Справа №760/6121/25 Провадження №1-кс/760/3869/25
«17» квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника третьої особи стосовно майна якої вирішується питання адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
У березні 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна.
«11» березня 2025 року (на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 10 березня 2025 року) скарга та додані до неї документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Ухвалою від 11.05.2023 (справа № 760/8890/23, Провадження № 1-кс/760/4072/23) слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва задовольнила клопотання заступника начальника відділу нагляду додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №22022101110000911 від 21 грудня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України. Слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно яке було тимчасово вилучено 20.04.2023 року під час обшуку у приміщеннях у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.04.2023 а саме на: документи: виписку по рахунках, на 2 арк., акт проверки от 02 вересня 2019 року на 4 арк., предписание № 172-Р/19 от 02 вересня 2019 року, уведомление исх. № 1555 от 03 вересня 2019 року, схему расположения земельных участков на 2 арк., фототаблицю на 2 арк., документи російською мовою в прозорому файлі всього на 33 арк., виписки по рахунку на 12 арк., виписку по рахунку, договор аренды qi 15 листопада 2015 року, арк. паперу (частина док. щодо адміністративного штрафу), договор денежного займа от 02 січня 2015 року, чорнові записи на 12 арк., чорнові записи на 2 арк., договор вклада от 05 лютого 2015 року; ноутбук марки «HP», S/N: 8CG11301 VF та зарядний пристрій; диск накопичував Store Jet 1 ТВ А576021482; мобільний телефон AGM; мобільний телефон «Samsung»; флешку марки «Data Traveler II» 2 Gb Kingston,; печатку TOB «Еф Сі Ай Інвест». Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано. Вважає, що арешт майна, накладений відповідно до Ухвали від 11.05.2023 року, необгрунтовано та відпала потреба в застосуванні цього заходу, а тому даний арешт повинен бути скасований з огляду на наступні обставини. Мету для накладення арешту слідчий суддя визначив - забезпечення збереження речових доказів. Вказаний арешт накладений необгрунтовано, виходячи з наступного: В порушення пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при розгляді клопотання прокурора про арешт майна слідчим суддею не врахована правова підстава для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Слідчий суддя, визначаючи підставою для накладення арешту на майно - збереження речових доказів, не врахував, що тимчасово вилучене майно не є доказами у даному кримінальному проваджені. Відповідно, в мотивувальній частині ухвали відсутнє посилання на відповідність такого майна (документів, телефонів, планшету та ноутбуку) критеріям, визначеним статтею 98 КПК України (майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення). Слідчим суддею при розгляді клопотання про накладення арешту не встановлено наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини першої ст. 170 КПК України, що передбачено ч. 1 ст. 173 КПК України, як обов'язкова передумова для накладення арешту на майно. Мотиви, які саме ризики існують та чим це підтверджується в ухвалі не наведені. Вказане вище свідчить про неврахування слідчим суддею доказового значення майна, на яке нею накладений арешт, та необґрунтованість арешту. Вилучені під час обшуку 20 квітня 2023 року речі не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку від 04.04.2023, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, тому за правилами ч. 7 ст. 236 КПК України вважаються тимчасово вилученим майном. Саме вилучення слідчим слідчої групи в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном юстиції ОСОБА_6 майна було незаконним, здійсненим З недотриманням підстав, визначених ч. 2 ст. 168 КПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.Слідчим під час вилучення не вказано, що вилучення електронних носіїв інформації разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, або доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. В протоколі обшуку від 20.04.2023 про це не зазначено.Згідно з пунктам 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.Мобільні телефони, планшет, ноутбук та документи є власністю родини ОСОБА_4 , яка ними використовується в господарській діяльності.Вилучення та накладення арешту на вищевказане майно є нерозумним, не співмірним та не відповідає завданням кримінального провадження з огляду на відсутність зазначення в ухвалі ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 ст. 170 КПК України, а відповідно необгрунтованим.Як свідчать матеріали кримінального провадження, відносно ОСОБА_4 кримінальне провадження не відкривалось органом досудового слідства та не повідомлялось ОСОБА_4 про підозру вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України, в т. ч. за ч. 3 ст. 110-2 КК України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України).Крім того, ОСОБА_4 не є обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. З врахуванням наведеного, просив скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11.05.2023 (справа № 760/8890/23, Провадження № 1- кс/760/4072/23), згідно з якою накладений арешт на: документи: виписку по рахунках, на 2 арк., акт проверки от 02 вересня 2019 року на 4 арк., предписание № 172-Р/19 от 02 вересня 2019 року, уведомление исх. № 1555 от 03 вересня 2019 року, схему расположения земельных участков на 2 арк., фототаблицю на 2 арк., документи російською мовою в прозорому файлі всього на 33 арк., виписки по рахунку на 12 арк., виписку по рахунку, договор аренды от 15 листопада 2015року, арк. паперу (частина док. щодо адміністративного штрафу), договор денежного займа от 02 січня 2015 року, чорнові записи на 12 арк., чорнові записи на 2 арк., договор вклада от 05 лютого 2015 року; ноутбук марки «HP», S/N: 8CG11301 VF та зарядний пристрій; диск накопичувач Store Jet 1 ТВ А576021482; мобільний телефон AGM; мобільний телефон «Samsung»; флешку марки «Data Traveler II» 2 Gb Kingston,; печатку TOB «Еф Сі Ай Інвест»; зобов'язати слідчих у кримінальному провадженні №22022101110000911 від 21 грудня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України повернути ОСОБА_4 або його представникові вищезазначене вилучене майно.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 з'явився, клопотання підтримав, вказав, що арешт було накладено вже понад два роки тому, при цьому, з того часу будь - які слідчі дії не проводяться, ОСОБА_4 повідомлено про підозру не було. Також, вказав, що у кримінальному провадженні було проведено три обшуки та накладено арешти на вилучене майно. При цьому, два арешти вже на цей час було скасовано.
