Справа № 758/12583/24
Категорія 4
15 квітня 2025 року
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Будзан Л.Д.,
з участю секретаря судового засідання Губенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Державне підприємство «Сетам» про визнання права власності на нерухоме майно, -
У квітні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Снісаренка Д.І. звернулась до суду із позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ДП «Сетам», в якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до ДП «Сетам» із заявкою на реалізацію арештованого майна. 10.08.2022 здійснено публікацію оголошення про проведення аукціону на сайті ДП «Сетам», реєстраційний номер лота - 515639, найменування майна - іпотека, квартира АДРЕСА_1 , ціна - 1168095,60 грн. Торги із продажу зазначеної нерухомості неодноразово зупинялись, та в подальшому торги було відновлено та призначено дату їх проведення - 10.06.2024. Позивачем сплачено гарантійний внесок в сумі 58404,78 грн та прийнято участь в аукціоні. За результатами аукціону переможцем стала позивач. Однак, в період із 10.06.2024 по 27.09.2024 відповідачем, в порушення вимог закону, приймались постанови про відкладення проведення виконавчих дій. 27.09.2024 сформовано протокол № 613575, відповідно до якого переможцем аукціону стала позивач, та, останній визначено строк до 11.10.2024 для оплати залишку вартості майна в сумі 1109690,82 грн. Позивачем сплачено зазначену суму 01.10.2024. Однак, 02.10.2024 позивачу подзвонив представник відповідача, вказавши про необхідність написання заяви про повернення коштів, на що позивач не погодилась. Одразу після зазначеної розмови та відмови позивача, на сайті ДП «Сетам» було розміщено повідомлення про зупинення торгів, у зв'язку із постановою про відкладення проведення виконавчих дій. Позивач вказує, що відповідач умисно затягував час для формування протоколу, і після сплати позивачем коштів за придбане майно продовжив свої дії, які були направлені на унеможливлення отримання позивачем права власності на майно. Відповідач на видав позивачу належним чином оформлений акт про реалізацію предмета іпотеки, що унеможливлює подальше оформлення права власності позивача на нерухомість, тому позивач просить суд захистити її права шляхом задоволення позову про визнання за нею права власності на нерухоме майно.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 16.10.2024, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В листопаді 2024 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на позов, у яких останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що дійсно 10.08.2022 оголошено прилюдні торги лот № 515639 за початковою ціною 1168095,60 грн, однак, торги по теперішній час зупинені з огляду на п. 5 наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2022 № 2343/5 «Деякі питання реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану», та в зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норми на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120. 01.09.2022 державним виконавцем, на виконання вимог ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій на підставі п. 5 наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2022 № 2343/5. Аналогічні постанови виносяться державним виконавцем по теперішній час, в тому числі, з огляду на дотримання прав власника арештованого та описаного майна ОСОБА_2 . В зв'язку з постійним продовженням військового стану, торги не відновлюються, та видати акт про прилюдні торги не вбачається можливим, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.01.2025, у справі закінчено підготовче провадження т призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача подав письмову заяву, в якій просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, судовий розгляд провести у його відсутності та у відсутності позивача.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, жодних клопотань на адресу суду не подавав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, жодних клопотань на адресу суду не подавав.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 55, 124 Конституції України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з вимогами ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що в провадженні Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 758/11934/13-ц, виданого 13.12.2013 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Юніон» заборгованості за кредитним договором в сумі 260270,55 грн.
Постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.11.2019 у вказаному виконавчому провадженні було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 , а постановою від 23.11.2021 було описано та накладено арешт на належну боржнику ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Крім того, наявні у справі докази свідчать про те, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться за споживчим кредитом в іпотеці ПАТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Юніон».
26.01.2022 Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано до ДП «Сетам» заявку на реалізацію зазначеного майна.
10.08.2022 здійснено публікацію оголошення про проведення аукціону на сайті ДП «Сетам», реєстраційний номер лота - 515639, найменування майна - іпотека, квартира АДРЕСА_1 , ціна - 1168095,60 грн.
З копії матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в період із 01.09.2022 по 24.10.2024 проведення виконавчих дій неодноразово відкладалось з огляду на п. 5 наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2022 № 2343/5 «Деякі питання реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану», та в зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норми на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120, про що державним виконавцем виносились відповідні постанови в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Відповідно до копії постанови начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.06.2024 про результати перевірки законності виконавчого провадження, встановлено, що державним виконавцем неодноразово порушувались строки винесення постанов про відкладення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, чим порушувались вимоги ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 13, ст.. 32 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» та пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2022 № 2343/5 «Деякі питання реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.06.2022 за № 634/37970.
Постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.09.2024, відкладено проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, до 24.09.2024.
Відповідно до протоколу ДП «Сетам» № 613575, який сформовано 27.09.2024, аукціон (торги) з продажу лота № 515639, найменування майна - іпотека, квартира АДРЕСА_1 , ціна 1168095,60 грн, відбулись 10.06.2024, переможцем аукціону визначено ОСОБА_1 , та встановлено до 11.10.2024 строк переможцю для внесення коштів.
01.10.2024 позивачем сплачено обумовлену в протоколі суму, що підтверджується копією квитанції.
Однак, постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.10.2024 відкладено проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.
Доказів звернення позивача до відповідача або до третьої особи із вимогою видати акт про реалізацію предмета іпотеки, а також оскарження неправомірних, на думку позивача, дій відповідача та/або третьої особи, матеріали справи не містять, та стороною позивача суду надано не було.
Крім того, відсутні докази звернення позивача до нотаріуса, та, відповідно, відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про придбання майна з електронного аукціону та належної реєстрації права власності за позивачем у визначеному законом порядку.
