Справа № 761/12795/25
Провадження № 1-кс/761/8984/2025
01 квітня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 009 80 від 29.09.2023, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Білогорська Амурської області Російської Федерації, громадянин України, українець, з вищою освітою, офіцер з особливих доручень УДО, полковник, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 05.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру та 24.03.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до якої останній підозрюється у вчиненні:
-державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, вчиненої в умовах воєнного стану;
-державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб;
-пособництва до готування терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров?я людини, заподіяння значної майнової шкоди, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, за попередньою змовою групою осіб;
-виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненому службовою особою;
-у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.04.2025.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді від 03.03.2025 продовжений до одинадцяти місяців, тобто по 05.04.2025.
Підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику 25.03.2025 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження з метою ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення та/або продовжити злочинну діяльність.
З огляду на викладене, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного, стверджували, що наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати провадженню ОСОБА_5 не має, просили відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та згідно з практикою ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК.
Згідно з попередніми рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити злочинну діяльність.
Вирішуючи питання існування зазначених ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений, зокрема в умовах воєнного стану, шляхом надання представникам спецслужб держави-агресора допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, свідчать про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Також не виключено, що безпосередній зв'язок підозрюваного з представниками спецслужб Російської Федерації унеможливить встановлення місцезнаходження останнього у разі його виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію.
Крім того, вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.
Водночас слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів на спростування доводів прокурора щодо існування ризиків, а тому вважає, що більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Також, однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
На підставі доручення про відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК стороні захисту 25.03.2025 повідомлено про завершення досудового розслідування.
Згідно ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК не включається у строки досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою необхідно продовжити.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя може не визначати розмір застави при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених, зокрема, ст. 111 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою без визначення розміру застави по 03 травня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1