печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15006/25-к
пр. 1-кс-14749/25
11 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000002143 від 18.10.2024, -
Прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, яке вилучено під час проведення обшуку 27.03.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 , та фактично використовується останнім, та перелік якого, зазначений у клопотанні.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначене майно відповідає ознакам, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, підлягає арешту.
В судове засідання прокурор не з'явився, прокурор групи прокурорів ОСОБА_5 подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 подала до суду письмові заперечення, у яких просила в задоволенні клопотання прокурора відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що ОСОБА_4 наразі не є ані підозрюваним, ані особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного. Також, зазначила, що володілець майна з 2021 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, з чого і отримує свій основний дохід, та є засновником та директором декількох ТОВ, розгляд справи просила провести без участі сторін за наявними матеріалами.
Вивчивши клопотання прокурора, заперечення представника власника майна та дослідивши долучені до них документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002143 від 18.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких директор Фахового коледжу економіки та управління національної академії статистики, обліку та аудиту (ЄДРПОУ 02357723) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, можливо, за попередньою змовою групою осіб, за грошову винагороду допомагає чоловікам призовного віку працевлаштуватися викладачами до очолюваного ним навчального закладу, з подальшим бронюванням від військової мобілізації, тим самим надаючи можливість чоловікам ухилитися від призову на військову службу.
З матеріалів клопотання встановлено, що до вказаних протиправних дій причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював посередництво при передачі грошових коштів для працевлаштування осіб в Фахового коледжу економіки та управління національної академії статистики, обліку та аудиту,та який для здійснення незаконної діяльності та зберігання речей і документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, використовує квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером 3222485800:02:012.
27.03.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , з метою фіксації фактів та обставин, які є предметом розслідування кримінального провадження, за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності зареєстровано за останнім, в ході проведення якого виявлено та вилучено майно, дозвіл на вилучення якого прямо не надано відповідною ухвалою, а саме:
- дев'ять тисяч дев'ятсот сорок ( 9 940) доларів США;
- дві тисячі шістсот вісімдесят (2 680) Євро.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 від 27.03.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.
Клопотання про арешт майна було надіслано на адресу Печерського районного суду 28.03.2025 року, а, отже, строк подання клопотання, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України, органом досудового розслідування не був порушений.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Так, слідчий суддя погоджується з позицією прокурора, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки воно може бути набутим кримінально протиправним шляхом. А тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказане у даному клопотанні майно, має значення для кримінального провадження, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Щодо тверджень представника власника майна слідчий суддя зазначає наступне.
Наявність статусу підозрюваного не є обов'язковою умовою для накладення арешту на майно відповідно до статті 170 КПК України. Закон передбачає можливість арешту майна, якщо є достатні підстави вважати, що воно може бути речовим доказом, набуте злочинним шляхом або використовувалося/призначалося для вчинення злочину. Таким чином, незалежно від процесуального статусу особи, арешт може бути застосований, якщо наявні докази, які вказують на можливу причетність особи до злочину або на зв'язок майна із кримінальним правопорушенням.
Доводи сторони захисту про те, що вилучені грошові кошти є доходами від господарської діяльності, підтверджені наданими документами, також не є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане майно, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів, тобто, у разі наявності достатніх підстав вважати, що таке майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Надання стороною захисту документів, які підтверджують ведення господарської діяльності, не виключає можливості протиправного походження вилучених коштів, зокрема внаслідок вчинення розслідуваного кримінального правопорушення.
Таким чином, доводи сторони захисту не спростовують потреби у накладенні арешту.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 27.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 , та фактично використовується останнім, а саме на:
-дев'ять тисяч дев'ятсот сорок ( 9 940) доларів США;
-дві тисячі шістсот вісімдесят (2 680) Євро.
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9