ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/712/25
провадження № 2/753/3970/25
про залишення позовної заяви без руху
"27" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Дарницького районного суду м. Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву було передано для розгляду судді Котенко Р. В.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем судовий збір не сплачено, однак, позивач у позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, з огляду на скрутне матеріальне становище позивача.
Суд, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшов такого висновку.
Частиною другою статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, від 27 серпня 2024 року у справі № 120/6998/24.
Разом із тим, Верховний Суд зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 у справі № 585/2357/19 дійшов висновку, що при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору.
Проаналізувавши зміст позовної заяви, суд вважає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, з врахуванням відсутності доказів скрутного матеріального становища позивача, що не позбавляє позивача надати суду відповідні докази з повторним клопотанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахуванням того, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру та позов поданий через підсистему "Електронний суд", судовий збір становить 968,96 грн. (1211,20 грн х 0,8).
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Отже, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути відповідні недоліки позову шляхом сплати судового збору у розмірі 968,96грн та надання суду оригіналу або належним чином засвідченої копії документу, що підтверджує таку оплату.
Керуючись ст.ст. 133, 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків.
У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Котенко