17.04.2025
Справа №721/354/23
Провадження 2/721/6/2025
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого - судді: Проскурняка С.П.
за участю секретаря: Помазан М.В.
позивачів: ОСОБА_1
ОСОБА_2 ,
представника позивача: ОСОБА_3
відповідачів: ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Путила Вижницького району Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
В позовній заяві вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з: житлового будинку (літ.А) загальною площею 48.10 кв.м, житловою площею 19.60 кв.м., літньої кухні (літ.Б); сараю (літ.В); сараю (літ.Г); сараю (літ.Д); вбиральні-тимчасової (літ.Е), загальна вартість майна становить 195833.00 грн.
Спадкове майно являється майном колишнього колгоспного двору. У зв'язку з цим, до спірних відносин має застосовуватись законодавство, яке регулює відносини у майні колгоспного двору.
Відповідно до даних книг погосподарського обліку у період часу з 1986 року по 2000 рік домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 належало до суспільної групи колгоспних дворів. Станом на 15.04.1991 року до членів колгоспного двору належали ОСОБА_7 (мати), ОСОБА_8 (батько) та ОСОБА_5 (відповідач).
Таким чином, частка кожного з членів колгоспного двору у майні колгоспного двору становила 1/3. Отже частка спадкодавця ОСОБА_7 становить 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.
У зв'язку з цим, спадщина після смерті ОСОБА_7 становить 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право, як спадкоємці І черги за законом на 1/5 від 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: . АДРЕСА_1 , а не на 1/5 частки від усього майна, що знаходиться за вказаною вище адресою.
Бажаючи оформити документи на свої частки у спадковому майні згідно законодавства та зареєструвати право власності позивачі звернулися до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріальної округу Штефюк Н.В. Але, через те, що за життя спадкодавець не виготовила правовстановлюючі документи на спадкове майно і не зареєструвала у встановленому законом порядку, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно через відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів.
З врахуванням змінених та доповнених позовних вимог просить суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності по 1/15 частки кожній на майно в порядку спадкування за законом, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку (літ.А) загальною площею 48.10 кв.м, житловою площею 19.60 кв.м.; літньої кухні (літ.Б); сараю (літ.В); сараю (літ.Г); сараю (літ.Д); вбиральні-тимчасової (літ.Е).
В свою чергу ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.
В зустрічному позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з: житлового будинку (літ.А) загальною площею 48.10 кв.м, житловою площею 19.60 кв.м., літньої кухні (літ.Б); сараю (літ.В); сараю (літ.Г); сараю (літ.Д); вбиральні-тимчасової (літ.Е), загальна вартість майна становить 195833.00 грн.
Бажаючи оформити документи на свою частку у спадковому майні згідно законодавства та зареєструвати право власності він звернувся до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріальної округу Штефюк Н.В., даним нотаріусом була заведена спадкова справа. Але за життя спадкодавець не виготовила правовстановлюючі документи на спадкове майно і не зареєструвала у встановленому законом порядку.
Згідно матеріалів спадкової справи, він не є єдиним спадкоємцем, також поряд з ним є спадкоємцями першої черги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Таким чином частка кожного становить 1/5.
На підставі викладеного просить суд визнати за ним право власності на 1/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 .
Ухвалою Путильського районного суду від 01.08.2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно прийнято та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні позовній заяві. Просили суд позов задовольнити. Щодо зустрічного позову представник позивачів зазначив, що спірний будинок є колгоспним двором, а тому позивач за зустрічним позовом має право на 1/15 частку спадкового майна, після померлої ОСОБА_7 , в даній частці позовні вимоги визнають.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 як первісні так і зустрічні позовні вимоги визнав та підтвердив обставини викладенні в позовах. В подальшому останній в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 первісні позовні вимоги не визнав, вважає, що даний позов є безпідставним. Щодо зустрічного позову просив суд його задовольнити. В подальшому ОСОБА_4 в судове засідання не з'являвся, хоча судом повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач ОСОБА_6 та її представник в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнали та пояснили суду, що спірна спадщина повинна належати спадкоємцю ОСОБА_6 , оскільки мати ОСОБА_7 склала на неї заповіт, але у зв'язку з злочинними діями адміністратора відділу ЦНАП виконавчого комітету Усть-Путильської сільської ради ОСОБА_9 , а саме незаконне скасування заповіту її було позбавлено спадкового майна, а тому вважає, що інші спадкоємці не мають права на спадкове майно.
