Справа № 694/2155/24
провадження № 2/694/5/25
16.04.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення позивачем двадцяти трьох років або ж до закінчення навчання. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати в сумі 5050 грн, які складаються із витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. та 50 грн. витрати на банківські послуги.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 є її батьком. На даний час позивачу виповнився 21 рік, проте вона продовжує навчання на 4 курсі «Київського столичного університету імені Бориса Грінченка», спеціальність «035 Філологія» ОП «Мова і література (китайська)» на денній формі навчання, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Навчання буде тривати до 30.06.2025 року.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя ОСОБА_3 ) від 25.12. 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Звенигородського районного суду Черкаської області № 122 від 18 березня 2025 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» у зв'язку з відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя на підставі рішення ВРП від 15.01.2025 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №694/2155/24, провадження №2/694/5/25.
В ході повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 року головуючим у справі визначено суддю Кравченко Т.М.
Ухвалою суду від 21.03.2025 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
24.01.2025 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив позов задовольнити частково та стягувати з нього на користь дочки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно до закінчення навчання. Свої заперечення мотивує тим, що після розлучення з матір'ю позивача він продовжував надавати матеріальну допомогу своїй дочці ОСОБА_1 та оплачував її навчання. Крім того, після розлучення все спільно нажите майно він залишив колишній дружині та дочці. Натомість дочка взагалі припинила з ним спілкуватись, навіть по телефону. В зв'язку з введенням воєнного стану в країні 18 січня 2023 року відповідач був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 та приймав участь у бойових діях на Бахмутсьмому напрямку Донецької області. Наказом по стройовій частині №126 від 04.04.2023 року він був звільнений в запас у зв'язку з наявністю батьків з числа осіб з інвалідністю ІІ групи. Відповідач має ряд хвороб, які після проходження воєнної служби тільки загострилися. Знаходиться на диспансерному обліку із діагнозами: цукровий діабет II типу
некомпенсований середньої важкості, гіпертонічна хвороба 2 ступеня, жовчнокам'яна та ін. Крім того, має непрацездатних батьків похилого віку ОСОБА_4 , який є інвалідом ІІ групи, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом ІІІ групи. Батьки постійно хворіють та в зв'язку з цим потребують стороннього догляду та матеріальної допомоги.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив в якому зазначила, що посилання відповідача на те, що він в минулому вже надавав позивачу матеріальну допомогу дочці вказує на спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу. Щодо посилань про утримання батьків з інвалідністю, то позивач вказує на отримання ними пенсії та відсутність будь-яких доказів про їх утримання відповідачем, зокрема рішення суду про стягнення аліментів на утримання батьків. Перебування відповідача на обліку в центрі зайнятості не є достатньою підставою для того, щоб не стягувати з нього аліменти.
В зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, щоОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації народжень 09.04.2003 року зроблено актовий запис за № 36. Вказана обставина підтверджується копією свідоцтвапро народження серії НОМЕР_2 від 09.04.2003 року, виданого відділом РАГС Звенигородського РУЮ Черкаської області. Батьками дитини записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Звенигородським відділом ДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано 21.07.2023 року (а.с.10).
З довідки, виданою керівником навчальної частини «Студенський офіс 1» Левченко Л. Київського столичного університету імені Бориса Грінченка від 06.08.2024р. №1-1122/24, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно є студенткою Факультету східних мов Київського столичного університету імені Бориса Грінченка і навчається на 4 курсі, форма навчання денна, термін закінчення закладу 30.06.2025 року, навчання за кошти фізичних (юридичних) осіб (а.с. 8).
ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 15.03.2021 року (а.с.49) та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.05.2023 року звільнений з військової служби в зв'язку з наявністю одного з батьків із числа соіб з інвалідністю ІІ групи (а.с. 61).
Згідно з копією довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААА №246835 від 01.06.2010 року батько відповідача ОСОБА_4 має другу групу інвалідності безтерміново (а.с. 53).
З копії довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААБ №079135 від 30.05.2012 року вбачається, що мати відповідача ОСОБА_5 має ІІІ групу інвалідності по зору безтерміново (а.с.58).
Згідно з довідкою, виданою КНП «Звенигородський центр ПМСД Звенигородської міської ради» від 15.01.2025 року №13, ОСОБА_2 має діагнози: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ступінь, ризик помірний, цукровий діабет 2 тип, некомпенсований, середньої важкості. Жовчнокам'яна хвороба, калькульозний холецистит. Сечокам'яна хвороба, латентний пієлонефрит (а.с.59).
Відповідно до довідки Державної служби зайнятості Звенигородської філії Черкаського обласного центру зайнятості від 13.01.2025 року ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний з 10.01.2025 року (а.с. 60).
Згідно з вимогами ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Стаття 199 СК України передбачає, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітніх дочки, сина, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їхній дохід, обов'язок обох батьківіз надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , яка є повнолітньою та продовжує навчання, в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Незважаючи на те, що позивач не надала конкретних доказів на підтвердження своїх витрат, суд вважає доведеним той факт, що для навчання позивачу необхідно придбавати книги, сплачувати за проживання, проїзд та безпосередньо освітні послуги. При цьому розмір таких витрат позивачем не обґрунтований та для суду є невідомим.
Крім того, позивач не надала суду доказів стосовно того, який стан здоров'я та яке матеріальне становище має вона сама, та чи отримує вона матеріальну допомогу від матері ОСОБА_6 , яка також має обов'язок по утриманню доньки.
Відповідач не заперечує проти надання матеріальної допомоги своїй дочці, однак просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1000 грн. При цьому він посилається на відсутність на даний час працевлаштування, незадовільний стан свого здоров'я та наявність непрацездатних батьків, які мають інвалідність і потребують матеріальної допомоги. Вказані обставини підтверджені належним доказами, які приймаються судом до уваги.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця.
Саме така сума, на думку суду, буде справедливою, реальною та відповідатиме потребам повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, а також можливостям батька, який має змогу надавати допомогу в такому розмірі.
Посилання позивача на те, що раніше відповідач надавав матеріальну допомогу, а отже може надавати і на даний час, суд вважає непереконливими, оскільки відповідач втратив місце роботи та стабільний заробіток.
Доводи позивача про те, що відсутні докази утримання відповідачем непрацездатних батьків, зокрема рішення суду про стягнення аліментів, суд відхиляє в зв'язку з тим, що обов'язок повнолітніх дочки, сина з утримання батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, передбачений ст. 202 СК України. Добровільне виконання цього обов'язку можливе за відсутності рішення суду про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми ст. 191 СК України, а отже аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути 605 грн. 60 коп. судового збору.
Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 5050 грн., то слід зазначити наступне.
Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №502 щодо адвоката Бабенка Р.В., договір про надання правничої (правової) допомоги від 20.08.2024, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Бабенком Р.В., акт виконаних робіт від 20.08.2024, за яким вартість допомоги складає 5000 грн., квитанції про оплату.
Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов'язаних із наданням позивачу правничої допомоги, а тому враховуючи часткове задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2500 грн.
Керуючись ст. ст. 182, 198-199, 200 СК України та ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання -задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн. щомісяця від дня пред'явлення позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , засоби зв'язку НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.М.Кравченко