17.04.2025
Справа № 642/2031/25
Провадження № 2-н/642/710/25
17 квітня 2025 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріали заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вороб'єві гори» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
До Ленінського районного суду м.Харкова надійшла заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вороб'єві гори» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості з надання послуг утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, електропостачання, теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику на праві власності, в розмірі 9258.07 грн. за період з 01.01.2025 по 31.01.2025.
Оглянувши матеріали заяви, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з цим, приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Предметом заяви у даній справі є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг, які надаються за місцем знаходження конкретного нерухомого майна.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 (провадження №61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.
Як вбачається з матеріалів заяви, місцем виникнення заборгованості за комунальні послуги, яку просить стягнути заявник, є АДРЕСА_1 , що відноситься до Київського району м. Харкова та територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Харкова.
Таким чином, вказана заява не підсудна Ленінському районному суду м. Харкова та повинна подаватись до суду за місцем виникнення боргу за правилами виключної підсудності, а саме до Київського районного суду м. Харкова.
З положень ч.8 ст. 165 ЦПК України вбачається, що заява про видачу судового наказу може бути передана за підсудністю виключно за умови, що боржник за цією заявою є фізична особа-підприємець або юридична особа.
В той же час, відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Тобто, у разі, якщо заяву про видачу судового наказу подано із порушенням правил підсудності, окрім випадків, коли боржником є фізична особа-підприємець або юридична особа, суд відмовляє у видачі судового наказу.
У даному випадку, в суду відсутні відомості про те, що боржник ОСОБА_1 є ФОП.
Оскільки боржником за заявою про видачу судового наказу є фізична особа, а чинний ЦПК України не передбачає механізму передачі за підсудністю заяви про видачу судового наказу, за якою боржником є фізична особа, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.9 ч.1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 27, 30, 32, 162-165, 260, 353, 378 ЦПК України, суд,-
постановив:
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Вороб'єві гори» у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: