Справа №623/3383/20
Провадження № 1-в/638/255/25
09 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова подання начальника державної установи ОСОБА_3 про уточнення інформації у вступній частині вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2020 року,-
встановив:
06 лютого 2025 року до суду надійшло подання начальника державної установи ОСОБА_3 про уточнення інформації у вступній частині вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2020 року.
У поданні просить уточнити дату скоєння злочину ОСОБА_4 за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2020 року.
Учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлялись.
Відповідно до ч.2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Суд, дослідивши клопотання, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Згідно із ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Виходячи із змісту ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків, суд має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Роз'яснюючи вирок, ухвалу, суд не вправі змінювати зміст вироку, ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали або вироку, містяться у ст.372 і 374 КПК.
Керуючись вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного подання.
Разом з тим суд зазначає, що заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про отримання копії обвинувального акту, для виконання дій, наведених у поданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 380, 537, 539 КПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні подання начальника державної установи ОСОБА_3 про уточнення інформації у вступній частині вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2020 року- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Суддя: ОСОБА_1