Справа № 752/20135/24
Провадження №1-кс/752/2100/25
про арешт майна
07.03.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання заступника начальника відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024010000000085 від 13.03.2024 року, -
04 березня 2025 року заступник начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 звернулась у суд з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024010000000085 від 13.03.2024 року. Просить арештувати автомобіль марки - «Opel VIVARO», д.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .
В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі перебувають матеріали кримінального провадження № 12024010000000085 від 13.03.2024 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що діючи за обставин анексії території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя державою-агресором - Російською Федерацією, достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації вчинено тимчасову окупацію території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а з 24.02.2022 - повномасштабне збройне вторгнення на територію суверенної держави України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими, невстановленими на теперішній час досудовим розслідуванням особами, організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України, щодо кількох осіб, здійснив керівництво такими діями, з корисливих мотивів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , не пізніше березня 2022 року, здійснюючи діяльність у сфері надання транспортних послуг та перевезення пасажирів, яка, в порушення Господарського Кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не зареєстрована, без чинної ліцензії на право перевезення пасажирів, в порушення Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом» від 02.12.2015 № 1001, а також в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», розпорядження Кабінету Міністрів України № 424-р від 30.04.2014 «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», розпорядження Кабінету Міністрів України № 106-р від 18.02.2015 «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» та Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 188-р від 26.02.2022 «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_6 та іншими, невстановленими в ході досудового розслідування особами, організували перевезення громадян України поза межами контрольних пунктів в'їзду-виїзду між Україною та Російською Федерацією, на яких здійснюється прикордонний контроль.
З цією метою ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням точну дату та час, але не пізніше березня 2023 року залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_6 як диспетчера не зареєстрованої у встановленому законом порядку компанії «Сервіс надійних автомобільних перевезень» та інших, невстановлених на теперішній час досудовим розслідуванням, осіб.
Після цього, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з
ОСОБА_6 та іншими, невстановленими особами, використовували канали в месенджерах «Telegram» та соціальній мережі «Facebook», на яких розміщували оголошення про здійснення пасажирських перевезень із м. Києва до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, який із 2014 року є тимчасово окупованою територією України та у зворотному напрямку з ТОТ АР Крим на територію України.
В ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з березня
2022 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, транспортними засобами, які використовує ОСОБА_5 організовано регулярний рух по маршруту Київ-АР Крим, із відправкою автобусів від ст. м. «Теремки» (вул. Академіка Глушкова, 16) у м. Києві.
При цьому, ОСОБА_5 , розробив та організував декілька маршрутів руху автобусів транзитним сполученням через Республіку Польща, Республіку Білорусь та Російську Федерацію, звідки через незаконно споруджений державою-агресором РФ так званий «кримський міст» здійснював переправлення осіб до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим поза межами пунктів пропуску державного кордону України.
Водночас, перевезення пасажирів, що виїхали з підконтрольної Уряду України території до тимчасово окупованої території АР Крим через територію російської федерації здійснювалось автобусами, що належать ОСОБА_5 та іншим, залученим до протиправної діяльності, особам, під його керівництвом.
Оплата за надання послуг із переправлення громадян України на
ТОТ АР Крим здійснювалась пасажирами під час посадки до автобусів у
м. Києві, на станції метро «Теремки» та у м. Сімферополі у готівковій формі водію автобуса або у вигляді безготівкових зарахувань на банківські карти, що належать ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншим невстановленим на теперішній час досудовим розслідуванням особам.
Таким самим маршрутом і у аналогічний спосіб організовано незаконне перевезення пасажирів у зворотному напрямку з відправленням автобусів, що використовуються ОСОБА_5 , з м. Сімферополь, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, через так званий, незаконно збудований «кримській міст», Російську Федерацію, Республіку Польща з кінцевим місцем призначення у м. Києві.
17 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України, а 10.01.2025 про зміну підозри та про нову підозру за ч. 3 ст. 332 КК України.
Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , незважаючи на наявність обґрунтованої підозри, продовжено злочинну діяльність.
Так, допитані в ході досудового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що перебуваючи на ТОТ АР Крим забронювали поїздку через мережу Інтернет у перевізника «СНАП», після чого, за грошові кошти у розмірі 500 доларів США з однієї особи, маршрутом через РФ, Білорусь, Польщу здійснили поїздку з окупованого Кримського півострову, в'їхавши на територію України 17.12.2024. Поїздку здійснено кількома, завчасно організованими компанією «СНАП» транспортними засобами. Останню ділянку з м. Тереспіль, Польщі до м. Києва забезпечено транспортним засобом «Opel VIVARO», д.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлено, що вказаний транспортний засіб фактично використовується ОСОБА_5 у своїй протиправній діяльності та з метою приховування якого оформлено на особу, з якою останній проживає тривалий час однією сім'єю та має спільну дитину.
Постановою від 03 березня 2025 року слідчого СУ ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_9 автомобіль марки «Opel VIVARO», д.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024010000000085 від 13.03.2024 року.
Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на автомобіль «Opel VIVARO», д.н. НОМЕР_1 , прокурор зазначив метою даного арешту майна, є забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Прокурором в клопотанні про арешт майна зазначено, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до вказаного у ньому майна має на меті запобігти можливості відчуження майна, яке визнано речовим доказом, та відповідно до ст.170 КПК України на таке майно може бути накладено арешт з метою його збереження.
У даному випадку, автомобіль марки«Opel VIVARO», д.н. НОМЕР_1 , був знаряддям кримінально-протиправних дій та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим, відповідно до постанови слідчого, і визнаний речовим доказами у кримінальному провадженні.
Окрім цього, наявні матеріали клопотання містять докази, які вказують, що автомобіль марки «Opel VIVARO», д.н. НОМЕР_1 , є доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, з урахуванням обставин, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні і які потребують доказування, тобто що вказаний автомобіль відповідає ознакам речових доказів і має значення у даному кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене можна дійти висновку, що клопотання прокурора повністю відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що автомобіль марки «Opel VIVARO»
д.н. НОМЕР_1 є об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У клопотанні дотримано вимоги ст.171 КПК України, а саме зазначено підстави і мету арешту відповідно до положень ст.170 КПК України та зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; зазначений перелік майна, що належить арештувати, зазначені та додані документи, які підтверджують право власності на майно, а також докази, що свідчать про володіння третіми особами даним майном.
Клопотання відповідає завданням арешту - запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів.
Таким чином, суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення збереження речових доказів, так як дане майно має значення для кримінального провадження, знаходять підтвердження.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024010000000085 від 13.03.2024 року, - задовольнити.
Накласти арешт із забороною права розпорядження, відчуження на автомобіль марки «Opel VIVARO» д.н. НОМЕР_1 , що на праві власності зареєстрований за ОСОБА_4 .
Заборонити органам державної реєстрації речових прав на рухоме майно, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь - які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вище вказаного рухомого майна.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя