625/61/25
Провадження № 2/625/44/25
"17" квітня 2025 р. с. Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Скляренка М.О.,
за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» в особі його представника Дармограй А.Т. звернулося до суду із позовною заявою, в якій просило суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №474621-КС-001, укладеним між його сторонами 08 вересня 2023 року, у розмірі 53027 гривень 37 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 14226 гривень 53 копійки; заборгованості за процентами в сумі 36684 гривні 59 копійок; заборгованості прострочених платежів за комісією в сумі 2116 гривень 25 копійок.
Крім того позивач просив суд стягнути із відповідачки судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 гривні 40 копійок.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 08 вересня 2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладений договір про надання кредиту за №474621-КС-001 в електронній формі у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Як вказала представник позивача, відповідно до умов вищезазначеного договору кредитодавець зобов'язався передати позичальнику кредитні кошти у сумі 20000 гривень 00 копійок на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Крім того позивач вказав, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало повністю, надавши позичальниці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника, а відповідачка взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за умовами кредитного договору не виконала, внаслідок чого у неї станом на 08 лютого 2025 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 53027 гривень 37 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 14226 гривень 53 копійки; заборгованості за процентами в сумі 36684 гривні 59 копійок; заборгованості прострочених платежів за комісією в сумі 2116 гривень 25 копійок, що й послугувало підставою для звернення ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до суду із позовом.
Водночас, як зазначив у позовній заяві позивач, відповідачка на виконання умов кредитного договору здійснила часткову оплату на загальну суму 11570 гривень 79 копійок, тобто вона вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору.
18 березня 2025 року суддею Коломацького районного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні, про що постановлено відповідну ухвалу.
Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, водночас 19 лютого 2025 року ОСОБА_3 , діючи від імені та в інтересах позивача, подала до суду письмову заяву з вх.ЕС№321/01-55/25 (а.с. 1-16), в якій просила справу розглядати без участі представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, визначеному ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за її зареєстрованим місцем проживання (а.с. 87, 95-96).
Причини неявки відповідачка суду не повідомляла, будь-яких заяв та клопотань від неї не надходило, у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзиву на позовну заяву не подавала.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Водночас, згідно частини третьої вказаної статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За правилами, визначеними ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відповідачка своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалася, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направила, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подала, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідачки за наявними у справі матеріалами, які містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що всім учасникам судового процесу судом створені належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог і заперечень, а також надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того судом вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством України повноважень, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, долучені у якості додатку до позовної заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Так частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Із досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що 08 вересня 2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - Кредитодавець) і ОСОБА_2 (далі -Позичальник) за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем укладений договір №474621-КС-001 про надання кредиту в електронній формі, відповідно до умов якого Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 гривень 00 копійок на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (а.с. 26-30).
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (UA-0783) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», що вказано у п. 7.2 вказаного договору.
У пунктах 2.1 - 2.12 договору сторони дійшли згоди, що сума позики складає 20000 гривень 00 копійок; строк кредиту - 24 тижні; стандартна процентна ставка становить в день 2,00000000%, фіксована; знижена процентна ставка становить в день 1,14874498, фіксована; комісія за надання кредиту становить 3000 гривень 00 копійок; термін дії договору - до 23 лютого 2024 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 51960 гривень 00 копійок; орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 9127,54 %; дата видачі кредиту - 08 вересня 2023 року; дата повернення кредиту - 23 лютого 2024 року.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що кредитодавець зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дня укладання договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п.2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 договору ( НОМЕР_1 ).
Відповідно до п. 3.2 Договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п.2.4 Договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3 та додатку №1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.
У п.3.2.3 Договору сторони на момент укладання Договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Крім того, вищевказані умови договору відповідачка прийняла, підписавши за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором (UA-0783) прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір №474621-КС-001 про надання кредиту (а.с. 36-40).
Із паспорта споживчого кредиту (а.с. 24-25), який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором (UA-7737), вбачається, що в ньому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума/ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка; тип процентної ставки; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача; реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту та інше.
З огляду на вищевказані обставини суд вважає, що наданими позивачем доказами повністю підтверджено особисте підписання ОСОБА_1 кредитного договору в електронному вигляді.
Враховуючи вищевикладене договір №474621-КС-001 про надання кредиту, укладений між його сторонами 08 вересня 2023 року, є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Як вбачається із витягу - Анкети клієнта, сформованого 11 лютого 2025 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи -https://my.bizpozyka.com, відповідачкою на адресу позивача передано інформацію обраних нею умов кредиту для формування Товариством належної пропозиції клієнту (а.с. 42).
08 вересня 2023 року о 14 годині 50 хвилині 59 секунді ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікувавшись в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та здійснивши вхід до особистого кабінету, акцептувала умови оферти шляхом надсилання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» акцепту та підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором UA-0783 (який був направлений в смс-повідомленні на мобільний телефонний номер відповідачки 08 вересня 2023 року о 14 годині 50 хвилині 24 секунді), що підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта, складеною ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» ( а.с. 41).
Як вбачається із інформації, наданої ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН", датованої 07 лютого 2025 року за вих.№378/02, 08 вересня 2023 року о 14 годині 51 хвилині 16 секунді за допомогою платіжного сервісу «Platon» на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 перераховані грошові кошти в сумі 20000 гривень 00 копійок згідно кредитного договору №474621-КС-001 (а.с. 43).
Згідно інформації за № 20.1.0.0.0/7-250326/92912-БТ, наданої 01 квітня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк», на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в банкі емітовано картку № НОМЕР_4 (ІВАN НОМЕР_5 ), на яку 08 вересня 2023 року здійснено переказ коштів на суму 20000 гривень 00 копійок (а.с. 90-94).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, а також довідки про стан заборгованості, наданими ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками та комісією, внаслідок чого станом на 08 лютого 2025 року у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 53027 гривень 37 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 14226 гривень 53 копійки; заборгованості за процентами в сумі 36684 гривні 59 копійок; заборгованості прострочених платежів за комісією в сумі 2116 гривень 25 копійок. (а.с. 19-23).
Згідно із бухгалтерським обліком якість кредиторської заборгованості характеризується показниками, що відбивають своєчасність здійснення розрахунків по зобов'язанням. Приклад цього дає показник частки простроченої кредиторської заборгованості в загальному обсязі. Дані для розрахунку таких показників (саме розрахунку заборгованості) приводяться в розділі «Дебіторська і кредиторська заборгованість» Додатка до бухгалтерського балансу (форма № 5), який складається на підставі первинної бухгалтерської документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Водночас у вказаному розділі відображуються дані про рух відповідних показників кредиторської заборгованості.
Аналіз кредиторської заборгованості проводиться на підставі використання фінансової звітності, бухгалтерського балансу і форми № 5. Для того, щоб співвіднести динаміку величини кредиторської заборгованості зі змінами масштабів діяльності установи, при складанні розрахунку заборгованості, використовуються ряд коефіцієнтів оборотності кредиторської заборгованості, як показники фінансових результатів.
Таким чином, розрахунок заборгованості відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є похідним від первинної бухгалтерської документації та містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.
Із розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідачкою в період з 14 вересня 2023 року по 11 жовтня 2023 року частково сплачувалися грошові кошти у сумі 11570 гривень 79 копійок для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та комісією, а отже відповідачка своїми діями визнавала наявність кредитних правовідносин із ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Ці обставини відповідачкою не спростовані, доказів щодо неотримання коштів або їх фактичного повернення останньою не надано.
Розмір заявленої банком до стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 53027 гривень 37 копійок підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним. Цей розрахунок проведений на підставі і у відповідності із умовами укладеного між сторонами договору, тобто є належним і допустимим доказом існування заборгованості та її розміру, що, в свою чергу, жодним чином не спростовано відповідачем.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплене визначення, згідно якого електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (п.13ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Приписами, закріпленими у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет - магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07 жовтня 2020 року, проте у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ч.1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). А у ч. 2 ст. 1054 ЦК України закріплене правило, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно вимог, закріплених у ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно приписів, закріплених у ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як з'ясовано судом договір №474621-КС-001 про надання кредиту від 08 вересня 2023 року, укладений між його сторонами в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно із вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію", і підписаний особисто відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора. В договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, а тому відповідач був ознайомлений з умовами кредитування.
Підписавши кредитний договір, позичальник відповідно до ст.ст. 3 та 627 ЦК України добровільно погодився із такими умови кредитного договору, а також взяв на себе відповідні зобов'язання.
Суд констатує, що правочин, укладений між його сторонами, відповідно до статті 204 ЦК України є правомірним і таким, що є укладеним у письмовій формі, а це свідчить про те, що сторонами дотримані вимоги ст. 1055 ЦК України щодо форми кредитного договору.
Водночас, суд зауважує, що відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву і не спростувала розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитними зобов'язаннями.
З огляду на вищевикладене та на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором №474621-КС-001 про надання кредиту, укладеним між його сторонами 08 вересня 2023 року, у розмірі 53027 гривень 37 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 14226 гривень 53 копійки; заборгованості за процентами в сумі 36684 гривні 59 копійок; заборгованості прострочених платежів за комісією в сумі 2116 гривень 25 копійок.
Крім того, суд за правилами, визначеними ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133,141, 259, 264, 265, 267, 274-279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41084239) заборгованість за договором №474621-КС-001 про надання кредиту, укладеним між його сторонами 08 вересня 2023 року, у розмірі 53027 (п'ятдесят три тисячі двадцять сім) гривень 37 ( тридцять сім) копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41084239) судовий збір, сплачений позивачем, у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 17 квітня 2025 року.
Суддя М.О. Скляренко