Звертаючись до суду із позовними вимогами про визнання права власності на нерухоме майно, яке придбано з аукціону (торгів), позивач вказує, що неправомірні дії відповідача унеможливлюють належне оформлення прав позивача на нерухомість, а відтак наявні підстави для задоволення позову.
Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача наводить доводи про те, що дії відповідача в рамках виконавчого провадження, в тому числі, щодо реалізації арештованого майна узгоджуються із вимогами закону, видати акт про прилюдні торги не вбачається можливим, оскільки, в період дії в країні військового стану будуть порушені права боржника з огляду на приписи положень розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку», та пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2022 № 2343/5 «Деякі питання реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану», а відтак відсутні підстави для задоволення вимог про визнання за позивачем права власності на квартиру.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Правила проведення електронних торгів визначено Порядком проведення електронних торгів, які затверджені наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.
Відповідно до вказаного Порядку організатор електронних торгів (ДП «Сетам») розміщує інформацію в системі електронних торгів, виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.
Як зазначалось вище, аукціон (торги) з продажу лота № 515639, найменування майна - іпотека, квартира АДРЕСА_1 , ціна - 1168095,60 грн., - відбулися 10.06.2024, переможцем аукціону визначено ОСОБА_1 , та встановлено строк переможцю до 11.10.2024 для внесення коштів, а 01.10.2024 позивачем сплачено обумовлену в протоколі суму, що підтверджується копією квитанції.
Стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах, визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016., яким передбачено продаж майна боржника (п.1 Розділ І).
Згідно з п. 4 розділу X Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу X Порядку).
Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України, особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідності до статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Частинами 1-2 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Зі змісту позову та наявних у справі доказів вбачається, що підстави позовних вимог зводяться до обґрунтувань неправомірності дій державного виконавця, що унеможливлює набуття позивачем права власності на нерухоме майно у визначеному законом порядку, однак, представником позивача не надано суду доказів визнання у встановленому законом порядку неправомірності та безпідставності невидачі як акту про реалізацію предмета іпотеки, так і свідоцтва про придбання майна з електронного аукціону, та вказані вимоги не є предметом розгляду у даній справі, а відтак суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту її порушених прав шляхом визнання права власності на квартиру в судовому порядку не є належним з огляду на правовідносини, що склались між сторонами.
Крім того, при вирішення позовних вимог суд окремо звертає увагу на те, що відповідно до положень статті 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 47 Закону України «Про іпотеку», акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги.
Державний виконавець, приватний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася, відповідно до вимог цього Закону. У разі відмови видати акт про реалізацію предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець повинен протягом п'яти робочих днів з дня закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повідомити про це організатора прилюдних торгів, іпотекодержателя, іпотекодавця та покупця.
Повідомлення, що містить підстави для відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписується державним виконавцем і начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем та скріплюється його печаткою. Відмова державного виконавця, приватного виконавця видати акт про реалізацію предмета іпотеки може бути оскаржена відповідно до законодавства.
На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) вказала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином.
Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець.
Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)).
При цьому, на думку суду, не має вирішального значення, чи майно було набуте новим власником за результатами торгів, що відбулися, чи було передане стягувачу на підставі того, що торги було визнано такими, що не відбулися, оскільки в обох випадках такий перехід права власності здійснюється за результатами певної процедури, яку провело саме ДП «Сетам», і на підставі фіксації ситуації щодо торгів саме цим підприємством.
Відтак, акт про реалізацію предмета іпотеки є договором, а свідоцтво право підтверджуючим документом, виданим на підставі такого акта, який є правовстановлюючим документом.
Близький за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021року у справі № 359/2794/14-ц (провадження № 61-18746св20).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19).
Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У контексті забезпечення права особи на доступ до правосуддя, суд звертає увагу на те, що позивач, користуючись належним чином своїми процесуальними правами, в тому числі правничою допомогою, з урахуванням наведених вище обставин мала реальну можливість як звернутись із позовом, заявивши позовні вимоги до всіх належних відповідачів, так і подати клопотання про їх залучення в ході розгляду справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Суд вважає, що у даній справі відповідачами, окрім Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), мало б виступати ДП «Сетам», як продавець майна та організатор торгів, а також у справі мали б бути залучені боржник та іпотекодержатель спірного майна, оскільки, заявлені вимоги стосуються прав та обов'язків зазначених осіб.
Натомість будь-яких заяв/клопотань на відповідній стадії розгляду справи, в тому числі, про залучення співвідповідачів у цій справі як позивачем, так ї її представником заявлено не було.
Без залучення та участі в розгляді справи всіх належних відповідачів позовні вимоги об'єктивно вирішені бути не можуть, оскільки, лише за наявності належного складу відповідачів, прав та обов'язків яких стосується предмет позову у справі, суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та можливість їх задоволення.
При цьому, інші наведені доводи в обґрунтування позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно, придбане на аукціоні (торгах) не спростовують наведених висновків суду.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав з огляду на правовідносини, які склались між сторонами, а також не залучено до участі у справі всіх належних співвідповідачів, прав та обов'язків яких стосуються заявлені позовні вимоги, а тому в задоволенні позову про визнання права власності на квартиру слід відмовити.
В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 141, 142, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Державне підприємство «Сетам» про визнання права власності на нерухоме майно, відмовити.
Судові витрати залишити за ОСОБА_1 по фактично понесеним.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні ім'я та найменування сторін:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 34482497, адреса: м. Київ, проспекту Гонгадзе, 55-Б;
третя особа Державне підприємство «Сетам», ЄДРПОУ 39958500, адреса: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6.
Повний текст рішення складено та оголошено 15 квітня 2025 року.
Суддя Леся БУДЗАН