Номер провадження 4-с/754/34/25
Справа № 2-3899/10
Іменем України
17 квітня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
при секретарі - Сарнавському М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бучацького Юрія Олександровича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", -
Заявник ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Карандашова Я.О.) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з відповідною скаргою та просить суд:
- визнати протиправною відмову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Бучацього Юрія Олександровича у скасуванні арештів, накладених на майно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, обтяження № 12344268;
- зобов'язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) скасувати арешт із усього майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, обтяження № 12344268.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року в справі № 2-3899/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за Кредитним договором № 014-2008-328 від 19.02.2008 року та Кредитним договором № 014-2008-329 від 19.02.2008 року у розмірі 3 956 244, 15 грн., а також судові витрати в сумі 1820, 00 грн. 14 березня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-3899/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 014-2008-328 від 19.02.2008 року та кредитним договором № 014-2008-329 від 19.02.2008 року у розмірі 3 956 244,15 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1 820.00 грн. 29.03.2012 року постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Киїській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа від 14.03.2011 №2-3899/10, виданого Деснянським районним судом м.Києва. В ході цього виконавчого провадження постановою заступника начальника Відділу від 29.03.2012 року було накладено арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. 12.03.2015, старшим державним виконавцем Відділу у виконавчому провадженні НОМЕР_3 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження". Таким чином, виконавчий лист №2-3899/10 було повернуто стягувачу 12.03.2015 р., починаючи з 13.03.2015 р. і до сьогоднішнього дня на виконанні Відділу не перебувало та не перебуває жодного виконавчого проваження відносно Скаржника. Також, в березні 2021 року стягувач АТ "Унверсал Банк" звертався до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, однак ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 11.06.2021 року було відмовлено у задоволенні даної заяви. Незважаючи на неможливість пред'явлення виконавчого документа до виконання , АТ "Універсал Банк" передав право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Кредитним догвором №014-2008-328 від 19.02.2008 року та Кредитним договором №014-2008-329 від 19.02.2008 до ТОВ "ФК "ЄАПБ". В зв'язку з цим, ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 07.12.2021 року відбулась заміна стягувача по виконанню рішення від 10.12.2010 року. На сьогоднішній день, відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, відносно Скаржника відсутні будь-які незавершені виконавчі провадження. Натомість, у лютому 2025 року Скаржнику випадково стало відомо, що в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про накладення на його майно арешту. Його представником 04.02.2025 року було направлено відповідний адвокатський запит, відповідно 05.02.2025 року представником Скаржника було отримано відповідь Відділу на вказаний адвокатський запит. З даної відповіді вбачається, що станом на 05.02.2025 р. виконавчі провадження, де стооною, в тому числі боржником виступає ОСОБА_1 , не перебувають, однак в той же час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відносно Скаржника існують 2 неприпиненних обтяження. У зв'язку з цим, представник Скаржника 26.02.2025 року звернувся до Відділу про скасування арешту із усього майна Скаржника у виконавчому провадженні НОМЕР_3, обтяження №12344268. Однак, представник скаржника отримав на свою адресу відповідь начальника Відділу Бучацького Ю.О., з якої вбачається, що підстави для зняття арешту із зазначеного майна у відповідності до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" відсутні.
З огляду на вищевикладене, вважає відмову начальника Відділу Бучацького Ю.О. в задоволенні заяви від 26.02.2025 року про скасування арешту з усього майна Скаржника, накаладеного у виконавчому провадженні НОМЕР_3 (обтяження №12344268) протиправною, а наявність нескасованого арешту у вищевказаному провадженні -протиправним втручанням у право на мирне володіння майном ОСОБА_1 .
Також разом із скаргою представником скаржника було подано заяву про поновлення строків на подачу скарги до суду, а саме враховуючи те, що оскаржувана відмова була отримана на електронну пошту 26.02.2025 року, а дана скарга була подана до суду 08.03.2025 року, однак ухвалою суду від 13.03.2025 року була повернута без розгляду, у зв'язку з цим просить суд поновити сроки на звернення з даною скаргою.
В судове засідання скаржник та його представник не з'явилися. Представник скаржника у своїй заяві адресованій до суду, просив проводити розгляд скарги без їх участі, вимоги скарги просять задовольнити.
Заінтересована особа - начальник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бучацький Ю.О. в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду був повідомленний належним чином.
Заінтересована особа - представник ТОВ "ФК "ЄАПБ" в судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення на скаргу в якій просив розгляд скарги проводити за відсутності їхнього представника, у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року в справі № 2-3899/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за Кредитним договором № 014-2008-328 від 19.02.2008 року та Кредитним договором № 014-2008-329 від 19.02.2008 року у розмірі 3 956 244, 15 грн., а також судові витрати в сумі 1820, 00 грн.
14 березня 2011 року Деснянським районним судом м. Киева було видано виконавчий лист № 2-3899/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 014-2008-328 від 19.02.2008 року та кредитним договором № 014-2008-329 від 19.02.2008 року у розмірі 3 956 244,15 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1 820.00 грн.
29.03.2012 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа від 14.03.2011 №2-3899/10, виданого Деснянським районним судом м.Києва.
29.03.2012 в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 було накладено арешт на майно Скаржника.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва у справі № 2-3899/10 від 07 грудня 2021 року замінено стягувача АТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, Реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») по виконанню рішення Деснянського районного суду м. Києва по справі 2-3899/10 за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 014-2008- 328 від 19 лютого 2008 року та № 014-2008-329 від 19 лютого 2008 року .
