печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15299/25-к
пр. 1-кс-15005/25
15 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025100130000883 від 17.02.2025,-
02.04.2025 прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025100130000883 від 17.02.2025.
Так, прокурор обґрунтовує клопотання тим, що у провадженні Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебуває кримінальне провадження №62025100130000883 від 17.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Вказане кримінальне провадження зареєстровано на підставі повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення №556/324 від 20.01.2025, з якого вбачається, що невідомі особи від імені військової частини НОМЕР_1 без відповідних повноважень подали у Подільський районний суд м. Києва клопотання від 22.11.2024 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.10.2023 у справі № 758/12566/23, на горіх кедровий загальною вагою 20 000 кг, який було ввезено ТОВ «Глобал Грінфуд» на митну територію України на підставі ВМД №23UA100350434848U9.
Допитаний 21.02.2025, як свідок, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 повідомив, що, подані від його імені як командира військової частини НОМЕР_1 до Подільського районного суду м. Києва документи ним не складались та ним не підписувались, а отже є підробленими.
Водночас встановлено, що слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 29.11.2024 у справі № 758/14961/24, за результатами розгляду вказаного підробленого клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42023102070000265 від 29.08.2023, яке виділено у кримінальне провадження № 12024100120000061 від 29.03.2024 - скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.10.2023 у справі № 758/12566/23, а саме на горіх кедровий у кількості 2 000 вантажних місць (картонних коробок) загальною вагою брутто - 21 120 кг, нетто - 20 000 кг, який було ввезено ТОВ «Глобал Грінфуд» на митну територію України на підставі ВМД №23UA100350434848U9.
Досудовим розслідуванням також встановлено, що вказаний вище товар вилучено в рамках справи про порушення митних правил згідно протоколу № 0366/10000/23 від 03.04.2023 та розміщено для зберігання на території ПрАТ «Центрально-Українське виробничо - комплектовочне підприємство» Атомпромкомплекс» за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, 9.
Надалі, слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва ухвалою від 25.10.2023 в рамках кримінального провадження № 42023102070000265 від 29.08.2023 за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 189 КК України, накладено арешт на вказаний кедровий горіх російського походження вартістю 395 000 доларів США.
Водночас, 30.11.2024 невстановлені слідством особи, перебуваючи на території ПрАТ «Центрально-Українське виробничо - комплектовочне підприємство» Атомпромкомплекс» за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, 9, видаючи себе за представників військової частини НОМЕР_1 та надавши копію ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29.11.2024 про скасування арешту на вказане майно, незаконно ним заволоділи не сплативши митних платежів.
Крім цього, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що вищевказаний кедровий горіх реалізовувався в магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_2», які розташовані АДРЕСА_1.
У зв'язку із цим, були підстави вважати, що власники та продавці вказаних магазинів можуть бути причетними до вчинення даного злочину, а в самих магазинах могли знаходитись речі та документи, які мають значення для даного кримінального провадження, у тому числі згаданий кедровий горіх.
В ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у отриманні вказаних речей та документів, які знаходились за вказаною адресою, однак були підстави вважати, що власники та продавці магазинів «ІНФОРМАЦІЯ_2» з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне можуть їх знищити, приховати чи спотворити.
За таких умов, отримати доступ до вказаних речей і документів без проведення обшуку у добровільному порядку було неможливо. Обшук був найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.
Водночас, враховуючи те, що під час проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення даного злочину, останні довідались про те, що правоохоронними органами перевіряється їх причетність до вчинення даного злочину та вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження викраденого кедрового горіху, а також враховуючи те, що до вчинення даного злочину можуть бути причетні оперативні працівники ГВ «Д» УЗНД ІНФОРМАЦІЯ_3, які обізнані з методикою розслідування такого роду злочинів, у слідчого були підстави вважати, що власники та продавці магазинів «ІНФОРМАЦІЯ_2» ще до звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку та до отримання ухвали слідчого судді знищать чи приховають речі та документи, які планувалось відшукати.
У зв'язку із цим, 24.03.2025 слідчим на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України з метою врятування майна - вказаних речей і документів, прийнято рішення про проведення обшуку у магазинах ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_1, які фактично використовуються ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Iphone», 13 PRO MAX, сірого кольору;- ноутбук «Acer» model № n19h1, чорного кольору;ящик № 1, з 18 (вісімнадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами- ящик № 2, з 18 (вісімнадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами; ящик № 3, з 18 (вісімнадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами; ящик № 4, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами; ящик № 5, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами; ящик № 6, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами; ящик № 7, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами; ящик № 8, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами; ящик № 9, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 10, з 27 (двадцять сім) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 11, з 16 (шістнадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами.
Таким чином, прокурор вказує, що вилучені у ході проведення обшуку речі та документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі підтверджують факт підробки документів, які подавались у Подільський районний суд м. Києва для скасування арешту майна, такі речі та документи відповідають вимогам ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами.
Враховуючи вищевикладене, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження є необхідність у накладенні арешту.
Прокурор в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якому підтримав клопотання та просив розглядати клопотання без фіксування технічними засобами.
Представник власника майна в судове засідання з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без фіксування технічними засобами та просив відмовити в його задоволенні.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Окрім цього, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Також, арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При цьому, сторона кримінального провадження має довести слідчому судді, що стало підставою для вилучення зазначеного майна та яке воно має заначення для кримінального провадження.
Слідчий суддя звертає увагу, що ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов'язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Так, дослідивши матеріалами клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором не підтверджено та не доведено, що майно, на яке просить накласти арешт здобуте внаслідок злочинної діяльності.
Окрім цього, особа у якої було вилучено майно, не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а тому твердження прокурора щодо необхідності накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, є не достатньо обґрунтованими.
Таким чином, твердження прокурора, що у разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до втрати доказів по кримінальному провадженню, носить у собі абстрактний та неконкретизований характер.
З врахуванням зазначеного, клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення арешту із забороною користування та розпорядження майном, яке вилучено 24.03.2025 під час проведення обшуку у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_1, а саме на:мобільний телефон «Iphone», 13 PRO MAX, сірого кольору;ноутбук «Acer» model № n19h1, чорного кольору;ящик № 1, з 18 (вісімнадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 2, з 18 (вісімнадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 3, з 18 (вісімнадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 4, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 5, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 6, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 7, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 8, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 9, з 20 (двадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 10, з 27 (двадцять сім) вакуумними упаковками з кедровими горіхами;ящик № 11, з 16 (шістнадцять) вакуумними упаковками з кедровими горіхами, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9