Справа № 569/4355/25
1-в/569/189/25
15 квітня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання,
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 про зарахування в строк покарання ОСОБА_5 строку попереднього ув'язнення.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 12.02.2019 приведено у відповідність із законодавством України вирок Івацевичського районного суду Брестської області від 06.06.2018 відносно ОСОБА_5 . Проте, у вказаній ухвалі, всупереч вимогам ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII) не враховано в строк відбування покарання період попереднього ув'язнення ОСОБА_5 , з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону №838-VІІІ, просив зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 попереднє ув'язнення з 23.01.2018 по 06.06.2018, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки згідно вироку один із епізодів кримінального правопорушення вчинений до 21.06.2017.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, уточнив вимоги, просив зарахувати в строк відбування покарання період попереднього ув'язнення ОСОБА_5 з 23.01.2018 по день набрання вироком законної сили, тобто по 19.06.2018.
Засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав, проте вважав, що у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі йому має бути зарахований весь строк перебування під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 та представник ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, у зв'язку з тим, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 обрано лише 23.01 2018, тобто після скасування Закону № 838-VIII 20 червня 2017 року Законом України від 18 травня 2017 року №2046-III «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення».
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, особову справу засудженого, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом, зокрема, за клопотанням захисника засудженого.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебуває в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» тимчасово, у зв'язку з розглядом Рівненським районним судом Рівненської області кримінального провадження відносно нього за ч.2 ст. 345 КК України, а тому слід вважати, що ОСОБА_5 фактично відбуває покарання призначене йому за вироком Івацевичського районного суду Брестської області від 06.06.2018. Враховуючи, що ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» територіально знаходиться на території м.Рівного, з метою забезпечення права засудженого ОСОБА_5 на вирішення питання щодо зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення, суд дійшов висновку про необхідність розгляду заявленого захисником клопотання.
Ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 12.02.2019, постановленою в порядку ст. ст. 603-610 КПК України, задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення Івацевичського районного суду Брестської області від 06.06.2018 у відповідність із законодавством України.
Ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим за вчинення злочину, передбаченого ст. 391 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, остаточне покарання призначено у виді 13 років 4 місяців позбавлення волі, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком суду Могилевського району Могилевської області від 29.11.2016 у виді 12 років 4 місяців 3 днів позбавлення волі. Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 23.01.2018 по 05.06.2018, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 07.02.2022 ухвалу Турійського районного суду Волинської області від 12.02.2019 стосовно ОСОБА_5 залишено без змін.
Разом з тим, твердження захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про безпідставне не зарахування ОСОБА_5 попереднього ув'язнення у строк покарання за вироком Івацевичського районного суду Брестської області від 06.06.2018, у відповідності до вимог ч. 5ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII, є слушними, виходячи з наступного.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Зазначені права та свободи людини і громадянина мають своє відображення у положеннях ст. 5 КК України. Так, ч. 2 цієї статті передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі.
Частина 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII визначала, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Надалі Законом України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року ч. 5 ст. 72 КК викладено у такий редакції: «попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті».
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, у разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046- VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону №838- VIII.
Отже, вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК слід керуватись у конкретному випадку, варто враховувати саме час вчинення особою діяння, як це зазначено у частинах 2 та 3 ст. 4 КК України, а не час застосування до особи заходів попереднього ув'язнення.
Такі висновки узгоджуються з послідовною практикою Верховного Суду, зокрема у справах № 750/9797/19, 348/2481/18, № 344/1315/23 та практикою Великої Палати Верховного Суду у справі № 663/537/17.
За таких обставин суд визнає неспроможними твердження прокурора про відсутність підстав для застосування положень ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону №838- VIII у вказаній справі.
Згідно вироку Івацевичського районного суду Брестської області від 06.06.2018, приведеного у відповідність із законодавством України ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 12.02.2019, один із епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, ОСОБА_5 вчинив 11.04.2017, тобто під час поширення дії ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, а тому при зарахуванні йому у строк покарання строку попереднього ув'язнення необхідно керуватися положеннями ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Як вбачається з документа з назвою «Распоряжение об исполнении вступившего в законную силу приговора» вирок Івацевичського районного суду Брестської області від 06.06.2018 втупив в законну силу 19.06.2018.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838- VIII у строк покарання ОСОБА_5 має бути зараховано строк його попереднього ув'язнення в період із 23.01.2018 (дати його затримання) по 19.06.2018 року (дати набрання вироком законної сили) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зарахування в строк покарання ОСОБА_5 строку попереднього ув'язнення - задовольнити.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання за вироком Івацевичського районного суду Брестської області від 06.06.2018, приведеного у відповідність із законодавством України ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 12.02.2019, строк його попереднього ув'язнення в період із 23.01.2018 по 19.06.2018, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Копію ухвали направити до ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» для відома та вручення ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1