Справа № 758/16770/24
Категорія 61
15 квітня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
представника позивача - адвоката Фєтісова Є.П.,
представника відповідача - адвоката Чугаєнко О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання про можливість прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя та в порядку спадкування до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, -
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка по справі ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 . За свого життя 22 вересня 2006 року ОСОБА_3 здійснила особисте розпорядження на випадок своєї смерті - заповіт, яким заповіла усе належне їй майно позивачці - ОСОБА_2 .
Позивачка, звертаючись до Подільського районного суду міста Києва з даним позовом, посилалась на те, що відповідач ОСОБА_1 як непрацездатний вдівець спадкодавця ОСОБА_3 має право на спадкування після смерті дружини незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б йому, у разі спадкування за законом. Тобто, відповідачу ОСОБА_1 в порядку спадкування обов'язкової частки належить 1/4 частина спадкового майна - будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Підставою звернення з позовом про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті його дружини ОСОБА_3 , зазначено те, що він ухилявся від надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_3 , яка через похилий вік та онкозахворювання перебувала у безпорадному стані.
Звертаючись до суду з первісним позовом позивачка ОСОБА_2 просила усунути ОСОБА_1 від права на спадкування за законом та права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 02 січня 2025 року по вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У підготовче судове засідання від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя та в порядку спадкування.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , з 21 січня 1995 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час перебування у шлюбі 26 січня 2002 р. на підставі договору купівлі-продажу подружжям було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
24.09.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелко Д.Б. зареєстрована спадкова справа №73027982 щодо спадкування майна, належного ОСОБА_5 .
05 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Павелко Д.Б. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, зокрема на 1/2 частину двокімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , яка набута подружжям 26 січня 2002 р. на підставі договору купівлі-продажу, яку вважав спільним сумісним майном подружжя.
05 лютого 2025 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Павелко Д.Б. своєю постановою відмовила у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю документа, який підтверджує право власності та його державної реєстрації у відповідних органах у встановленому законом порядку.
У зустрічному позові ОСОБА_1 зазначає, що отримавши постанову нотаріуса, почав шукати причини відсутності відомостей про право власності на квартиру та віднайшов вдома серед речей покійної ОСОБА_3 копію договору дарування квартири, посвідченого 05 квітня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербиною Л.І. за № 3154.
Вимоги зустрічного позову ґрунтуються на тому, що квартира АДРЕСА_3 , є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України. Покійна дружина ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , без згоди ОСОБА_1 уклала договір дарування вищезазначеної квартири на користь своєї доньки від першого шлюбу, ОСОБА_2 . Однак, відповідно до статті 65 Сімейного кодексу України, розпорядження спільним майном подружжя вимагає згоди другого з подружжя. Оскільки позивач за цим зустрічним позовом не надавав такої згоди, вважає такий договір дарування укладеним з порушенням законодавства та недійсним.
Посилаючись на те, що до складу спадково майна повинна була б входити 1/2 частина квартири АДРЕСА_3 (з розрахунку, що ОСОБА_1 у цій квартирі належить 1/2 частина як спільне майно подружжя, а інша частина належала померлій та стала спадковим майном, обґрунтовував, що йому належить також 1/8 частина цієї квартири як обов'язкова частка у майні померлої дружини.
Звертаючись із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , просить:
- визнати недійсним договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербиною Л.І. 05 квітня 2006 року за № 3154;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на 1/2 частину двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Для вирішення питання про можливість прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом судом ухвалою від 25.02.2025 витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , з якої вбачається, що 14.01.2025 ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а також 05.02.2025 ОСОБА_1 подано заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 ; на 53/200 реконструйованого домоволодіння по АДРЕСА_1 , на 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні 15.04.2025 представник відповідача наполягала на задоволенні клопотання про прийняття зустрічного позову та їх спільний розгляд із справою про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування. Обґрунтовувала доцільність спільного розгляду тим, що рішенням у справі про усунення від права на спадкування, в разі задоволення позову, фактично ОСОБА_1 буде усунуто від права на спадкування на 1/8 частину квартири АДРЕСА_3 , щодо якої він має намір довести, що остання була незаконного передана у власність ОСОБА_2 , частина якої належить йому як частка у спільному майні з померлою, та частина - як обов'язкова частка непрацездатного вдівця.
Звертала увагу суду на те, що спільний розгляд обох заяв є доцільним, адже у такий спосіб будуть вирішені усі спірні спадкові питання після смерті ОСОБА_3 .
У судовому засіданні 15.04.2025 представник позивача заперечував проти прийняття зустрічного позову, посилаючись на те, що позови виникли з різних правовідносин, мають різні предмети доказування та спільний розгляд первісних та зустрічних позовних вимог призведе до затягування розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, дослідивши зміст зустрічного позову, вважає, що зустрічний позов не підлягає прийняттю до провадження, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.
Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. При постановленні ухвали про об'єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.
Вищевказана стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Таким чином, вирішуючи заяву про прийняття зустрічного позову, суд з'ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Дослідивши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 можна констатувати, що предметом зустрічного позову є визнання договір дарування квартири, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербиною Л.І. 05 квітня 2006 року за № 3154. Лише в разі задоволення цієї вимоги, можуть бути задоволенні похідні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку поділу спільного майна подружжя на 1/2 частину двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та права власності в порядку спадкування на 1/8 частину двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, за зустрічним позовом суду належить з'ясувати, чи була квартира об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, чи мала право ОСОБА_3 без згоди ОСОБА_1 відчужувати таку квартиру. Решта вимог зустрічного позову є похідними від вимоги про визнання договору недійсним та їх задоволення залежить від задоволення цієї вимоги.
Предметом первісного позову є вимоги про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
За первісним позовом суду належить з'ясувати, чи перебувала ОСОБА_3 в безпорадному стані, чи потребувала сторонньої допомоги, чи надавав її ОСОБА_1 .
Відтак, предмети доказування у первісному та зустрічному позовах різні. Розгляд первісного позову разом з розглядом зустрічного позову не є доцільним та призведе лише до затягування розгляду справи за первісним позовом.
Зокрема, розгляд зустрічних позовних вимог вимагає додаткового залучення осіб, витребування від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щербини Л.І. копію нотаріальної справи щодо посвідчення договору дарування, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Суд вважає, що первісний позов та зустрічний не є взаємопов'язаними, задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, і навпаки.
Враховуючи те, що спільний розгляд первісного позову та зустрічної позовної заяви не є доцільним, умови прийняття судом зустрічного позову відсутні, а також це лише сприятиме затягуванню часу розгляду первісного позову, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду разом з первісним позовом.
Відмова у прийнятті зустрічного позову не позбавляє відповідача права звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,193,194,260 ЦПК України, суд
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя та в порядку спадкування до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.
Управлінню Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 10500,00 грн. судового збору, сплаченого при поданні зустрічного позову 17.02.2025 згідно квитанції №4003-2953-4844-7590.
Роз'яснити позивачу за зустрічною позовною заявою, що відмова у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом не перешкоджає повторному зверненню із зазначеним позовом до суду на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
СуддяТ. В. Войтенко