Справа № 752/3251/25
Провадження № 1-кс/752/3303/25
16 квітня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020001542, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
В провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна, де із підстав викладених у клопотанні, орган процесуального керівництва просить слідчого суддю накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на квартиру АДРЕСА_1 .
Мотивуючи зазначене клопотання, прокурор вказує на наступне.
У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020001542, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, невстановлена група осіб, діючи умисно, з корисливих спонукань, використовуючи завідомо підроблені документи на право власності, шахрайським шляхом заволоділи об'єктом нерухомого майна, а саме квартирою АДРЕСА_1 , завдавши матеріальної шкоди територіальній громаді м. Києва.
Так, відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.06.2005, згідно з розпорядженням № 64-958.
Однак, 20.10.2023 державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного нібито між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , посвідченого 09.07.2010 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 , зареєстрованого в реєстрі за № 1333, право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В подальшому, 26.10.2023 державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 посвідчено договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який виступив як дарувальник та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який виступив як обдаровуваний, зареєстрований реєстрі за № 4-232.
Однак, згідно інформації, наданої Київським державним нотаріальним архівом, в справі № 2-27 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 міститься запис від 09.07.2010 за реєстрованим № 1333 про зняття заборони.
Після цього, 01.11.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 посвідчено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,6 кв.м., загальною площею 45 кв.м., укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , зареєстрований в реєстрі за № 855.
31.03.2025 квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,6 кв.м., загальною площею 45 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2819394680000, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.
Враховуючи викладене, наразі у прокурора є достатньо підстав вважати, що вищезазначене майно безпідставно може вибути у власність інших осіб.
Прокурор з метою збереження майна, а саме, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення майна, яке визнане речовим доказом, що матиме на меті ухилення від притягнення винної особи до передбаченої законом відповідальності, просить слідчого суддю клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився. До суду прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та документи, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100020001542, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
20.10.2023 державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного нібито між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , посвідченого 09.07.2010 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 , зареєстрованого в реєстрі за № 1333, право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, згідно інформації, наданої Київським державним нотаріальним архівом, в справі № 2-27 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 міститься запис від 09.07.2010 за реєстрованим № 1333 про зняття заборони.
Вищевикладене, підтверджене відповідними документами наявними у клопотанні, свідчить про ймовірне підроблення договору купівлі-продажу та використання підробленого документа з метою заволодіння чужим майном, що дає достатні підстави вважати, що в діях невстановлених осіб можуть вбачатися ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. ст. 190 та ст. 358 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно, прокурор вказував на необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення продовження здійснення злочинних дій, направлених на протиправне заволодіння нерухомим майном.
Вирішуючи питання про накладення арешту на майно із підстав визнання його речовим доказом, слідчий суддя самостійно перевіряє його ознакам викладеним у ст. 98 КПК України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови слідчого ОСОБА_11 від 31.03.2025 про визнання речових доказів, а також проаналізувавши хід реєстраційних дій на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо зазначеного об'єкта нерухомого майна, та протоколу допиту свідка ОСОБА_6 , можна дійти висновку, що квартира АДРЕСА_1 є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Це обґрунтовується тим, що не встановленими на цей час особами вчиняються дії, спрямовані на незаконне вибуття вказаної квартири з володіння її законного власника на підставі ймовірно підробленого правовстановлюючого документа. Така обставина свідчить про безпосередній зв'язок зазначеного об'єкта з предметом досудового розслідування, у зв'язку з чим він має зберігатися у статусі речового доказу до прийняття остаточного процесуального рішення у справі.
З доданих до клопотання документів вбачається те, що майно на, яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України та є об'єктом кримінально-протиправних дій.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги те, що згідно постанови від 31.03.2025 майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023100020001542, а також враховуючи можливість використання як доказу у кримінальному провадженні, а тому застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Зважаючи на те, що до клопотання прокурора надано достатня кількість доказів необхідності накладення арешту, слідчий суддя вбачає достатні обґрунтовані підстави для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України,
клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,6 кв.м., загальною площею 45 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2819394680000, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на підставі договору купівлі - продажу від 01.11.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 855, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1