить будь яких відомостей, що мають значення для кримінального провадження, а матеріали клопотання не свідчать про можливу причетність ОСОБА_9 до вчинення будь якого кримінального правопорушення.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні представник власника майна підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати арешт майна, а прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника власника майна, прокурора, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що Харківською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62024170020004326 від 17.06.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України, досудове розслідування в якому проводиться другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби від 20.01.2023 № 151-о переведена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу позапланових перевірок Управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області з 20.01.2023, яка відноситься до категорії «Б» посад державної служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, згідно з ч. 3 ст. 18 КК України, ОСОБА_10 є особою, яка постійно здійснює функцію представника влади, тобто є службовою особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ОСОБА_10 , як посадова особа органу державної влади, зобов'язана була діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами) (далі - Положення про ДПС), Державна податкова служба України (далі за текстом - ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, згідно з п. 2 Положення про ДПС, ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом п.2 Положення про ДПС, передбачені основні завдання ДПС, у тому числі реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно п. 4 Положення про ДПС, ДПС відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі: здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); застосовує до платників податків (платників єдиного внеску) передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; складає стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносить постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом; здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом та обігом; організовує роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійсненням контролю за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснює контроль за виробництвом, обігом та реалізацією підакцизних товарів, за їх цільовим використанням, забезпечує міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; здійснює контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на такі вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; здійснює контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої; проводить роботу, пов'язану з посиленням боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального та інших підакцизних товарів (продукції); проводить контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення розрахункових операцій та застосування реєстраторів розрахункових операцій; здійснює контроль за дотриманням встановлених законом строків проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Наказом від 11.11.2022 № 174 зі змінами, внесеними наказами Головного управління ДПС у Харківській області від 17.05.2023 № 254, від 16.11.2023 № 535, від 18.01.2024 № 35, від 20.11.2024 № 381, від 04.12.2024 № 438, від 14.01.2025 № 19 затверджено Положення про управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області (далі - Положення про управління).
Відповідно до п. 1.3 Положення про управління до складу управління входять структурні підрозділи відповідно до затвердженої організаційної структури ГУ ДПС затвердженої Головою ДПС (або особою, на яку покладене виконання обов'язків).
В.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області 11.11.2022 затверджено Положення про відділ позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області, а також 18.01.2024 затверджено зміни до нього.
Відповідно до п. 1.3. Положення, роботу відділу спрямовує та координує начальник відділу, який безпосередньо підпорядковується начальнику управління оподаткування фізичних осіб.
Водночас, відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України та Закону України «Про запобігання корупції» посада заступник начальника управління- начальник відділу позапланових перевірок Управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області належить до посад, що займають відповідальне становище, оскільки згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «Б».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Отже, ОСОБА_10 , обіймаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу позапланових перевірок Управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу, а також службовою особою, що займає відповідальне становище, здійснюючи функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи своє службове становище, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинила корупційний кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_11 перебуває у шлюбі із ОСОБА_12 , яка є фізичною особою - підприємцем з 2021 року, основний вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Свою діяльність ОСОБА_12 здійснює за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_12 перебуває на загальній системі оподаткування та має ліцензію на здійснення торгівлі підакцизними товарами. Розрахунок з покупцями здійснюється за допомогою РРО.
У липні 2024 року (точну дату на даний час під час досудового розслідування не було встановлено), за адресою реєстрації ОСОБА_12 : АДРЕСА_2 , надійшов лист з Краснокутської державної податкової інспекції про надання документів щодо ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_12 за 2023 рік. На цій лист ОСОБА_12 ніяк не відреагувала та документи не надавала.
У жовтні 2024 року (точну дату на даний час під час досудового розслідування не було встановлено) на телефон дружини зателефонував представник ГУ ДПС у Харківській області та повідомив, що під час ведення господарської діяльності у ФОП ОСОБА_12 виникла розбіжність між звітними даними та даними за РРО у 2023 році. ОСОБА_12 було повідомлено, що на адресу її реєстрації буде надіслано лист про надання необхідних документів щодо виникнення розбіжності та буде проведена податкова перевірка.
ОСОБА_11 разом із своєю дружиною звернувся до Краснокутської ДПІ для з'ясування подальших дій, на що їм повідомили, що з цим питанням необхідно звернутися до відповідного управління ГУ ДПС у Харківській області, яке розташовується за адресою: м. Харків, вул. Болбочана Петра, 25.
01 листопада 2024 року ОСОБА_11 перебував по особистим справам у м. Харкові та вирішив приїхати до ГУ ДПС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Болбочана Петра, 25, для з'ясування причин надходження листів із ГУ ДПС у Харківській області на адресу реєстрації його дружини ФОП ОСОБА_12 . В цей же день приблизно о 10 год. 30 хв. він прибув за вказаною адресою та повідомив на вході охоронцю, що він прибув для з'ясування причин щодо надходження листів із ГУ ДПС у Харківській області на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_12 . Приблизно о 10 год. 48 хв. до нього вийшла заступник начальника відділу позапланових перевірок ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_13 , яка провела його до службового кабінету заступника начальника - начальника відділу позапланових перевірок ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_10 .
