Справа № 529/269/24 Номер провадження 22-з/814/78/25 Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
16 квітня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі Коротун І. В.
розглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
про ухвалення додаткового рішення до постанови Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості, -
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4106525 від 30.05.2021, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 000 грн, відсотків в розмірі 18 750 грн та комісії за надання кредиту - 1100 грн, у загальній сумі 29 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 4 612,10 грн, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 1612,10 грн та витрат на правничу правову допомогу в сумі 3 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , направивши 19.11.2024 засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2024 року - залишено без змін.
11.02.2025 через систему «Електронний суд» ТОВ «Діджи Фінанс» сформувало заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у порядку ст. 141 ЦПК України, у розмірі 6 000 грн (т.2 а.с.29-31).
Заява мотивована тим, що позивач, скориставшись своїм правом, звернувся до АБ «Анастасії Міньковської» щодо отримання професійної допомоги для можливості правильного формування та подання відзиву на апеляційну скаргу до суду. Позивач надає усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що доводить співмірність витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом та обсягом. Відповідно до картки руху документу, яка долучається до даної заяви, дата доставки до електронного суду постанови Полтавського апеляційного суду від 05.02.2025 у справі №529/269/24 (номер провадження 22- ц/814/886/25) - 07.02.2025, а отже позивач не пропустив строк для подання доказів отримання професійної правничої допомоги у справі, що мають бути подані протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення
Апеляційний суд у складі колегії суддів, вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення (постанови), зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» зазначало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ «Діджи Фінанс»очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, складають витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 6 000,00 грн, що складається (попередньо) із таких витрат: аналіз чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналіз наявних кредитних та платіжних документів; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс»; складання відзиву на апеляційну скаргу, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які апелянт поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції (т.1 а.с. 241-247).
До заяви про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Діджи Фінанс» додано: копію договору №42649746 від 11.12.2023 про надання правової допомоги; копію додаткової угоди №003107614055 від 09.02.2024 до договору про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023; копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АБ «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги від 11.02.2025; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.02.2025 (т.2 а.с. 34-39).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з урахуванням наданих доказів, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу, надану АБ «Анастасії Міньковської» позивачу ТОВ «Діджи Фінанс», підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Таким чином, при вирішенні питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінки сторін під час судового процесу тощо.
Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, додатковій постанові від 14.04.2022 у справі №755/18750/20 сформував висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду АБ «Анастасії Міньковської» документів, їх значення для спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000 грн не є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Оцінюючи співмірність визначеного розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, апеляційний суд, перш за все, виходить з того, що спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним.
На підставі викладеного та враховуючи принципи розумності, справедливості та пропорційності, колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача належить 3 000 грн понесених витрат (визначена з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд у складі колегії суддів, приходить до висновку, що заява ТОВ «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача понесених витрат у суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ч. 4, 6 ст. 127, ч. 8 ст. 141, п. 3 ч. 1 ст. 270, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково і ухвалити додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 3 000 грн.
Додаткове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 16 квітня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов