Справа № 638/5508/25
Провадження № 2-а/638/245/25
Іменем України
31 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Шишкіна О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Подана до суду позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Згідно вимог статтей 19, 25-27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається Дзержинським районним судом м. Харкова.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За правилами адміністративного судочинства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також вимогам статті 161 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушеннявимог пунктів2,9,11ст.5ст.160КАС Українив позовній заяві не зазначено: відповідача (його повне найменування місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача , що передбачено у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень ; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Суд встановив, що позивач надав до суду позовну заяву в одному примірнику.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про Національний архівний фонд та архівні установ», п. 8 глави 11 розділу II (в редакції Наказу Міністерства юстиції №1581/5 від 21.04.22р.) Наказу «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, передбачено, що Копія набуває юридичної сили лише у разі її засвідчення в установленому порядку, а саме Напис про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис».
Аналогічний Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 №144), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Правова позиція щодо належного засвідчення висвітлена в постанові Верховного Суду України від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, а саме, що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі, і є підставою для скасування судового рішення (належне засвідчення: «Згідно з оригіналом», назва посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дата засвідчення копії).
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 13.01.2021 року по справі № 280/3414/19, від 11.02.2021 року по справі № 500/1525/20, від 23.02.2021 року по справі № 9901/33/21 та інші.
У постанові від 30.11.2020 у справі № 580/207/20 Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Крім того, в прохальній частині позову позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №726 від 18.03.2025 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Проте, до позовної долучено копію постанови № 726 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 18.03.2025 року.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, вирішуючи питання справляння судового збору за подання позову на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності виснувала, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справахщодо оскарженняпостанов проадміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2, 5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн.
Враховуючи наведене, Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн за платіжними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37874947; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313191206000020653; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дзержинський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа) (Приклад заповнення графи "Призначення платежу": 101 1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Дзержинський районний суд м. Харкова).
Частиною першою статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.123,169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити Позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Шишкін