Справа 635/2352/25
Провадження 3/635/1430/2025
17.04.2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли що надійшли з Відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
21.03.2025 року о 13 годині 05 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , якого раніше притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України 24.07.2024 року, згідно рішення Харківського районного суду Харківської області по справі №635/6987/24, передав право керування ТЗ Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , яка перебувала з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: ярко виражений запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку не проводився у зв'язку з відмовою останньої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , якому було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи, шляхом направлення смс-повідомлення на його номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, яке ним було отримано та направленням судової повістки за адресою, яка зазначена а протоколі про адміністративне правопорушення, не з'явився без поважних причин, про причини свого неприбуття не повідомив. Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, а тому суд вважає причини його неявки не поважними.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 2.9 «г» Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху», водієві заборонено передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у зазначеному вище адміністративному правопорушенні повністю доведена матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 786207 від 21.03.2025 року;
- направленням ОСОБА_2 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2025 р., згідно якого огляд в медичному закладі не проводився, у зв'язку з відмовою останньої;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного в зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння з якого вбачається, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 із застосуванням газоаналізатора не проводився в зв'язку з її відмовою;
- рапортом поліцейського СРПП ВП №2 ХРУП№1 ГУНП в Харківській області ст.сержанта О.Цибульника, в якому останній підтверджує виявлення в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- копією постанови Харківського районного суду Харківської області по справі №635/6987/24 від 21.10.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП;
- довідкою начальника ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області полковника поліції М.Цапа, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 водійське посвідчення не отримував, згідно системи ІПН НПУ;
- електронним рапортом від 21.03.2025 серії ЄО № 4213 про факт виявлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №277587 від 21.03.2025 р., складеного відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №277606 від 21.03.2025, складеного відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП;
- копією постанови серії ЕНА 1 №4321203 від 21.03.2025 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП;
- псьмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що 21.03.2025 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин він разом з ОСОБА_2 святкував день народження її мачехи. Він вживав спиртні напої та горілку, а ОСОБА_2 пила вино. О 13 годині 00 хвилин він передав керування автомобілем Део Ланос н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 . ОСОБА_1 був обізнаний про те що ОСОБА_2 вживала спиртні напої та не має права керувати транспортним засобом. Під час руху автомобіля ОСОБА_2 не впоралась з керуванням та здійснила наїзд на паркан за адресою: АДРЕСА_2 . Свою вину ОСОБА_1 визнає;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких вона зазначає, що 21.03.2025 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин вона разом з ОСОБА_1 святкувала день народження її мачехи. Він вживав спиртні напої та горілку, а вона пила вино. О 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1 передав керування автомобілем Део Ланос н.з. НОМЕР_1 їй. При цьому ОСОБА_1 був обізнаний про те, що вона вживала спиртні напої та не має права керувати транспортним засобом. Під час руху автомобіля ОСОБА_2 не впоралась з керуванням та здійснила наїзд на паркан за адресою: с.Коротич, вул.Освіти, буд.98. Свою вину ОСОБА_2 визнає;
- відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , передаючи право керування транспортним засобом ОСОБА_2 , він був обізнаний про те, що вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», допуском до керування транспортним засобом особи, яка перебуває у стані сп'яніння або не має права ним керувати, визнають усну чи письмову згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію цього засобу, про його використання у сфері дорожнього руху таким водієм. Як допуск можна розглядати також мовчазну згоду, видачу маршрутного листа, передачу ключів і документів або керма під час руху, не відсторонення водія від керування тощо.
Разом з цим, у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції (частина 1 статті 130 КУпАП) настає за умови, що тому, хто це робить, відомо про такий стан особи, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, про що йому було достеменно відомо, оскільки вони разом вживали алкогольні напої, будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно.
ОСОБА_1 порушив п.2.9г ПДР України, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а тому є підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому суд враховує, що санкція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Так, санкцією ч.2 ст.130 КУпАП передбачено різне стягнення для водіїв та інших осіб. Отже, ОСОБА_1 у даному випадку не є водієм, оскільки посвідчення водія не отримував, а відноситься до категорії «інші особи», стягнення для якої передбачено окремо санкцією ч.2 ст.130 КУпАП.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 366, 221, 283, 130 ч.2 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» , суд
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету - 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач коштів Отримувач ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02894007, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина