Справа № 638/3027/16-ц
Провадження № 4-с/638/20/25
17 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Подус Г.С.,
за участю секретаря Двойних А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Ярмоленка Олександра Валентиновича, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною скаргою, в якій просить скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень №73804797, 73804867, 73804705, 73804940 об'єднане у зведене виконавче провадження №738238894.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 12.01.2024 приватним виконавцем Ярмоленком О.В., на виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 15.09.2021 року у цивільній справі №638/3027/16-ц за виконавчими листами було відкрито виконавчі провадження про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь КП «ХТМ» заборгованості за послуги з теплопостачання в розмірі 17741,37 грн. Заявник вважає важає, що постанови про відкриття виконавчого провадження винесена приватним виконавцем Ярмоленком О.В. з порушенням законодавства, а тому підлягають скасуванню.
В судове засідання скаржник не з'явився, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення слухання до суду не надходило.
Приватний виконавець Ярмоленко О.В. в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, надав письмовий відзив на скаргу.
Представник КП «ХТМ» у судове засідання не з'явилась, надала до суду клопотання про долучення письмових доказів, а саме постанови про закриття виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного.
Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
15.09.2021 року Дзержинським районним судом м.Харкова ухвалено рішення у справі за позовом КП «ХТМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в розмірі 17741,37 грн. та судових витрат.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Постановами приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В від відкрито виконавчі провадження №73804797, 73804867, 73804705, 73804940 об'єднані у зведене виконавче провадження №738238894 з примусового виконання виконавчих документів №638/3027/16-ц, виданих Дзержинським районним судом м.Харкова.
Відповідно до ст.447 ЦПК країни сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
Статтею 4 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документу та виключний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Статтею 26 цього ж Закону встановлено процедуру початку примусового виконання рішень.
Виходячи з аналізу цих норм, державний виконавець на стадії відкриття виконавчого провадження лише перевіряє наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу. У випадку відсутності таких підстав єдиним можливим рішенням, яке державний виконавець має право прийняти, є винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Доказів, які б свідчили про протилежне, про наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, скаржником до суду не надані.
Перелік підстав для зупинення виконавчого провадження визначений ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження». Щодо наявності будь-якої з таких підстав скаржником до суду доказів також не надано.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів по справі №638/3027/16-ц обґрунтовані і відповідають положенням ЗУ «Про виконавче провадження.
Таким чином, скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки постанови про відкриття виконавчих проваджень постановлені відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 18, 26, 34, 52 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.81, 447-451 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Ярмоленка Олександра Валентиновича - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя