Справа № 643/10413/17
Провадження № 2/643/602/25
16.04.2025 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Власенка М. В.,
за участю секретаря судового засідання Каратаєвої Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова,
16 серпня 2024 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла цивільна справа № 643/10413/17 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 29 травня 2024 року про передачу цієї справи за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу № 643/10413/17 за вищевказаним позовом; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 жовтня 2024 року.
22 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У зв'язку з неявкою усіх учасників провадження та враховуючи зазначене клопотання, розгляд справи відкладено на 26 листопада 2024 року.
У судове засідання, призначене на 26 листопада 2024 року учасники справи не з'явилися, клопотань чи заяв до суду не подавали, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 24 грудня 2024 року.
24 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У зв'язку з неявкою усіх учасників провадження та враховуючи зазначене клопотання, розгляд справи відкладено на 07 лютого 2025 року.
07 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У зв'язку з неявкою усіх учасників провадження та враховуючи зазначене клопотання, розгляд справи відкладено на 13 березня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 13 березня 2025 року учасники справи не з'явилися, клопотань чи заяв до суду не подавали, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 16 квітня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 16 квітня 2025 року учасники справи не з'явилися, клопотань чи заяв до суду не подавали.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено позивача про час та місце судових засідань, однак у всі судові засідання позивач свого представника не направив, тобто фактично самоусунувся від виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 13, 44 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
З системного аналізу ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України слідує, що законодавець безпосередньо пов'язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.
Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.
В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
В Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
Отже, позивач повинен був цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно свого представника не направив та поважних причин неявки не повідомив.
Разом з цим, 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.
У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (частина перша статті 14 ЦПК України).
За приписами ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
З огляду на наведене позивач зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, що ним і було зроблено.
За змістом ч. 8 ст. 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У цій справі, судові повістки позивачу направлялися до його електронного кабінету, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, оскільки представник позивача, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судові засідання повторно не прибув, доказів поважності причин неявки суду не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 131, 223, 257 ЦПК України, суд -
Позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова - залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення учаснику справи відповідної ухвали суду.
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО