Справа № 646/6027/23
Провадження № 2/643/207/25
04.03.2025 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді -Майстренко О.М. , за участю секретаря -Куліш А.С. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,
Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2018 року у розмірі 28 991,73 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 02.04.2018 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.
На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 29 000,00 грн.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 16.12.2024 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 28 991,73 грн.
ОСОБА_1 позовні вимоги у розмірі 28 991,73 грн. визнав та посилаючись на скрутне матеріальне становище, мінливий дохід просив розстрочити йому виконання рішення на строк один рік зі встановленням графіку щомісячних платежів у розмірі 2640,00 грн. з урахуванням суми судового збору .
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 02.04.2018 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.
На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 29 000,00 грн.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.
Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 16.12.2024 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 28 991,73 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, які останнім не повернуто позивачу. Отримані відповідачем кредитні кошти відображені виписці по рахунку, доданої до позовної заяви, в якій відображено користування відповідачем кредитними коштами та часткове погашення кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що відповідач по справі отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків. Зобов'язання зі своєчасного повернення грошових коштів за договором відповідач не виконав, що відображено у розрахунку заборгованості та виписці по договору.
Так, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.12.2024 року складає 28 991,73 грн.
З огляду на викладене та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд погоджується з наданим позивачем та дослідженим у судовому засіданні розрахунком заборгованості, оскільки він є обґрунтованим, його розмір підтверджений належними та допустимими доказами, відповідачем не спростований, а навпаки визнаний у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач- визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяв. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи предмет та підстави позову, суд не вбачає підстав не приймати визнання позову відповідачем, у зв'язку з чим ухвалює рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягує з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2018 року у розмірі 28 991,73 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн., а всього 31 675,73 грн.
Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.
При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, судом враховано, що на території України введено воєнний стан, місто Харків, де проживає відповідач, перебуває у зоні можливих бойових дій, останній офіційно не працевлаштований, не має офіційного стабільного та достатнього доходу для негайного після набрання рішенням законної сили погашення заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку з викладеним, виходячи з ціни позову та майнового стану відповідача, суд дійшов висновку, що розстрочка виконання рішення не буде порушувати принцип пропорційності, не порушуватиме майнових прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у зв'язку з чим наявні підстави для розстрочення виконання рішення суду на 1 рік до 04.03.2026 року згідно з графіком, встановленим судом.
Керуючись ст. 10, 12-13, 76, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 267, 273-274, 279, 354, 435 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ : 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.201 року у розмірі 28 991 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна ) грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) грн . 00 коп. ,а всього 31 675 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят п'ять ) грн. 73 коп.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 виконання цього рішення на строк 1 (один) рік до 04.03.2026 року, встановивши наступний графік виконання рішення суду: 1) до 04.04.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
2) до 04.05.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
3) до 04.06.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
4) до 04.07.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
5) до 04.08.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
6) до 04.09.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
7) до 04.10.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
8) до 04.11.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
9) до 04.12.2025 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
10) до 04.01.2026 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
11) до 04.02.2026 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
12) до 04.03.2026 року - 2640,00 грн. - заборгованість за кредитним договором;
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Майстренко