Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/405/2025 Справа № 641/5819/24
17 квітня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
перекладача ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150000826 від 04.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Анапа, Краснодарського краю РФ , громадянки РФ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за 12024221150000826 від 04.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 . Прокурор послалася на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказала, що ОСОБА_5 є громадянкою РФ, не має стійких соціальних зв?язків, вчинила тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я стосовно члена родини, у зв'язку з чим прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, та просили обрати запобіжний захід не пов?язаний з позбавленням волі. Захисник наголосив на передчасності заявленого клопотання оскільки строк дії запобіжного заходу, продовженого попередньою ухвалою суду спливає лише 16 травня 2025 року.
Потерпілий в судове засідання не з?явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.08.2024 обвинуваченій ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Ухвалою суду від 02.09.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 30 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 09.10.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 07 грудня 2024 року.
Ухвалою суду від 04.12.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 01 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 28.01.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 28 березня 2025 року.
Ухвалою суду від 18.03.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 16 травня 2025 року.
Отже строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , встановлений ухвалою судді закінчується 16.05.2025, однак судове провадження по даному провадженню потребує значного часу для розгляду, тому необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 .
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Судом враховано аргументи, які наводилися обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати: а саме: обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на те, що вона є громадянкою РФ, не має офіційного стабільного заробітку, її місце проживання на території України не зареєстровано (пункт 1); обвинувачена може незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, з огляду на наявність родинних зв'язків зі свідком та потерпілим, проживання з ними в одному будинку (пункт 3); обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки вона офіційно не працевлаштована, потерпілим за інкримінованим злочином є її чоловік, стосунки з яким значно погіршились (пункт 5). Також суд бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій в разі визнання її винуватою в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 ; враховує суспільну небезпечність інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Судом враховано аргументи, які наводилися обвинуваченою та її захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання процесуальних рішень по справі. Обставини, що підтверджують існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України на час розгляду клопотання не змінилися, стороною захисту протилежне не доведено.
Застосування до обвинуваченій ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Крім того, суд вважає, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 , а є необхідним продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою на 60 днів.
Виходячи з наведеного, суд, приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому є необхідним продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою.
Доводи захисника шодо передчасності розгляду заявленого клопотання про продовження запобіжного заходу спростовуються положеннями ст.ст. 199, 331 КПК України, якими не обмежено право сторін на подання відповідних клопотань до закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а саме: умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння (ч. 1 ст. 121 КК України), та з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; відсутність в обвинуваченої постійного місця роботи та джерел доходу; наявність в обвинуваченої громадянства іншої держави - РФ, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27) - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 15 червня 2025 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підлягає негайному виконанню
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.
Cуддя- ОСОБА_1