17.04.2025
Справа № 642/1609/25
Провадження № 2/642/883/25
17 квітня 2025 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
Позивач звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 25% від його загального доходу щомісячно, починаючи з квітня 2024 року і до закінчення її навчання у Харківському фаховому вищому коледжі мистецтв.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Проценко Л.Г.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 (семи) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Позивач отримав копію ухвали від 31.03.2025 про залишення позовної заяви без руху 01.04.2025 на електронну пошту, яка вказана у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в матеріалах справи, однак, на теперішній час позивачем не усунені недоліки позовної заяви. Про наслідки невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу було роз'яснено в самому тексті ухвали від 31.03.2025 року.
Крім того, відповідно до Постанови Верховного Суду від 28 квітня 2023 року у справі № 904/272/22, суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
З огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху залишено не виконаним позивачем, жодних причин неможливості усунення недоліків не наведено, клопотань про надання додаткового строку на виправлення недоліків позовної зави до суду не надходило, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. 185, 258-260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення .
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua
Суддя Л.Г. Проценко