Під час бесіди ОСОБА_10 та ОСОБА_13 детально роз'яснили ОСОБА_11 суть порушень, на їхню думку, вчинених ФОП ОСОБА_12 під час здійснення підприємницької діяльності у 2023 році. Зі слів ОСОБА_10 та ОСОБА_13 суть порушень полягала у виникненні розбіжностей між поданою
ФОП ОСОБА_12 декларацією за 2023 рік та сумою виторгу згідно реєстратору розрахункових операцій (далі за текстом РРО). Сума такої розбіжності складала понад 3,5 мільйона гривень. З їх слів, перебуваючи на загальній системі оподаткування, ФОП ОСОБА_12 при досягненні суми понад 1 мільйон гривень повинна була стати платником ПДВ з 11 числа наступного місяця. Згідно їх підрахунків сума донарахувань до державного бюджету повинна складати близько 700 тисяч гривень.
Після даного роз'яснення ОСОБА_13 покинула службовий кабінет, а ОСОБА_10 залишилась із ОСОБА_11 наодинці. В цей час у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за непроведення перевірки ФОП ОСОБА_12 . Доводячи свій умисел до кінця, ОСОБА_10 близько 11 год. 15 хв. звернулась до ОСОБА_11 із запитанням, що він зможе їй запропонувати за непроведення перевірки ФОП ОСОБА_12 .
На це, ОСОБА_11 не зрозумівши запитання, відповів, що не знає, на що ОСОБА_10 перепитала його ще раз, на скільки він готовий, тим самим продовжила реалізацію злочинного умислу, направленого на досягнення мети щодо одержання неправомірної вигоди.
Не отримавши від ОСОБА_11 пропозиції, ОСОБА_10 запропонувала останньому надати їй 2000 доларів США в якості неправомірної вигоди, зробивши це шляхом жесту із двох пальців, одночасно запитавши ОСОБА_11 , чи в змозі останній надати грошові кошти у вказаному розмірі. ОСОБА_11 погодився на пропозицію, однак повідомив, що йому потрібен час для збирання необхідної суми грошових коштів. Під час їх діалогу ОСОБА_10 наполягала на тому, що гроші необхідно надати в цей же день.
Близько 11 год. 21 хв. ОСОБА_11 залишив службовий кабінет ОСОБА_10 .
В подальшому, о 13 год. 44 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, отримала телефонний дзвінок у інтернет месенджері «WhatsApp» від ОСОБА_11 . Під час даної розмови ОСОБА_11 запитав у ОСОБА_10 , де вони можуть зустрітись, на що ОСОБА_10 повідомила, щоб він під'їхав знов до її службового кабінету, розташованого за вищевказаною адресою.
Того ж дня, близько 14 год. 02 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, отримала телефонний дзвінок у інтернет месенджері «WhatsApp» від ОСОБА_11 . Під час телефонної розмови ОСОБА_11 повідомив, що він прибув до ГУ ДПС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Болбочана Петра, 25, на що ОСОБА_10 відповіла, що його зараз пропустять.
Того ж дня, близько 14 год. 03 хв. ОСОБА_11 зайшов до службового кабінету ОСОБА_10 , розташованого за вищевказаною адресою. Остання, перебуваючи на своєму робочому місці, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, відкрила верхню шухляду свого столу, вказуючи таким чином своїми діями на місце, куди ОСОБА_11 має покласти грошові кошти, що є предметом неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, а також побоюючись викриття правоохоронними органами, ОСОБА_10 спитала у ОСОБА_11 , чи не має він наміру викрити її в одержанні неправомірної вигоди. Отримавши від ОСОБА_11 відповідь, про те, що він не викриє її у одержанні неправомірної вигоди, ОСОБА_10 одержала від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у раніше обумовленому розмірі в сумі 2000 доларів США, які знаходились у паперовому конверті білого кольору, що ОСОБА_11 поклав у заздалегідь вказане ОСОБА_10 місце - шухляду її робочого столу, тим самим ОСОБА_10 одержала неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США за невчинення дій, що входили до її службових повноважень, а саме: проведення перевірки та донарахування податкових зобов'язань дружині ОСОБА_11 - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_12 , чим довела свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, до кінця.
Таким чином, ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.
20.01.2025 ОСОБА_10 було повідомлено про підозру за ч.3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_10 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; відповідями на доручення на проведення слідчих дій; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином, наявні достатні докази того, що начальник відділу позапланових перевірок Управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_10 19.06.1974 року скоїла вищезазначене кримінальне правопорушення.
Також на даний час у слідства є підстави вважати, що до вищезазначених дій може бути причетний начальник управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Задовольнивши клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що накладення арешту на майно необхідне з для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а посилання представника власника про зворотне є безпідставними.
Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.
Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.
Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, а тому доводи представника власника майна про відсутність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, не приймаються до уваги.
Відповідно до порядку, передбаченого ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Доводи захисника про відсутність підстав для вилучення мобільних телефонів, оскільки вони перебували не в транспортному засобі, в даному випадку є необґрунтованими, оскільки ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 17 січня 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку у тому числі з метою вилучення мобільних телефонів.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2025 року про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №62024170020004326 від 17.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України -залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді