Справа № 953/1882/25
н/п 2-а/953/144/25
17 квітня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Соломонової К.О.,
представниці позивача Брек Л.О. (в режимі відеоконференції),
розглянув у м. Харків адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Короткий зміст заявлених вимог
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), в якому просить:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.02.2025 № 3982 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ;
- закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП;
- стягнути з ТЦК на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Позов обґрунтовано таким:
- позивач двічі оновлював дані, шляхом звернення до ЦНАПу та безпосередньо у ТЦК;
- позивач є інвалідом 3 групи;
- позивач протягом тривалого часу мав відстрочку;
- наявні в матеріалах адміністративного провадження поштові описи-вкладення у цінний лист на є належним документом, оскільки не містять обов'язкового штампу АТ "Укрпошта" та підпису співробітника поштового відділення;
- номер вказаного в описі рекомендованого відправлення не відслідковується на сайті АТ "Укрпошта".
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач правом на подання відзиву та будь-яких інших документів не скористався.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 11.03.2025 відкрив позовне провадження в адміністративній справі, призначив її до розгляд на 19.03.2025, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Також суд витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови та зобов'язав останнього зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС.
У судове засідання 19.03.2025 з'явилася представниця позивача. У зв'язку з неявкою відповідача та не наданням документів, які витребував суд, засідання було відкладено до 17.04.2025. Суд повторно витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови і роз'яснив відповідачу обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення у відповідній категорії справ та наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин.
17.04.2025 у судове засідання з'явилася представниця позивача. Відповідач витребовуваних документів і відзиву на позов не надав. Про судове провадження, дату, час та місце судового засідання обізнаний, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення та телефонограмою. Зокрема судова кореспонденція відповідачу була вручена 04.04.2025, телефонограма була здійснена 18.03.2025, якою повідомлено про дату судового засідання. Тобто відповідач обізнаний про судове провадження та належним чином повідомлений про дати судових засідань, зокрема, про судове засідання, призначене на 17.04.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке, відповідно до статей 126, 127, 251 КАС України, вважається належним повідомлення сторони у справі.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що розгляд справи відкладався через неявку відповідача (19.03.2025). Суд відповідно до статей 4, 18, 44 КАС України зобов'язував відповідача зареєструвати електронний кабінет та згідно зі статтями 2, 9, 80 КАС України, витребовував у відповідача документи, які стосуються предмету спору. Однак, відповідач не вчинив жодних дій на виконання вимог ухвал суду. Клопотання про неможливість розгляду справи не подав.
Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, відсутність від нього клопотань про неможливість розгляду справи, позицію позивача про розгляд справи за його відсутності, обмеженість строку розгляду відповідної категорії справ, дійшов висновку про розгляд справи за його відсутності.
Представниця позивача у судовому засіданні 17.04.2025 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 20.02.2025 № 3982 20.02.2025 о 10 год. 00 хв. працівником поліції був доставлений до ТЦК гр. ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Встановлено, що гр. ОСОБА_1 25.09.2024 року було направлено повістку № 1307119 на 11:00 годину 18.10.2024 для уточнення даних, але ОСОБА_1 до ТЦК 18.10.2024 не з'явився. Своєю бездіяльністю громадянин порушив абзац 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзац 3 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, абзац 2 частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". 3 періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 № 303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння громадянина. Начальник ТЦК ухвалив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Згідно з повісткою № 1307119 ОСОБА_1 викликали до ТЦК на 30.11.2024 о 14:00 год.
Відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №309941 ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи.
Згідно з довідки ТЦК № НОМЕР_1 від 18.09.2024 ОСОБА_1 надана відстрочка на строк до 10 листопада 2024 року.
Відповідно до довідкою ТЦК № НОМЕР_2 від 22.11.2024 ОСОБА_1 надана відстрочка на строк до 07 лютого 2025 року.
Згідно з витягу №171015-29052024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 оновив дані 29.05.2024.
Відповідно до військово-облікового документу ТЦК взяло ОСОБА_1 на військовий облік 15.07.2024.
Згідно з наданої позивачем довідки з сайту "Укрпошту" щодо перевірки трекінгу відправлення за № 061028905166 дані про вказане відправлення на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
Згідно з наданим позивачем описом вкладення у цінний лист такий відправлено за трекінгом №0610208905166.
Суд перевірив відправлення за трекінгом № 0610208905166, яке зазначено в описі вкладення до рекомендованого поштового відправлення, адресованого ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного номеру відправлення поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою: "одержувач відсутній за вказаною адресою".
