печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5024/22-ц
пр. № 2-ві-19/25
16 квітня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вовка Сергія Володимировича від розгляду справи № 757/5024/22-ц за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, третя особа: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про відшкодування моральної шкоди,
14 квітня 2025 року у провадження судді надійшла заява про відвід головуючого судді Вовка С. В. від розгляду вказаної справи та в обґрунтування якої представник відповідача послався на умисну бездіяльність головуючого Вовка С. В. щодо належного виконання своїх процесуальних обов'язків.
Так, зазначено, що позивач ОСОБА_1 19 лютого 2025 року, 03 березня 2025 року та 15 березня 2025 року подав до суду у межах вказаної справи низку заяв, які, як з'ясувалося в ході ознайомлення із матеріалами справи, головуючим всупереч припису, зазначеного у частині другій ст. 258 ЦПК, ухилився від постановлення мотивованих ухвал за результатом розгляду вище зазначених клопотань позивача. Заявник вважає, що обставини бездіяльності судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С. В., що полягають в ухиленні від належного виконання своїх процесуальних обов'язків, які (обставини бездіяльності) вже призвели до невиправданої затримки розгляду справи № 757/5024/22-ц, та обставини демонстративної, з боку судді, зневаги до честі і гідності особи ОСОБА_1 , для будь-якого стороннього і розсудливого спостерігача будуть викликати обґрунтовані сумніви у безсторонності такого судді та, відповідно, сумніви у спроможності цього судді забезпечити справедливий і публічний розгляд цивільного позову ОСОБА_1 упродовж розумного строку.
На підставі частини восьмої статті 40 ЦПК України, заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про невмотивованість заявленого відводу головуючому судді, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Тобто, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналізуючи викладене, зважаючи на обґрунтування заяви про відвід, суд дійшов висновку, що доводи, наведені у заяві, не можуть бути підставою для відводу судді у справі, оскільки вони не містять обставин, які б вказували на упередженість судді Вовк С. В., оскільки наведені заявником підстави є його суб'єктивним сприйняттям обставин справи.
Керуючись ст.ст. 1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вовка Сергія Володимировича від розгляду справи № 757/5024/22-ц за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, третя особа: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. В. Литвинова