Як вбачається, з відповіді начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бучацького Юрія Олександровича від 26.02.2025 №1156/3.1-25 - 12.03.2015 керуючись п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції Закону, що була чинна на день прийняття рішення) державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, постановою НОМЕР_3 авід 29.03.2012 було накладено арешт нерухомого майна відносно ОСОБА_1 , номер обтяження №12344268, яке сатном на день розгляду скарги не припинено.
26.02.2025 року адвокатом Карандашовим Я.О. була подана заява до Відділу про винесення постанови про зняття арешту з усього майна боржника в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бучацьким Ю.О. листом від 26.02.2025 року було відмовлено у задоволенні заяви від 26.02.2025 року.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із положеннями статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Відповідно до письмових матеріалів справи, спір, в межах даної скарги, виник у зв'язку з тим, що на заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Карандашова Я.О. 26.02.2025 року про винесення постанови про зняття арешту з майна боржника в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 начальник відділу ПВР УЗПВР у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ Бучацький Ю.О. відмовив у знятті арешту з майна боржника.
Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов'язків, визначених статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.
Аналіз норм ЗУ «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Водночас, враховуючи той факт, що в ході виконання виконавчого провадження № НОМЕР_3, 12.03.2015 р. державним виконавцем Відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що була чинна на день прийняття рішення).
Разом з тим, виявляється, що не зважаючи на повернення виконавчого документу стягувачу та фактичне завершення виконавчого провадження, заходи щодо накладення обтяження (арешту) на майно Заявника уповноваженими державними виконавцями Відділу не були скасовані.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що була чинна на день винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу - 12.03.2015 р.) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент існування відповідних правовідносин), у разі повернення виконавчого документа стягувачу у з'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється 3 дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Таким чином, після повернення вищевказаного виконавчого документу стягувачу, останній мав право пред'явити його органам виконавчої служби повторно в строк, не пізніше 12 березня 2016 року.
Враховуючи той факт, що з моменту повернення стягувачу виконавчого листа №2-3899/10 минуло вже 10 років, стягувачем тривалий час не було заявлено жодних претензій до Скаржника щодо виконання вищевказаного виконавчого документу, що, безумовно, свідчило про відсутність таких претензій.
Ухвалою Деснянського районного судом м. Києва від 11 червня 2021 року було встановлено факт недоведеності поважності причин пропуску ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, наслідком чого стала відмова банку в задоволенні заяви про видачу дублікатів вищевказаних виконавчих листів та поновлення строку пред'явлення їх на виконання.
Отже, через пропуск стягувачем строку для пред'явлення виконавчого листа № 2-3899/10 до виконання, стягувач втратив будь-які правові підстави для звернення в майбутньому до органів виконавчої служби з приводу примусового стягнення за вказаним виконавчим документо.
При цьому, заміна особи стягувача з ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» жодним чином не наділяє останнього правом на поновлення строку звернення до органів виконавчої служби, враховуючи принцип правонаступності особи стягувача.
Таким чином, зважаючи на відсутність протягом десяти років майнових претензій до Скаржника з боку стягувача щодо виконання виконавчого листа № 2-3899/10, виданого Деснянським районним судом м. Києва 14.03.2011 р., а також втрату стягувачем права на звернення до органів виконавчої служби в майбутньому з приводу примусового виконання вищевказаного виконавчого документу (через пропущення строку його пред'явлення до виконання), на сьогоднішній день відсутні будь-які підстави для продовження існування арешту, накладеного на майно Скаржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (обтяжения № 12344268).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглядалась цивільна справа № 947/36027/21, провадження № 61-12849св23, в постанові від 28 серпня 2024 року Верховним Судом зазначено наступне:
«….в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження №K/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непоручиним.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свост сласності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальни принципами міжнародного права.
В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження Ле 61-5972c619), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980с621). від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-4 (провадження № 61-18160c619), віо 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-4 (провадження № 61-2829c21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-4 (провадження № 61-12997c621), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406c621) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном...»
Як наслідок, Верховним Судом в даній справі зроблено наступний висновок: « .. встановивши вищенаведені обставини, оскільки зазначений виконавчий лист повторно не пред'являвся до примусового виконання і строки його пред 'явлення до виконання закінчилися ще до набрання чинності Законом № 1404-VIII, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення скарги ТзОВ «Сігма Транс», так як збереження арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника ТзОВ «Сігма Транс».
3 огляду на вищевикладене, суд вважає відмову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Бучацього Юрія Олександровича в задоволенні заяви від 26 лютого 2025 року про скасування арешту з усього майна Скаржника, накладеного у виконавчому провадженні№ НОМЕР_3 (обтяження № 12344268) протиправною, а наявність нескасованого арешту у вищевказаному провадженні - невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном ОСОБА_1 .
Таким чином, враховуючи усе вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.
Щодо поновлення строку скаржника на подання скарги, то суд зазначає, що як вбачається з ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнае причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, зважаючи на своєчасне звернення Скаржника до суду з приводу оскарження дій (бездіяльності) посадової особи Відділу та ознайомлення з ухвалою суду про повернення скарги вже після закінчення встановленого законом строку на оскарження, Скаржник об'єктивно був позбавлений можливості своєчасно звернутись з даною скаргою до суду повторно, після виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків. З огляду на це, вказані обставини, безперечно, свідчать про поважність причин пропуску Скаржником строку оскарження дій (бездіяльності) посадової особи Відділу та можуть бути підставою для поновлення судом Скаржнику відповідного процесуального строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127, 268, 447-452 ЦПК України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із даною скаргою.
Скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бучацького Юрія Олександровича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", - задовольнити.
Визнати протиправною відмову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Бучацього Юрія Олександровича у скасуванні арештів, накладених на майно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, обтяження № 12344268;
Зобов'язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) скасувати арешт із усього майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, обтяження № 12344268.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.04.2025 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя: О.М. Панченко