Відповідач відзив на позов не подав, жодних доказів на спростування / підтвердження обставин, наведених в позові не надав.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до пунктів 1, 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов'язаного.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція наведеної норми є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права або інших підзаконних актів (інструкцій, переліків, статутів, положень, наказів, правил тощо).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Абзацом восьмим частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Згідно з пунктом 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні: (І) відмітки про отримання особою відправлення; (ІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Доводи позивача про те, що рекомендоване відправлення 0610208905166 не відслідковується на сайті "Укрпошти" суд відхиляє враховуючи таке.
Позивач надав роздруківку з сайту "Укрпошта", з якої вбачається, що дані за номером 061028905166 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. При цьому суд звертає увагу на те, що номер поштового відправлення, за яким позивач здійснив запит, не правильний (пропущена цифра).
Суд перевірив наданий трекінг відправлення 0610208905166 та під час перевірки було встановлено, що поштове відправлення (повістка №1307119), надіслане позивачу, повернулося до ТЦК з відміткою: "одержувач відсутній за вказаною адресою". Тобто повістка № 1307119 від 20.11.2024 відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку вважається врученою належним чином.
Суд відхиляє посилання представника позивача щодо відсутності на описі вкладення підпису працівника пошти та печатки з огляду на те, що інформація за трекінгом № 0610208905166 наявна на офіційному сайті Укрпошти, тобто фактично відправлення було здійснено. Відповідно, у цьому випадку суд вважає, що форма не може переважати над змістом (факт відправлення).
Водночас згідно з оскаржуваною постановою повістка була направлена позивачу для уточнення даних. Однак в оскаржуваній постанові не наведено, які саме дані необхідно було уточнити. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 здійснив оновлення даних у ЦНАПі та ТЦК 29.05.2024 та 15.07.2024, відповідно, тобто в строки, встановлені частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що підтверджується витягом з перебування на обліку.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
До того ж, обов'язок військовозобов'язаного уточнити свої облікові дані, недотримання якого інкриміновано позивачу, передбачено частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і абзацом 4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а не частиною першою і абзацом 3 пункту 1 відповідних Закону і Правил, які наведені у мотивувальній частині оскаржуваної постанови і якими передбачено явку для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду та місця перебування на обліку, відповідно.
Крім того, з мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 25.09.2024 було направлено повістку № 1307119 на 11:00 годину 18.10.2024 року, водночас з наданої повістки №1307119 ОСОБА_1 викликали на 30.11.2024 о 14:00 годині, повістка сформована у свою чергу 20.11.2024, тобто існують розбіжності у даті направлення повістки, у часі та даті, на яку позивача викликано до ТЦК, які не можуть бути усунуті судом.
Суд акцентує увагу на тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( частина друга статті 77 КАС України).
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) зобов'язав його надати документи, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови. Також суд повторно витребовував у відповідача документи, про що постановляв відповідні ухвали, які не були виконані.
Водночас відповідач не надав суду ані відзиву на позов, ані витребовуваних документів.
Також, обставин, які підтверджують неможливість отримання ТЦК відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до статті 210 КУпАП, відповідач не надав. Оскаржувана постанова не містить відповідних відомостей (які саме відомості необхідно уточнити) і неможливість їх уточнити у порядку, передбаченому частиною третьою статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів". А тому у суду відсутня можливість встановити можливість / неможливість застосування примітки до статті 210 КУпАП у цій справі.
Висновки за результатами розгляду заяви
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи допущену неповноту розгляду ТЦК справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача щодо наведення мотивів притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку та неуточнення, яких саме даних, існування розбіжностей щодо дати направлення повістки, щодо дати і часу на яку викликався позивач та відсутність у суду можливості встановити такі обставини, останній не має достатніх даних на підтвердження, як факту правомірності, так і факту протиправності постанови. До того ж, враховуючи положення Конституції України і КАС України щодо компетенції органу державної влади, суд вважає, що підстави для закриття справи відсутні, а справу необхідно надіслати на новий розгляд до органу, який ухвалив оскаржувану постанову.
Отже, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення ТЦК скасуванню, а справу необхідно надіслати на новий розгляд.
Керуючись ст. 2, 5, 48, 77, 243 - 246, 250, 255, 286, 292 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
2. Скасувати постанову від 20.02.2025 № 3982 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роман ВІТЮК