печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16271/25-к
пр. 1-кс-15749/25
15 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-
09.04.2025 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42023000000001998 від 18.12.2023 на майно, а саме мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження, користування майном.
15 квітня 2025 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001998 від 18.12.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. ч. 1, 2 ст. 369 КК України, юридичної особи ТОВ «Люкс-рейзен біс» (код ЄДРПОУ 42759248), щодо якої здійснюється провадження, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , являючись керівником ТОВ «Люкс-рейзен біс», за попередньою змовою з керівником ПП «Корпорація ліній розвитку» (код ЄДРПОУ 41409803) ОСОБА_6 , яка будучи менеджером в групі компаній під маркетинговою назвою «KLR Bus», яка надає послуги з міжнародних автобусних перевезень пасажирів, та до складу якої входять у тому числі
ТОВ «Люкс-рейзен біс» (код ЄДРПОУ 42759248), ПП «Корпорація ліній розвитку», ТОВ «Дрім лайнс» (код ЄДРПОУ 43915870), та іншими невстановленими особами надала неправомірну вигоду ОСОБА_5 , яка являлась службовою особою, за вчинення нею та іншими невстановленими службовими особами, в інтересах ТОВ «Люкс-рейзен біс» та ТОВ «Дрім лайнс», дій з використанням наданого службового становища.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше ніж 24.05.2024, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи прийняли пропозицію ОСОБА_5 , яка здійснює тимчасову діяльність організаційно-розпорядчого характеру у складі Комісії для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволу на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування (далі - Комісія) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, тобто є службовою особою, про надання їй та іншим членам Комісії неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ТОВ «Люкс-рейзен біс» та
ТОВ «Дрім лайнс» дій з використанням службового становища за наступних обставин.
У подальшому, в період часу з 17.05.2024 по 11.06.2024 службові особи ТОВ «Люкс-рейзен біс» та ТОВ «Дрім лайнс» подали на розгляд Комісії заяви щодо внесення змін до міжнародних автомобільних маршрутів загального користування та додані до них документи, зареєстровані за вхідними
№ № 39995/0/7-24 від 17.05.2024, 43145/0/7-24 від 29.05.2024 за маршрутом «Харків (Україна) - Франкфурт-на-Майні (Німеччина)», № № 40004/0/7-24 від 17.05.2024, 43147/0/7-24 від 29.05.2024, 46066/0/7-24 від 10.06.2024 за маршрутом «Запоріжжя (Україна) - Бонн (Німеччина)», № № 46111/0/7-24 від 10.06.2024, 46510/0/7-24 від 11.06.2024 за маршрутом «Харків (Україна) - Франкфурт-на-Майні (Німеччина) та Запоріжжя (Україна) - Бонн (Німеччина)», а також заяви щодо відкриття міжнародних автомобільних маршрутів загального користування та додані до них документи зареєстровані за вхідними № № 44960/0/7-24 від 05.06.2024, 44957/0/7-24 від 05.06.2024 за маршрутом «Запоріжжя (Україна) - Бонн (Німеччина)».
12.06.2024 приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що отримає грошові кошти в якості неправомірної вигоди у вищевказаному розмірі від службових осіб ТОВ «Люкс-рейзен біс» та ТОВ «Дрім лайнс», знаходячись у приміщенні Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури України, розташованому за адресою: просп. Берестейський 14, м. Київ, під час засідання Комісії за попередньою змовою групою осіб з невстановленими членами Комісії, усвідомлюючи у тому числі наявність у ТОВ «Люкс-рейзен біс» несплачених адміністративно-господарських штрафів станом на дату подання заяви, а саме штрафів на підставі постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ030925 від 13.12.2023 та № ПШ069478 від 21.02.2024, що є безумовною підставою для відмови у наданні дозволу на здійснення перевезень, проголосувала за відкриття та внесення змін до міжнародних автомобільних маршрутів загального користування та забезпечила прийняття позитивного рішення про внесення змін до міжнародних автомобільних маршрутів загального користування ТОВ «Люкс-рейзен біс» та ТОВ «Дрім лайнс» щодо здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів маршрутами «Харків (Україна) - Франкфурт-на-Майні (Німеччина)», «Запоріжжя (Україна) - Бонн (Німеччина)», а також - про відкриття міжнародного автомобільного маршруту загального користування «Запоріжжя (Україна) - Бонн (Німеччина)», рішення про які було прийнято протоколом засідання комісії № 237 від 12.06.2024 та у подальшому затверджені Наказом Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури України від 28.06.2024 № 585.
05.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Злочин, інкримінований ОСОБА_4 та кваліфікований за ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, та, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким.
Під час досудового розслідування, 05.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 проведено обшук під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , разом із сім-картою.
05.12.2024 мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 визнано речовим доказом.
21.03.2025 мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 скерований до ДНДЕКЦ МВС України з метою проведення експертного дослідження.
Прокурор вказує, що з метою забезпечення конфіскації майна у кримінальному провадженні, а також запобігання можливості приховування, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження майна, виникла необхідність в арешті майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Також санкціями ч. 3 ст. 369 України передбачена конфіскація майна.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою конфіскації майна, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження, користування майном, з метою забезпечення збереження речового доказу та конфіскації майна у кримінальному провадженні № 42023000000001998 від 18.12.2023.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1