Справа №760/1438/25
Провадження №2/760/7139/25
17 квітня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Тесленко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
у січні 2025 року до Солом'янського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 , з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначає, що 06.09.2009 року, ОСОБА_1 , 20.07.1987, уклала шлюб з ОСОБА_2 , 19.02.1987, який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Могилів-Подільському Могилів-Подільського міського управління юстиції Вінницької області, про що зроблений актовий запис №161. У шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 29 червня 2010 року. Дитина проживає разом з нею, що підтверджується пропискою дитини. Шлюб між нею та відповідачем розірвано 11 березня 2014 року, що підтверджується копією рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2014 року по справі №138/259/14-ц. На даний час вона знаходиться у декретній відпустці по догляду за другою дитиною, а тому знаходиться у вкрай тяжкому матеріальному становищі. Зазначені нею обставини підтверджуються наступними доказами: свідоцтвом про народження дитини та довідкою про щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини. Окрім призначеної їй соціальної допомоги при народженні дитини вона не має будь - яких інших доходів, підприємницькою чи будь-якою іншою діяльністю не займається. Зазначені нею обставини підтверджуються довідкою виданою управлінням соціального захисту населення Солом'янського в місті Києві. У зв'язку з наведеним, просила стягнути з ОСОБА_2 19.02.1987, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 17.01.2025 року і до повноліття дитини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2025 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Тесленко І.О.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 05 лютого 2025 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Ухвала від 06 лютого 2025 року та копія позовної заяви з доданими матеріалами надсилалася за зареєстрованим місцем проживання відповідача вказаним у листі Виконавчого комітету Могилів - подільсьої міської ради (Вих. №02-22/236 від 30.01.2025 року), а саме: АДРЕСА_1 . Разом з тим, до суду повернувся поштовий конверт із вказаними документами з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справ № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Станом на день винесення рішення відзив на позовну заяву не надійшов. Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Могилів - Подільському Могилів - Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 06 вересня 2009 року (а.с. 15).
Рішенням Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11 березня 2014 року (справа №138/259/14-ц) шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с. 4- 5).
У шлюбі у позивача та відповідача народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Могилів - Подільському Могилів - Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, серія НОМЕР_3 від 14 липня 2023 року (а.с.17).
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади та інформації про задеклароване/ зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 13 - 14).
Крім того, позивачкою було укладено шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 від 11 березня 2022 року (а.с. 16).
Також, у позивачки та ОСОБА_4 є малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серія НОМЕР_5 від 13 березня 2024 року (а.с. 18).
Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що спільна дитина - син ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивачки, у свою чергу відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно положень ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року
№ 2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому счислі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Зі змісту ч. 1 ст. 183 СК України вбачається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Позивачка у своїй позовній заяві просить суд стягнути на її користь з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці.
Окрім того, цей розмір аліментів на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтей 150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Суд виходить із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалась обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Крім того, суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Відповідач є працездатним, доказів спростування цього суду надано не було, а тому суд вважає, що він спроможний сплачувати позивачу аліменти на утримання дитини.
Доказів того, що за станом здоров'я та матеріального становища відповідач не може сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, суду не надано. Також, суду не надано доказів щодо наявності у відповідача інших утриманців.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття. Суд керується виключно інтересами дитини та вважає, що саме такий розмір аліментів є необхідним і достатнім для нормального розвитку і утримання дитини, а тому задовольняє позовні вимоги.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріали справи будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач звільнений від оплати судового збору не містять.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 279, 352, 354 - 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 );
відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Суддя І. О. Тесленко