Орган досудового розслідування свого представника в судове засідання не направив, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Вислухавши представника третьої особи стосовно майна якої вирішується питання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року у справі № 760/8890/23, клопотання заступника начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 22022101110000911 від 21 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 110-2 КК України, задоволено, накладено арешт на речові докази, вилучені в ході проведеного 20 квітня 2023 обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року, у кримінальному провадженні № 22022101110000911 від 21 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 110-2 КК України, із забороною відчужувати, користуватися та розпоряджатися, а саме: виписку по рахунках ОСОБА_4 на 2 арк. акт проверки от 02 вересня 2019 року на 4 арк., предписание № 172-Р/19 от 02 вересня 2019 року, уведомление исх. № 1555 от 03 вересня 2019 року, схему расположения земельных участков на 2 арк., фототаблицю на 2 арк., документи російською мовою в прозорому файлі всього на 33 арк., виписки по рахунку ОСОБА_7 на 12 арк., виписка по рахунку на ОСОБА_4 , договор аренды от 15 листопада 2015 року, арк. паперу (частина док. щодо адміністративного штрафу), договор денежного займа от 02 січня 2015 року, чорнові записи на 12 арк., чорнові записи на 2 арк., договор вклада от 05 лютого 2015 року; ноутбук марки «HP», S/N: 8CG11301VF та зарядний пристрій, що належить ОСОБА_4 ; диск накопичувач Store Jet 1 TB A576021482, що належить ОСОБА_8 ; мобільний телефон AGM IMEI1: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 ; мобільний телефон «Samsung» IMEI: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 ; флешку марки «Data Traveler II» 2 Gb Kingston, що належить ОСОБА_8 ; печатку ТОВ «Еф Сі Ай Інвест», що належить ОСОБА_4 (а.с. 6 - 8).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження №22022101110000911, 21 грудня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 110-2 КК України (а.с. 9).
Слідчим суддею також досліджено Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2024 року (справа №760/12232) (а.с. 10 - 14), Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 березня 2025 року (справа №760/1462/25) (а.с. 15 - 17).
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності з клопотанням про скасування арешту до суду, який його наклав.
Аналогічна позиція щодо застосування положень статті 174 КПК України наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №569/4374/16-ц та постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №362/392/16-ц.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь - яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Як вбачається з матеріалів справи кримінальне провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2022 року, арешт на вилучене майно було накладено ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва 11 травня 2023 року. При цьому, органом досудового розслідування не було надано слідчому судді будь - яких доказів доцільності подальшого застосування арешту до майна вказаного у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь - яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року).
Слідчий суддя враховує, що при розгляді справи підстав для подальшого арешту майна встановлено не було.
З врахуванням вищенаведеного, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8 - 9, 94, 98, 131 - 132, 170, 173 - 174 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року у справі № 760/8890/23, на наступне майно:
- виписку по рахунках ОСОБА_4 на 2 арк. акт проверки от 02 вересня 2019 року на 4 арк., предписание № 172-Р/19 от 02 вересня 2019 року, уведомление исх. № 1555 от 03 вересня 2019 року, схему расположения земельных участков на 2 арк., фототаблицю на 2 арк., документи російською мовою в прозорому файлі всього на 33 арк., виписки по рахунку ОСОБА_7 на 12 арк., виписка по рахунку на ОСОБА_4 , договор аренды от 15 листопада 2015 року, арк. паперу (частина док. щодо адміністративного штрафу), договор денежного займа от 02 січня 2015 року, чорнові записи на 12 арк., чорнові записи на 2 арк., договор вклада от 05 лютого 2015 року;
- ноутбук марки «HP», S/N: 8CG11301VF та зарядний пристрій, що належить ОСОБА_4 ;
- диск накопичувач Store Jet 1 TB A576021482, що належить ОСОБА_8 ;
- мобільний телефон AGM IMEI1: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 ;
- мобільний телефон «Samsung» IMEI: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 ;
- флешку марки «Data Traveler II» 2 Gb Kingston, що належить ОСОБА_8 ;
- печатку ТОВ «Еф Сі Ай Інвест», що належить ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1