Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4997/25
09 квітня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100120000104, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Cлідчий Управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100120000104, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.04.2025 року 13 год. 10 хв., перебуваючи у вагоні потяга КП «Київський метрополітен», який прямував до станції метро «Харківська» КП «Київський метрополітен» на підлозі побачив кастет, та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння кастету без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння кастету без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 , у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 р. за № 637/3077, помістив вищевказаний кастет у праву кишеню своєї кофти, яка була одягнена на ньому на той час, та розпочав його носити при собі, без передбаченого законом дозволу до моменту вилучення працівниками правоохоронного органу.
У подальшому, 07.04.2025 приблизно о 13 год. 10 хв. ОСОБА_4 , вийшовши з вагону потяга на станції метрополітену «Харківська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, у вестибюлі був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності у нього речей та предметів, обіг яких обмежено або заборонено законом, повідомив, що у правій кишені його кофти, яка одягнена на ньому, знаходиться кастет, який він придбав за вищевикладених обставин та незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Після чого, ОСОБА_4 був запрошений до кімнати поліції, що розташована за станції метрополітену «Харківська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де на підставі ст. 208 КПК України, в присутності двох запрошених понятих чоловічої статі, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 та обшуку його особистих речей, виявлено та вилучено з правої кишені його кофти, яка була одягнена на ньому, кастет, який відноситься до контактної не клинкової холодної зброї, виготовлений заводським способом по типу холодної зброї ударно-дробильної дії, який ОСОБА_4 , незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
08.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам: може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обґрунтованість підозри.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, просили застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100120000104, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
08.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, віднесено до нетяжкого злочину, оскільки санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваний ОСОБА_4 отримав у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.
Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, що підтверджується наступними доказами:
- рапортом про виявлене кримінальне правопорушення;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.04.2025 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.04.2025 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.04.2025 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.04.2025 року;
- висновком експерта № СЕ-19/111-25/21249-ХЗ від 08.04.2025 року.
При цьому оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.
Водночас слідча суддя зауважує, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурором доведено, що заявлені ризики наявні та виправдовують необхідність застосування до особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Також, слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який є громадянином України, неодруженим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, офіційно непрацевлаштований, не має на утриманні дітей, не є особою з інвалідністю, не має стійких соціальних зв'язків, що свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного.
Слідча суддя з урахуванням обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, дійшла висновку, що на даному етапі досудового розслідування застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, впливу на свідків та переховування від органу досудового розслідування та суду.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
В силу положень ч. 7 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на два місяці.
Відповідно до ст. 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 176-179, 181, 193 - 194, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу Управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100120000104, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. щоденно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду у визначений час;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, контактних засобів мобільного зв'язку та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватись від спілкування із свідками у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 08.06.2025 включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1