Представник Усть-Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької областів судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, вирішення спору залишає на розсуд суду.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працює адміністратором відділу ЦНАП виконавчого комітету Усть-Путильської сільської ради. Так дійсно 01.11.2021 року вона склала заповіт від імені померлої ОСОБА_7 , згідно якого все майно заповіла своїй дочці ОСОБА_6 . Даний заповіт підписала ОСОБА_6 , оскільки переконала її, що мати ОСОБА_7 бажає заповісти все майно їй. В подальшому коли вона з'ясувала у ОСОБА_7 , що вона не бажає заповідати своє майно, своїй дочці ОСОБА_6 , у зв'язку з чим, даний заповіт був скасований, так як не було волі спадкодавця. Зазначила, що вона шкодує про вчинене.
Задовольняючи первісні позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи представник позивачів надав суду докази на підтвердження своїх доводів щодо вимог про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що виконавчим комітетом Розтоківської сільської ради зроблено відповідний актовий запис за №79 /а.с.15,30-32/.
ОСОБА_11 23.11.1990 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , про що Мариничівською сільською радою зроблено відповідний актовий запис за №14 /а.с.14/.
Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 11.07.2022 року, встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7 , є рідною матір'ю ОСОБА_2 /а.с.10,11/.
Позивач ОСОБА_13 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що виконавчим комітетом Розтоківської сільської ради зроблено відповідний актовий запис за №27 /а.с.16,27-29/.
ОСОБА_13 29.09.1985 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 , про що Мариничівською сільською радою зроблено відповідний актовий запис за №11 /а.с.16/.
Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 11.07.2022 року, встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7 , є рідною матір'ю ОСОБА_1 /а.с.12,13/.
Як видно з погосподарської книги з 1991 по 1995 роки господарство по АДРЕСА_1 , в якому проживала сім'я ОСОБА_15 , відносилось до суспільної групи колгоспного двору. Головою даного колгоспного двору, був ОСОБА_8 /а.с.208,209/.
Також як видно з даної погосподарської книги, станом на 15 квітня 1991 року в даному будинку були зареєстровані та проживали окрім голови двору ОСОБА_8 , його дружина ОСОБА_7 та їх син ОСОБА_5 .
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР ( у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Отже, житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року, на день припинення існування колгоспного двору належав на праві спільної власності в рівних частках, а саме по 1/3 ОСОБА_8 , його дружині ОСОБА_7 та їх синові ОСОБА_5 .
Як видно з пояснень сторін по справі голова двору ОСОБА_8 помер, відомості щодо дати смерті сторонами по справі не надавались, також в матеріалах справи відсутні відомості щодо прийняття спадщини, після померлого ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, про що складено відповідний актовий запис за №71 / а.с.26/. Після її смерті відкрилась спадщина на спірний житловий будинок та господарські будівлі та споруди, що підтверджується копією спадкової справи за №2/2022 / а.с.46-73/.
Як вбачається з спадкової справи за №2/2022, за життя ОСОБА_7 01.11.2021 року склала заповіт, згідно якого все майно заповіла своїй дочці ОСОБА_6 /а.с.51/.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) даний заповіт 26.11.2021 року скасований, підстава скасування заява /а.с.64,65/.
У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» роз'яснено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом. Враховуючи те, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , порядок спадкування її майна регулюється нормами ЦК України.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У зв'язку з цим, спадщина після смерті ОСОБА_7 становить 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на момент відкриття спадщини право на спадщину по закону мали п'ятеро спадкоємців першої черги (діти спадкодавця, які були живі на момент відкриття спадщини - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Тому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право, як спадкоємці першої черги за законом на 1/5 від 1/3 частки спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як видно з матеріалів справи, сторони по справі звернулись із заявами до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області про прийняття спадщини. За результатом розгляду заяви приватний нотаріус Штефюк Н.В. постановами від 22.06.2022 року за №87/02-31/2-2022 відмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії /а.с.72,73/. Дана відмова обґрунтована тим, що немає правовстановлюючих документів.
Суд критично ставиться до тверджень в судовому засіданні відповідачки ОСОБА_6 про те, що спірне спадкове майно повинно належати їй, так як мати склала на неї заповіт, оскільки як видно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт від 01.11.2021 року - скасований 26.11.2021 року, підстава скасування заява /а.с.64,65/. Належні та допустимі докази які свідчили б протилежне відповідачкою ОСОБА_6 в супереч вимогам ст.81 ЦПК України, не були наданні.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи те, що судом встановлено, що спірний будинок станом на 15 квітня 1991 року, на день припинення існування колгоспного двору належав на праві спільної власності в рівних частках, а саме по 1/3 голові та членам колгоспного двору, а тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а саме необхідно визнати за позивачами право власності по 1/15 частки на спадкове майно.
Щодо зустрічно позовної вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, то суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вище встановлено судом житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по по АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року, на день припинення існування колгоспного двору належав на праві спільної власності в рівних частках, а саме по 1/3 ОСОБА_8 , його дружині ОСОБА_7 та їх синові ОСОБА_5 .
Спадщина після смерті ОСОБА_7 становить 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на момент відкриття спадщини право на спадщину по закону мали п'ятеро спадкоємців першої черги (діти спадкодавця, які були живі на момент відкриття спадщини - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене позивач ОСОБА_5 має право, як спадкоємець першої черги за законом на 1/5 від 1/3 частки спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.
Заслухавши доводи сторін, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що судом встановлено право позивача на 1/15 частки спадкового нерухомого майна, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц).
Також враховуючи те, що відповідно до Витягу з ЄРДР /а.с.96/, на даний час проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12022263130000055, за ознаками вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а саме щодо підробки заповіту адміністратором відділу ЦНАП виконавчого комітету Усть-Путильської сільської ради Боцвин Г.Я., а тому відсутні підстави для постановлення окремої ухвали в порядку ст.262 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись, ст.ст. 4-6,12,13,76-81,95,141,265,353-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності по 1/15 частки кожній на майно в порядку спадкування за законом, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку (літ.А) загальною площею 48.10 кв.м, житловою площею 19.60 кв.м.; літньої кухні (літ.Б); сараю (літ.В); сараю (літ.Г); сараю (літ.Д); вбиральні-тимчасової (літ.Е).
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Усть-Путильської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 1/15 частки на майно в порядку спадкування за законом, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку (літ.А) загальною площею 48.10 кв.м, житловою площею 19.60 кв.м.; літньої кухні (літ.Б); сараю (літ.В); сараю (літ.Г); сараю (літ.Д); вбиральні-тимчасової (літ.Е).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачі: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 код: НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 код: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3
Відповідачі:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , Інд.код.: НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 , Інд.код.: НОМЕР_4 , зареєстрований с. Петраші, Вижницького району Чернівецької області, фактично проживає с. Чорногузи, Вижницького району, Чернівецької області;
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 , Інд.код.: НОМЕР_5 , прож. АДРЕСА_4 ;
Усть-Путильська сільська рада Вижницького району Чернівецької області код. ЄДРПОУ 04418140, юр. адреса с. Усть-Путила вул. Центральна 50 Вижницького району Чернівецької області.
Суддя: С.П. Проскурняк