печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28809/24-ц
Пр. № 2-3060/25
03 березня 2025 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Остапчук Т.В.
при секретарі судового засідання Корнелюк Б.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
В червні 2024р. позивачка звернулась до суду з позовом про поділ майна. В обгрунтування позову посилається, що 20 жовтня 1989 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів Палацом реєстрації шлюбів і новонароджених, м. Київ, зроблено відповідний актовий запис № 5756. 30 квітня 2021 року рішенням Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/54913/20-ц було розірвано шлюб .За час перебування у шлюбі в інтересах сім'ї, за спільні кошти Сторонами було придбане майно: квартира АДРЕСА_1 за адресою АДРЕСА_2 , земельна ділянка за адресою: Київська область, Обухівський район, Нещерівська сільська рада, кадастровий номер: 3223186200:06:007:0152, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1900346532231, загальною площею 0.36 га , автомобіль Марки PORSCHE Модель CAYENNE, Рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1 , автомобіль Марки LAND ROVER, рік випуску 2014. Не досягли згоди щодо поділу майна, тому просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 квартири за, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1820687380000, загальна площа (кв.м): 168.1, за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) визнати право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1820687380000, загальна площа (кв.м): 168.1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1757778880000, Загальна площа (кв.м): 38.7, за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) визнати право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1757778880000, Загальна площа (кв.м): 38.7. Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2, за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) визнати право власності на 1/2 земельної ділянки за адресою: Київська область, Обухівський район, Нещерівська сільська рада, кадастровий номер: 3223186200:06:007:0152, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1900346532231, загальною площею 0.36 га. Виділити у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) VIN-код НОМЕР_4 , ринкова вартість якого складає 864 257 (вісімсот шістдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят сім) гривень 00 коп. Припинити право власності ОСОБА_2 на автомобіль Марки PORSCHE Модель CAYENNE, Рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 . Виділити у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) автомобіль Марки LAND ROVER, Модель RANGE ROVER, рік випуску 2014, Об'єм (потужність) двигуна, см3 4999, ринкова вартість якого складає 1 561 984 (один мільйон п'ятсот шістдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. Припинити право власності ОСОБА_1 на автомобіль Марки LAND ROVER, Модель RANGE ROVER, рік випуску 2014, Об'єм (потужність) двигуна, см3 4999.
Представник позивача просив позов задовольнити, справу розглянути в відсутність.
Відповідач відзив не надав. В судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою суду від 11.09.24р. відкрито провадження в порядку загального.
Ухвалою суду від 18.12.24р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання.
Суд , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено.
20 жовтня 1989 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів Палацом реєстрації шлюбів і новонароджених, м. Київ, зроблено відповідний актовий запис № 5756 .
30 квітня 2021 року рішенням Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/54913/20-ц було розірвано шлюб між Позивачем та Відповідачем.
За час перебування Сторін у шлюбі було придбане майно:
1) 26.04.2019 року приватним нотаріусом Карташовою А. С. було внесено запис: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46679152 на підставі Інформаційної довідки, серія та номер: КВ-2019 №14645, виданої 11.04.2019 КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та Свідоцтва про право власності, серія та номер: бн, виданої 12.04.2005 року Головним управління житлового забезпечення Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1820687380000, Загальна площа (кв.м): 168.1, житлова площа (кв.м): 96.6, Опис: кількість кімнат - 6, далі - Квартира 1 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна додається).
Згідно до Звіту про оцінку майна, виконану суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФ-СТАР», зробленого на замовлення Позивача, ринкова вартість Квартири 1 становить 12 055 723,00 грн..
2) 05.02.2019 року приватним нотаріусом Джуринською Л. В. було внесено запис: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45365221 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 7487, виданий 01.07.2004р., на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1757778880000, Загальна площа (кв.м): 38.7, житлова площа (кв.м): 18.3.
Згідно до Звіту про оцінку майна, виконану суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФ-СТАР», зробленого на замовлення Позивача, ринкова вартість Квартири 2 становить 2 113 035,00 грн..
3) 23.08.2019 року приватним нотаріусом Мельник М. В. було внесено запис: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48375942 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯИ694686, виданий 24.03.2010р., виданого Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області, на земельну ділянку, за адресою: Київська область, Обухівський район, Нещерівська сільська рада, кадастровий номер: 3223186200:06:007:0152, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1900346532231, Площа (га): 0.36, (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Інформація з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку додаються), далі Земельна ділянка.
Згідно до Звіту про оцінку майна, виконану суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФ-СТАР», зробленого на замовлення Позивача, ринкова вартість Земельної ділянки становить 3 004 845,00 грн..
4) 30.08.2014 р. було зареєстровано автомобіль Марки LAND ROVER, Модель RANGE ROVER, рік випуску 2014, Об'єм (потужність) двигуна, см3 4999, далі - Автомобіль 1, Витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів додається.
Згідно до Звіту про оцінку майна, виконану суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФ-СТАР», зробленого на замовлення Позивача, ринкова вартість Автомобіля 1 становить 1 561 984 грн., копія звіту додається.
5) 11.12.2012 р. було зареєстровано автомобіль Марки PORSCHE Модель CAYENNE, Рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 , далі - Автомобіль 2,
Згідно до Звіту про оцінку майна, виконану суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФ-СТАР», зробленого на замовлення Позивача, ринкова вартість Автомобіля 2 становить 864 257,00 грн..
Згідно із ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч. 1). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2).
Згідно ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (ст.60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України, виклавши його у Постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року №6-2333цс15.
Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В ст.71 СК України встановлені способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і вказано, що майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Можлива компенсація вартості за частку у майні одному з подружжя у разі його згоди.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11від 21 грудня 2007 р., поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Пункт 23 Постанови Пленуму ВСУ № 11від 21 грудня 2007 р., передбачає, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).
Квартира за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває в іпотеці (Іпотекодержатель: АБ «УКРГАЗБАНК», код ЄДРПОУ: 23697280, Іпотекодавець: ОСОБА_2 ), але перебування спірного майна в іпотеці банку не перешкоджає поділу спільного майна подружжя, оскільки гарантії АБ «УКРГАЗБАНК» як іпотекодержателя щодо спірного майна визначені частиною другою статті 23 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 17 квітня 2024 року по справі № 755/8682/21 вказав, що доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваними судовими рішеннями порушено права АТ «Сенс Банк» як іпотекодержателя, є безпідставними, при цьому зазначив наступне: «Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
За змістом статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформацію про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов'язки іпотекодавця.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» констатував, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов'язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов'язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов'язання. У разі порушення боржником свого зобов'язання, до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов'язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов'язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя, шляхом перенесення всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності. Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2023 року у справі № 523/8641/15 (провадження № 61-9085сво21) зроблено висновок, що якщо в іпотеку передано майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та на момент такої передачі зареєстровано на праві власності за одним із подружжя, то наступний поділ цього майна з визначенням часток кожного із подружжя, не припиняє іпотеку.
Спільна сумісна власність подружжя припинена шляхом перетворення у спільну часткову власність. Тобто колишнє подружжя залишаються співвласниками майна, що є частковою спільною власністю, право власності до іншої особи не перейшло, а змінено вид спільної власності.
У разі задоволення позову одного з подружжя про визнання права на частку в праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, інший з подружжя, який не був стороною договору іпотеки, а надав лише згоду на вчинення договору іпотеки іншим з подружжя, стає співіпотекодавцем. Рішення суду про визнання права на частку в праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, є підставою для внесення до державного реєстру запису про те, що така особа є співіпотекодавцем.
Такий висновок узгоджується із положеннями статті 17 Закону України «Про іпотеку», в якій визначено підстави припинення іпотеки, якими є, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним (частина перша), а також передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина третя).
Оскільки Законом України «Про іпотеку» не передбачено таких підстав для припинення іпотеки, як визначення часток подружжя у спільному сумісному майні, то поділ майна подружжя у такий спосіб не припиняє іпотеку й відповідно не порушує прав іпотекодержателя.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 311/491/18 (провадження № 61-4637св19) зазначено, що положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини щодо іпотечних зобов'язань, вказують на те, що іпотекодавець не має права розпоряджатися майном без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки.
Разом з цим, положеннями Закону України «Про іпотеку» не заборонено володіти та користуватися переданим в іпотеку майном. У свою чергу поділ спільного майна між подружжям, у тому числі іпотечного майна, не вважається розпорядженням ним, так як в момент його передачі в іпотеку воно вже належало подружжю на праві спільної сумісної власності в силу закону.
Із урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що перебування спірного майна в іпотеці банку не перешкоджає поділу спільного майна подружжя, оскільки гарантії АТ «Сенс Банк» як іпотекодержателя щодо спірного майна визначені частиною другою статті 23 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 08 липня 2019 року у справі № 522/17048/15-ц (провадження № 61-33246св18), від 03 червня 2020 року у справі № 201/6412/17 (провадження № 61-27532св18), від 04 листопада 2020 року у справі № 304/260/19 (провадження № 61-7979св20), від 02 грудня 2020 року у справі № 2-4481/08 (провадження № 61-843св19), від 19 травня 2021 року у справі № 753/4368/13-ц (провадження № 61-13169св20), від 21 грудня 2021 року у справі № 640/12604/16-ц (провадження № 61-803св21), від 02 червня 2022 року у справі № 522/26382/15 (провадження № 61-8100св21), від17 січня 2024 року у справі № 638/5481/20 (провадження № 61-2429св23).»
Суд приходить до висновку , що дане майно є спільною власністю подружжя, яке підлягає поділу між ними.
Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20 (провадження N 14-182цс21)).
Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту.
Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі N 522/1528/15-ц (провадження N 14-67цс20)).
Головним критерієм поділу майна як об'єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками та припинення відносин спільної власності взагалі (частина третя статті 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
При таких обставинах позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 15140грн.
Керуючись ст..69-72 СК України, ст..ст. ст. 12, 13, 19, 81, 263-265, 267, 273,280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1820687380000, загальна площа (кв.м): 168.1.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1820687380000, загальна площа (кв.м): 168.1.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1757778880000, Загальна площа (кв.м): 38.7
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1757778880000, Загальна площа (кв.м): 38.7.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 земельної ділянки за адресою: Київська область, Обухівський район, Нещерівська сільська рада, кадастровий номер: 3223186200:06:007:0152, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1900346532231, загальною площею 0.36 га.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 земельної ділянки за адресою: Київська область, Обухівський район, Нещерівська сільська рада, кадастровий номер: 3223186200:06:007:0152, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1900346532231, загальною площею 0.36 га.
Виділити у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) автомобіль Марки PORSCHE Модель CAYENNE, Рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 .Припинити право власності ОСОБА_2 на автомобіль Марки PORSCHE Модель CAYENNE, Рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 .
Виділити у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) автомобіль Марки LAND ROVER, Модель RANGE ROVER, рік випуску 2014, Об'єм (потужність) двигуна, см3 4999. Припинити право власності ОСОБА_1 на автомобіль Марки LAND ROVER, Модель RANGE ROVER, рік випуску 2014, Об'єм (потужність) двигуна, см3 4999.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 15140грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_5
відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_5
Суддя Т.В.Остапчук